Євген Анатолійович Гетманчук (1 січня 1986, Кіровоград — 21 березня 2025, Котлине, Донецька область) — український військовослужбовець, штаб-сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2026, посмертно).
Біографія Євген Гетманчук народився в місті Кіровограді (нині Кропивницький). Навчався у загальноосвітній школі № 26.
У 2004 році закінчив Регіональний центр професійної освіти імені Єгорова. Після завершення навчання проходив строкову військову службу в 101-й окремій бригаді охорони генерального штабу.
Військова служба У 2014 році, після початку російської агресії проти України, Гетманчук став на захист України. Брав участь в Антитерористичній операції на сході України, а згодом в Операції об'єднаних сил.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року продовжив військову службу у складі Сил спеціальних операцій Збройних сил України, у 5-му окремому загоні спеціального призначення.
Обіймав посаду командира групи спеціального призначення військової частини А2077.
Брав участь у бойових та спеціальних завданнях на території Київської, Сумської, Луганської, Харківської, Запорізької та Донецької областей.
У 2022 році виконував бойові завдання на Київщині, Луганщині та Харківщині. У 2023 році брав участь у бойових діях на Бахмутському та Авдіївському напрямках. У 2024–2025 роках виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
Під час одного з бойових зіткнень група під командуванням Гетманчука знищила понад 20 військовослужбовців противника та взяла в полон п’ятьох, серед яких був начальник пункту управління. Під час бою Гетманчук отримав поранення, однак продовжив керувати діями групи.
Брав участь в евакуації поранених військовослужбовців.
Загибель 21 березня 2025 року Євген Гетманчук загинув під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку, поблизу селища Котлине Донецької області
Під час евакуації українських військовослужбовців він прикривав дії побратимів та зазнав смертельного поранення.
На момент загибелі йому було 39 років.
Євген Гетманчук похований на Алеї Слави Далекосхідного Кладовища міста Кропивницького.
Нагороди Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2026, посмертно). орден «За мужність» II ступеня; орден «За мужність» III ступеня; відзнака Президента України «За оборону України»; відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»; медаль Міністерства оборони України «Хрест доблесті»; відзнака «Хрест Сил спеціальних операцій»; нагрудний знак «Об’єднані Сили»; медаль «Операція об’єднаних сил. За звитягу та вірність»; медаль «Хрест Свободи» Православної Церкви України; іменна вогнепальна зброя.
Посилання