Облога Чернігова (1515) — епізод литовсько-московської війни 1512—1522 років, під час якого об'єднані сили Великого князівства Литовського та кримських татар намагалися захопити Чернігів та інші міста Сіверської землі, що перебували під контролем Московського князівства.
Передумови Після Благовіщенського перемир'я 1503 року Сіверська земля (зокрема Чернігів, Новгород-Сіверський, Стародуб) відійшла до Великого князівства Московського. Литва не змирилася з втратою цих територій і протягом першої половини XVI століття неодноразово намагалася їх відвоювати.
У 1512 році спалахнула нова велика війна. У вересні 1514 року литовсько-польські війська під командуванням Костянтина Острозького здобули важливу перемогу в битві під Оршею, однак Смоленськ залишився за Москвою. У відповідь на московські набіги та для відволікання сил противника Литва активізувала дії на сіверському напрямку, залучивши союзників з Кримського ханства.
Хід подій Навесні 1515 року (у березні) київський воєвода Андрій Немирович та черкаський і канівський староста Остафій Дашкевич (Дашкович) спільно з синами кримського хана Мехмеда I Ґерая організували масштабний похід на Чернігово-Сіверщину.
До війська Немировича входили піхотинці з могилівських, дубровенських, мстиславських, кричевських та оршанських земель. Дашкевич залучив українських козаків. Об'єднані сили рушили спочатку на Чернігів, а згодом — на Новгород-Сіверський і Стародуб.
Нападники планували взяти замки за допомогою облогових пристосувань, доставлених з прикордонних міст Великого князівства Литовського. Однак татарські загони виявили більше зацікавленості у грабунку місцевого населення, ніж у тривалих облогах і штурмах укріплених міст. Через це здобути Чернігів, Стародуб чи Новгород-Сіверський не вдалося.
Під час цього нападу стара деревянно-земляна фортеця Чернігова (збудована ще за часів Вітовта близько 1380 року) зазнала значних пошкоджень від козаків під проводом Дашкевича.
Наслідки Кампанія 1515 року не принесла Литві територіальних здобутків на Сіверщині. Міста залишилися під московським контролем. Водночас похід продемонстрував вразливість старих укріплень Чернігова. Це стало однією з причин, чому за правління Василя III у 1531 році в місті було збудовано нову потужну дерев'яну цитадель з п'ятьма вежами, глибоким ровом і підземним ходом до річки Стрижень.
Подія також є важливим епізодом ранньої історії українського козацтва, оскільки один з організаторів походу — Остафій Дашкевич — вважається одним з перших організаторів козацьких загонів на Подніпров'ї.
Див. також Литовсько-московська війна (1512—1522) Облога Чернігова (1534) Облога Чернігова (1564) Остафій Дашкевич
Примітки
Джерела