Міцена кровоточива (Mycena sanguinolenta) — біолюмінесцентний вид грибів родини міценових (Mycenaceae). Поширений та широко розповсюджений вид, зафіксований у Північній Америці, Австралії та Євразії. Гриб утворює червонувато-коричневі до червонувато-пурпурових плодові тіла з конічними чи дзвоноподібними капелюшками діаметром до 1,5 см на тонких ніжках заввишки до 6 см. Свіжі плодові тіла при пошкодженні виділяють темно-червонувато-пурпуровий сік — «кровоточать». Схожий вид M. haematopus більший і росте на гнилій деревині, зазвичай скупченнями. M. sanguinolenta містить унікальні для виду алкалоїдні пігменти, ймовірно виробляє протигрибкову сполуку та є біолюмінесцентним. Їстівність гриба не визначена.
Таксономія Уперше описаний під назвою Agaricus sanguinolentus Йоганном Баптістом фон Альбертіні; до роду Mycena перенесений 1871 року німецьким мікологом Паулем Куммером. Видовий епітет походить від латинського слова sanguinolentus — «кривавий». Вид відносять до секції Lactipedes разом з іншими видами, що виділяють латексSmith AH. North American species of Mycena. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1947. С. 132–133..
Опис Капелюшок спочатку опуклий чи конічний, з віком розширюється до широко-опуклого чи дзвоноподібного, діаметром 3–15 мм. Поверхня спочатку вкрита білувато-сіруватим нальотом, який згодом зникає, залишаючи гладеньку поверхню з борознами при дозріванні. Забарвлення — від яскравого до тьмяного червонувато-коричневого з тьмяно-сірувато-коричневим краєм. М'якуш тонкий, при розрізі виділяє червонуватий латекс, без вираженого запаху й смакуSmith AH. North American species of Mycena. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1947. С. 146–149..
Пластинки приросли або злегка зубчасті, добре розставлені, брудно-червонуваті до сіруватих, з темно-червонувато-коричневими краями. Ніжка завдовжки 2–6 см, завтовшки 1–1,5 мм, крихка, біля основи вкрита жорсткими білими волосками; при розрізі також виділяє яскраво- чи тьмяно-червоний сік.
Спори розміром 8–10 на 4–5 мкм, приблизно еліпсоїдні, слабко амілоїдні.
Хімія Плодові тіла містять унікальні для виду сині алкалоїдні пігменти — сангвінони A і B, а також червоний алкалоїд сангвінолентахінон, споріднені з міценарубіном A (M. rosea) та дискорабінами морських губок. У чистій культурі гриб виробляє протигрибкову сполуку гідроксистробілурин-D. M. sanguinolenta — один із понад 30 біолюмінесцентних видів роду Mycena.
Поширення та екологія Вид поширений у США (від штату Мен до Вашингтону, на південь до Північної Кароліни й Каліфорнії) та Канаді, зафіксований на Ямайці на висоті до 1800 м, у Європі (Британія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Румунія, Швеція) та Австралії, а також в Азії (провінція Цзілінь у Китаї, Японія). Плодові тіла ростуть групами на опалому листі, моху чи хвойній підстилці навесні та восени; поширений у ялицевих та букових лісах, надає перевагу кислим ґрунтам.
Див. також Список біолюмінесцентних грибів
Примітки