Василь Ганьківський (також Ганківський; пол. Bazyli Hankowski, 1867, Гломча, Сяніцький повіт — 1940, Сянок) — український галицький педагог, громадський діяч Сяніччини, сільський учитель народних шкіл та цісарсько-королівський повітовий шкільний інспектор у Сяноці. Дід дружини Степана Бандери Ярослави Бандери (Опарівської) та діяча ОУН Лева Опарівського.
Життєпис Народився 1867 року в лемківському селі Гломча Сяніцького повіту на Лемківщині (нині територія Польщі). У 1896 році Василь Ганьківський склав випускні матуральні іспити з відзнакою в цісарсько-королівській учительській семінарії в Самборі.
Здобувши учительську освіту, присвятив професійне життя розбудові початкової ланки освіти Галичини. Працював народним учителем у сільських школах Сяніцького повіту (зокрема в Семушовій), де за багаторічну сумлінну працю здобув службове визнання та був призначений цісарсько-королівським повітовим шкільним інспектором у Сяноці.
На цій посаді опікувався навчальним процесом, інспектуванням шкіл та відстоював освітні права українського населення в умовах австрійської адміністрації та міжвоєнної Польщі. Василь Ганьківський брав активну участь у громадсько-культурному житті української громади Сяніччини та підтримував діяльність місцевих інституцій. Зокрема, восени 1904 року він долучився до збору благодійної допомоги для утримання українсько-руської бурси в Сяноці, організованого виділом філії товариства «Просвіта» під проводом отця Омеляна Константиновича, передавши на потреби вихованців закладу корець картоплі. Окрім підтримки місцевих сяніцьких інституцій, Василь Ганьківський активно долучався до загальногалицьких освітніх ініціатив. Зокрема, восени 1904 року, перебуваючи в селі Тирява, він склав грошову пожертву в розмірі 80 сотиків на фонд утримання Української приватної жіночої учительської семінарії у Львові, якою опікувалося Руське товариство педагогічне .
Станом на 1926 рік Василь Ганьківський обіймав посаду управителя (керівника) двокласної початкової школи в селі Терепча Сяноцького повіту Львівського воєводства.
Вийшов у відставку в статусі державного емеритованого (пенсіонованого) вчителя.
Помер у 1940 році. Був похований на центральному цвинтарі Сянока.
Родина У шлюбі із Софією Ганьківською (до шлюбу Курковською) виховав двох дітей, які залишили помітний слід в українській історії. Його донька Юлія Опарівська стала вчителькою та вийшла заміж за випускника Перемишльської греко-католицької семінарії, а згодом і капелана 11-ї Стрийської бригади УГА отця Василя Опарівського.
Їхніми дітьми були провідна діячка ОУН Ярослава Бандера (Опарівська) та замордований нацистами в тюрмі на Лонцького Лев Опарівський. Син Василя Ганьківського — Володимир Ганківський (1897—1945) — був санітарним десятником Легіону УСС, учасником боїв на Маківці й Лисоні, дипломатом місії ЗУНР у Белграді, доктором медицини, відомим лікарем-практиком в Коломиї і зятем письменниці Олени Кисілевської.
Примітки
Джерела
Посилання Бойда А. Загадка загибелі тещі Степана Бандери. Локальна Історія, 24 липня 2026.