Відвідувачі Японії повинні отримати візу в одній із , якщо вони не є громадянами країн, звільнених від візових вимог, або не здійснюють транзит протягом 72 годин.

Мапа візової політики

Звільнення від віз

Звичайні паспорти Громадяни наступних країн і територій можуть в'їжджати до Японії без візи на такий період:

90 днів Усі держави-члени Європейського СоюзуE

PM PB

1

PM E

2 PB E

PB PB PB

PB

3

PM

PB E 4

PB E30 днів R+PB15 днів R+PB PB

E — Громадяни Австрії, Великої Британії, Ірландії, Ліхтенштейну, Мексики, Німеччини та Швейцарії можуть подати заяву на продовження терміну перебування (максимум до 6 місяців) до Міністерства юстиції. R — Паспорт має бути зареєстрований для безвізового в'їзду онлайн або в дипломатичному представництві Японії. Реєстрація дійсна протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта (залежно від того, що настане раніше). PB — Потрібен біометричний паспорт. PM — Потрібен машинозчитуваний паспорт. 1 — Для власників паспортів САР Гонконг або Британських національних громадян (за кордоном), які мають право на проживання в Гонконзі. 2 — Для власників паспортів САР Макао. 3 — Для власників тайванських паспортів, що містять особистий ідентифікаційний номер. 4 — Лише для британських громадян.

Дати візових змін Невідомо: Барбадос; 1 липня 1955: Західна Німеччина (продовжує застосовуватися до Німеччини) 1 грудня 1955: Франція 15 січня 1956: ІталіяExchange of notes between Italy and Japan for the abolition of visa on passports, Ministry of Foreign Affairs of Italy, 9–11 January 1956 . 10 червня 1956: Греція 14 червня 1956: Туніс 15 серпня 1956: Бельгія та Данія 28 серпня 1956: Нідерланди 1 вересня 1956: Норвегія та Швеція 15 квітня 1957: Ліхтенштейн та Швейцарія 19 квітня 1957: Домініканська Республіка 5 січня 1958: Туреччина 1 квітня 1958: АвстріяExchange of notes between the Austrian Federal Government and the Japanese Government on the lifting of the visa requirement between Austria and Japan, Legal Information System of Austria, 25 April 1958 . (раніше також з 1 вересня 1928 року по 13 березня 1938 рокуExchange of notes between Austria and Japan on the lifting of the visa requirement, National Library of Austria, 6 July 1928.) 1 лютого 1959: Фінляндія 1 серпня 1960: Люксембург 1 січня 1962: Аргентина 2 грудня 1962: Велика Британія 20 вересня 1964: Канада 15 квітня 1965: Іспанія 1 вересня 1966: ІрландіяЗгідно з Угодою про взаємне скасування паспортних віз від 1 вересня 1966 року. 20 листопада 1966: ІсландіяExchange of Notes concerning the Waiver of Visas, between Iceland and Japan, Government of Iceland, 15 November 1966 . 1 червня 1967: Югославія (може продовжувати застосовуватися до Хорватії та Словенії)Verbal note, Ministry of Foreign Affairs of Japan, 15 May 1967. 15 лютого 1968: Сан-Марино 15 листопада 1969: Чилі 15 червня 1970: Нова Зеландія 1 жовтня 1971: Ізраїль 1 січня 1972: Сінгапур 10 квітня 1972: Мексика 25 лютого 1973: Сальвадор 1 березня 1973: Мальта 1 квітня 1973: Кіпр 1 березня 1974: Португалія 2 травня 1974: Уругвай 27 травня 1974: Суринам 1 червня 1974: Гондурас 16 вересня 1974: Коста-Рика 1 січня 1976: Гватемала 15 липня 1977: Лесото 1 липня 1980: Маврикій 1 жовтня 1981: Багамські Острови 20 червня 1986: Бруней (14 днів) 15 грудня 1988: США 11 листопада 1996: Андорра 1 квітня 1997: Північна Македонія 21 червня 1997: Угорщина 10 вересня 1998: Чехія 1 грудня 1998: Австралія 14 лютого 1999: Польща 23 вересня 1999: Монако 1 грудня 1999: Естонія 1 квітня 2000: Латвія та Литва 22 березня 2002: Словаччина 1 квітня 2004: Гонконг та Британські національні громадяни (за кордоном) 1 березня 2005: Південна КореяExtension of the Term of Visa Exemption Measures for Nationals of the Republic of Korea, Ministry of Foreign Affairs of Japan, 20 September 2005. 25 березня 2005: Макао 1 травня 2005: Болгаріяブルガリアへの入国・滞在に必要な手続き, Entry into Bulgaria: Necessary procedure for stay, Bulgarian Embassy in Tōkyō 26 вересня 2005: Тайвань 1 вересня 2009: Румунія 1 травня 2011: Сербія 1 липня 2013: Малайзія (раніше також з 1 березня 1983 року до 1 червня 1993 рокуJapanese note, Ministry of Foreign Affairs of Japan, 25 January 1983.) та Таїланд 1 грудня 2014: Індонезія (за умови попередньої реєстрації паспорта) 1 листопада 2022: Об'єднані Арабські Емірати (30 днів;Important Notice for Visa Applicants, Embassy of Japan in the United Arab Emirates, 14 October 2022. раніше також з 1 липня 2017 року для попередньо зареєстрованих паспортів) 2 квітня 2023: Катар (за умови попередньої реєстрації паспорта) 30 вересня 2023: Бразилія 1 квітня 2024: Панама 10 грудня 2024: Бруней (продовження до 30 днів) 1 червня 2025: Парагвай, ОАЕ (продовження до 90 днів) 1 липня 2025: Перу (раніше також з лютого 1972 року до 15 липня 1995 рокуVerbal note, Ministry of Foreign Affairs of Japan, 27 December 1971.) 1 вересня 2025: Чорногорія

Скасовано: Пакистан: з 1 січня 1961 року до 15 січня 1989 рокуExchange of notes between the government of Japan and the government of Pakistan concerning reciprocal waiving of passport visas and passport visa fees, Ministry of Foreign Affairs of Japan, 25 November 1960. Бангладеш: з 20 серпня 1973 року до 15 січня 1989 рокуVerbal note, Ministry of Foreign Affairs of Japan, 20 July 1973. Іран: з 1 жовтня 1974 року до 15 квітня 1992 рокуVerbal note, |} of Foreign Affairs of Japan, 25 June 1974.

Електронна система авторизації подорожей (JESTA) У червні 2024 року японський уряд оголосив про майбутні плани запровадити систему авторизації подорожей онлайн під назвою JESTA для відвідувачів із безвізових країн у рамках реформи міграційного законодавства до 2030 року.

Нова система вимагатиме від іноземних відвідувачів, які звільнені від необхідності отримувати короткострокові візи, перед в'їздом до Японії декларувати онлайн інформацію про мету свого перебування.

Цей захід спрямований на запобігання нелегальному перебуванню і впроваджуватиметься Агентством імміграційних служб за зразком Електронної системи авторизації подорожей США (ESTA).

Неординарні паспорти

Власники дипломатичних, офіційних або службових паспортів наступних країн можуть в'їжджати до Японії без візи на максимальний термін 90 днів за кожен візит (якщо не вказано інше):

Усі держави-члени Європейського Союзу

Власники дипломатичних та офіційних паспортів інших країн, на яких поширюється безвізовий режим при використанні звичайного паспорта, також звільняються від візи, але їм надається статус тимчасових відвідувачів на тих самих умовах і на той самий максимальний термін перебування, що й зі звичайним паспортом. Це звільнення не поширюється на власників дипломатичних та офіційних паспортів Тайваню, а також громадян США, які подорожують з офіційною метою.

Крім того, усі громадяни обраних країн і територій із безвізовим режимом, які в'їжджають до Японії з проїзним документом ООН (Laissez-passer), можуть в'їжджати без візи на термін, що варіюється від 30 до 90 днів згідно з чинними двосторонніми угодами. Додатково, усі власники паспортів Інтерполу, незалежно від громадянства, можуть в'їжджати до Японії без візи на 90 днів.

Картка для ділових поїздок АТЕС Власники паспортів наступних юрисдикцій, які також мають (APEC Business Travel Card — ABTC) з кодом «JPN» на звороті, можуть здійснювати ділові подорожі до Японії без візи на строк до 90 днів:

Безвізовий транзит Політика Японії щодо транзиту без візи (TWOV), згідно зі статтями 14 і 15 Закону про імміграційний контроль та визнання біженців, дозволяє мандрівникам в'їжджати до Японії на строк до 72 годин за певних умов. Щоб скористатися цим правилом, мандрівники повинні прямувати транзитом до третьої країни через Японію, залишатися у визначеній зоні поблизу порту прибуття та отримати форму заяви від авіа- чи судноплавної компанії.

Міністерство юстиції Японії зазначає огляд визначних пам'яток, відпочинок, покупки та екстрені ситуації як деякі з дозволених цілей перебування. Якщо пасажир вирушає з того ж самого порту прибуття (яп. , «Висадка в порту заходження»), йому буде видано Дозвіл на висадку на берег (Шор-пас / Shore Pass) (яп. , «Дозвіл на висадку в порту заходження»). Якщо пасажир вирушає з порту, відмінного від порту прибуття, йому буде видано Транзитний дозвіл (Transit Pass) (яп. , «Дозвіл на транзитну висадку»).

Співробітники імміграційної служби можуть відмовити у видачі Шор-пасу або Транзитного дозволу, якщо пасажир не надасть підтверджений електронний квиток для виїзду з Японії.

Вимоги до пунктів в'їзду для отримання Транзитного дозволу За даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), пасажири повинні прибувати та відправлятись із тієї самої групи пунктів в'їзду, щоб мати право на отримання Транзитного дозволу.

Група A: Аеропорти: Наріта (NRT), Ханеда (HND), Нагоя (NGO), Ніїгата (KIJ), Комацу (KMQ) та Йокота (OKO) Морські порти: Токіо, Йокогама, Ніїгата та Нагоя

Група B: Аеропорти: Осака (KIX), Нагоя (NGO) та Комацу (KMQ) Морські порти: Осака, Кобе та Нагоя

Група C: Аеропорти: Фукуока (FUK), Нагасакі (NGS), Кумамото (KMJ), Каґосіма (KOJ), Наха (OKA) та Кадена (DNA) Морські порти: Хаката (Фукуока), Сімоносекі та Наха (Окінава)

Група D: Аеропорти: Тітосе (CTS) Морські порти: Томакомай, Отару, Хакодате та Муроран.

Електронна віза (e-Visa)

Резиденти наступних країн (будь-якого громадянства) можуть подати онлайн-заяву на отримання електронної візи (e-Visa), яка дійсна для одноразового в'їзду на строк до 90 днів.

Певні інші іноземні громадяни також можуть подати заявку на одноразову e-Visa через акредитовані агентства: Громадяни Китаю, які проживають у своїй країні, можуть залишатися в Японії до 15 або 30 днів; Резиденти Гонконгу, Індії, Індонезії, Макао, Монголії, Сінгапуру, Південної Кореї (за винятком тих, хто перебуває під юрисдикцією Генерального консульства Японії в Чеджу) та Об'єднаних Арабських Еміратів (будь-якого громадянства) — на строк до 90 днів; Громадяни Філіппін, які проживають у своїй країні, можуть брати участь у пакетних турах, організованих призначеними туристичними агентствами; Громадяни В'єтнаму, які проживають у своїй країні, можуть брати участь у пакетних турах, організованих призначеними туристичними агентствами, та залишатися в Японії до 15 днів.

Власники електронних віз повинні прибути до Японії повітряним транспортом або регулярним пасажирським поромом. Для відображення повідомлення про видачу e-Visa вони зобов'язані зайти на вказаний вебсайт зі свого мобільного пристрою, оскільки скриншоти, файли та видруковані копії не вважаються дійсним доказом електронної візи.

Історія Історично Японія мала спеціальні візові правила для громадян країн СНД, які не могли надати фінансові гарантії та отримати візу самостійно. Натомість вони мусили подавати заявку через акредитоване туристичне агентство або бути запрошеними резидентом чи громадянином Японії. Однак ці вимоги поступово скасовувалися: починаючи з громадян Росії з 1 січня 2017 року, а потім Грузії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану з 5 червня 2017 року. Вимоги до громадян Вірменії були скасовані 1 вересня 2017 року, Азербайджану — 1 грудня 2017 року, а Білорусі, Молдови та України — 1 січня 2018 року.

Міністерство закордонних справ Японії також зберігало особливі візові вимоги для громадян Китаю та Філіппін, зобов'язуючи їх подавати документи через акредитованого турагента або отримувати запрошення від японського громадянина чи резидента. У 2014 році було запроваджено спрощену процедуру для громадян Філіппін та В'єтнаму, які подорожували групами через зареєстровані туристичні агентства; це дозволило їм отримувати туристичні візи терміном до 15 днів з меншим пакетом документів. Крім того, громадяни Індії, Філіппін та В'єтнаму отримали можливість отримувати багаторазові візи, якщо вони раніше відвідували Японію чи інші країни Великої сімки (G7) або могли продемонструвати «достатню фінансову спроможність».