Slayers () — японська рольова відеогра, заснована на однойменної фентезійної серії ранобе Кандзаки Хадзіме. Гру розробила японська компанія BEC, а видавцем виступила Banpresto. Вона вийшла для Super Famicom у Японії 24 червня 1994 року та не видавалася за її межами.

За сюжетом гри юна чаклунка Ліна Інверс отямлюється з амнезією після нападу невідомих ворогів. Отримавши допомогу від селян, які потерпають від набігів ґоблінів, вона поступово возз'єднується зі своїми союзниками. Разом вони вирушають у подорож містами й підземеллями, аби повернути втрачені спогади, грабуючи бандитів й знищуючи монстрів, щоб зрештою, розкрити масштабну змову, що загрожує всьому світові. Наратив супроводжується ілюстрованими діалоговими сценами в аніме-стилі й достеменно відтворює комедійну та легку атмосферу першоджерела.

Це друга відеоігрова адаптація всесвіту Рубак: у 1994 році також вийшла інша гра з назвою Slayers для комп'ютерів NEC PC-9801, вони сюжетно не пов'язані.

Ігровий процес Slayers є традиційною японською рольовою грою, ігровий процес якої зосереджений на дослідженні світу та боях від першої особи у стилі класичних ігор на зразок Dragon Quest.

Гравець досліджує локації з перспективою згори, спілкуються с неігровими персонажами, шукає приховані предмети та закляття, виконує квести, бере участь у випадкових сутичках та керує загоном, застосовуючи фізичні атаки, спецприйоми або магію.

Подорожі та прогрес Переміщення між основними районами континенту здійснюється через вибір пункту меню на карті, а не шляхом безперервної подорожі персонажа по відкритому світу. У міру розвитку сюжету стають доступними нові регіони. Щоб їх відкрити потрібно просуватися по різним локаціям та шукати виходи. Ліси мають лабіринтоподібну структуру з розгалуженнями та тупиками, тоді як печери й підземелля складаються з кількох рівнів, містять сходи, перемикачі, приховані проходи та головоломки. У деяких місцях можна скористатися послугами персонажки на ім'я Міна, яка дозволяє відновити сили та зберегти гру. Також у безпечних локаціях можна пересуватися бігом.

Гравцю необхідно взаємодіяти з середовищем, бо окрім очевидних скринь та бочок, є об'єкти довкілля, що можуть містити золото, спорядження або важливі для сюжету предмети. У містах доступні різноманітні заклади: від готелів, де можна відновити здоров'я та ману, до лікарень, де за можна придбати зілля або зняти негативні ефекти.

Однім з важливих закладів у грі є чаклунські гільдії, де Ліна може підвищити магічний рівень за допомогою знайдених предметів або виконання квестів. Нові заклинання трапляються на багатьох локаціях, однак доступ до них обмежується саме поточним магічним рівнем героїні. Усього таких рівнів 10. На останньому становиться доступним найпотужніше масове атакувальне закляття — «Драгон Слейв».

Бойова система Бої в Slayers відбуваються у покроковому режимі з видом від першої особи. Випадкові сутички трапляються під час подорожей картою світу, у лісах, полях та підземеллях. У бою беруть участь до чотирьох персонажів, кожен з яких за хід виконує одну з кількох дій: атакує зброєю, застосовує магію, особливий удар, захищається, використовує предмет або втекти з бою. Унікальні техніки, типи атак та доступні заклинання залежать від конкретного персонажа: одні завдають значної шкоди, інші накладають негативні статуси або вражають кількох противників одночасно. Оскільки кожен тип ворогів має власні слабкі та сильні сторони, для успішного проходження важливо формувати загін із персонажів із різними навичками.

За замовчуванням діями союзників керує штучний інтелект, однак гравець може задавати загальну тактику поведінки загону: зосередити атаки на одній цілі, контратакувати, діяти агресивно на повну силу, синхронізувати атаки з Ліною чи дати супутникам повну свободу дій. Також автоматичне керування можна вимкнути й віддавати накази кожному персонажу вручну. Втім, через норовистий характер деякі члени групи можуть час від часу ігнорувати безпосередні вказівки гравця. Окремою механікою є комбіновані магічні атаки, які виникають при одночасному застосуванні двох або більше сумісних заклинань. Залежно від поєднання стихій, сила магії може подвоїтися або навпаки нейтралізуватися.

Під час боїв чи дослідження небезпечних локацій персонажі можуть зазнати негативних статусних ефектів, що усуваються заклинаннями або зіллям і візуально відображаються мімікою на портретах героїв: непритомність (коли HP опускається до 0); отруєння (поступова втрата здоров'я); сон та параліч (пропуск ходів); плутанина (хаотичні атаки як по ворогах, так і по союзниках); запечатування магії (втрата можливості чаклувати).

Керування групою Через меню поза боєм доступно меню з 6 основних дій: розмова з NPC, огляд об'єкта безпосередньо перед гравцем, інвентар, позабойова магія (на кшталт зцілення), характеристики членів загону та налаштування тактики ШІ союзників у боях. Характеристик, окрім здоров'я та мани, сім: швидкість, удача, захист, атака, фізичний та магічний захист

Склад групи переважно визначається сюжетом. Ліна Інверс протягом основної кампанії залишається постійною героїнею, тоді як інші персонажі приєднуються чи залишають групу в певні моменти історії. Кожен персонаж має власну спеціалізацію. Ліна та Наґа в основному користуються атакувальною магією; Ґаурі, Канні та Ремі спеціалізуються лише на фізичних атаках, Сильфіль — на зціленні та захисту, Чорний Лис може красти предмети у ворогів та тощо.

Після фіналу гри відкривається додатковий сценарій, у якому гравець може сформувати групу самостійно з усіх доступних персонажів у грі.

Сюжет Події гри розгортаються у фентезійному світі «Рубак», де панують меч і магія. Як і більшість адаптацій цієї франшизи, гра пропонує самостійний сюжет, що не перетинається з подіями основних ранобе. Історія побудована так, щоб бути зрозумілою навіть новачкам, але водночас містить чимало фанатського контенту завдяки численним камео персонажів із циклів книг Slayers та Slayers Special.

Гра починається з того, головна героїня серії – знаменита чаклунка Ліна Інверс – непритомніє посеред дороги, де її знаходить місцевий селянин. Прокидається вона вже в селі та виявляє, що вона не пам'ятає хто вона. Проте її впізнають старійшини і вирішують скористатися ситуацією: обманом заманюють Ліну до глибокої ями неподалік, де оселилися ґобліни, і скидають її туди, сподіваючись, що вона самотужки знищить монстрів.

Внизу з'ясовується, що разом зі спогадами, Ліна втратила і здатність використовувати більшість заклинань. Просуваючись по печері, вона зустрічає дівчину з списом на ім'я Канні. Та дуже засмучена, що подруга її не впізнає, і лише щоб вгамувати її, Ліна погоджується йти разом.У глибині підземелля вони знаходять на так звану королеву ґоблинів — Нагу, стару подругу та самопроголошену суперницю Ліни. Після короткої сутички Нага приєднується до компанії і разом вони повертаються в село, де Ліна забирає нагороду у старости. Але навіть Нага помічає, що та поводиться досить дивно та нехарактерно.

Ліна вирушає на пошуки втрачених спогадів і винуватця того, що з нею сталося. По дорозі вона поступово зустрічає старих союзників: Клер, Ремі, Чорного Лиса, Сильфіль, Міну, Лаймію, Ґаурі, Амелію та Зелгадіса. У ході пригоди герої дізнаються, що хтось створює копії Ліни, щоб захопити чи знищити віт. Зрештою з'ясовується, що героїня, якою керує гравець, сама є однією з таких копій, тоді як справжня Ліна перебуває в полоні у Зелас Металліум. Ліна та її супутники вступають у протистояння із Зелас, після перемоги над якою справжню Ліну звільняють.

Після завершення основного сюжету та фінальних титрів гра не закінчується. Копія Ліни отримує можливість продовжити подорож під новим ім'ям. У місті Тейлс персонажі, які раніше входили до партії, збираються в готелі, після чого гравець може вибрати будь-яких трьох супутників. Додатковий сценарій присвячений пошукам Райдужних ключів для доступу гір Катаарт, де героям протистоїть Лей Маґнусом з пробудженою частиною Шабраніґду в складній багатофазовій битві.

Персонажі

Ліна Інверс — головна героїня, могутня чаклунка, чиє улюблене хобі — знущання над розбійниками. Має безліч прізвиськ, серед яких «Бандитовбивця», «Ворог усього живого» та «Навдра» (навіть дракони переступають через неї і йдуть геть). Через амнезію починає пригоду з 1-го рівня та базовою магією. Канні () — імпульсивна списниця, яка помилково вважала Ліну вбивцею брата. Відповідно до статусу «найслабшої войовниці» з оригіналу, вона майже не становиться сильнішою з підвищенні рівня, але корисна на стартових етапах. Нага () — харизматична самопроголошена суперниця Ліни. Має неабиякі здібності до магії, але часто потрапляє в безглузді ситуації та легко піддається лестощам. Має високий рівнь на початку гри, проте часто ігнорує накази й передчасно витрачає MP. Клер () — студентка магічної гільдії, яка обожнює Ліну за її жахливу репутацію. Своїми коментарями вона може паралізувати ворога. Не здатна чаклувати й залишає загін у тому ж підземеллі, де й приєднується, слугуючи для комічної розв'язки епізоду. Ремі () — темноволоса кровожерлива красуня-фехтувальниця та справжня фанатка холодної зброї. Корисна у середині гри завдяки навичці «Шалена рубка», а в пост-грі при підвищені рівні за силою може перевершити Ґаурі. Однак схильна ігнорувати накази. Сильфіль () — висококласна жриця із Сайрааґа, що володіє найпотужнішими заклинаннями білої магії. Потай закохана в Гаурі. Завжди точно виконує накази гравця й є найкращим персонажем підтримки у грі. Чорний Лис () — крадій, закоханий у Ліну. Заради здобичі готовий пограбувати навіть монстра. Його перебування в загоні коротке, проте він є вкрай корисним персонажем завдяки здатності викрадати предмети у ворогів. Ґаурі () — вродливий білявий найманець, вправний фехтувальник. Має інтелект приблизно на рівні слизня — зате фізично найсильніший боєць ближнього бою з високою витривалістю та спеціальною атакою, що миттєво знищує групи звичайних ворогів. Амелія () — донька принца Філіпа, спадкоємиця престолу королівства Сейлун. Надзвичайно сильно переймається ідеями справедливості й заради них не боїться навіть найнебезпечніших ворогів. Дівчинка має чудовий баланс між фізичними атаками та магією, однак часто ігнорує накази, через що її надійність як цілителя залишає бажати кращого. Зелґадіс () — химера, створений шляхом поєднання людини, кам'яного голема та блоу-демона. Володіє високим рівнем, сильними фізичними і магічними атаками. Проте у ближньому бою він поступається Ґаурі, а в магії — Ліні, через що є дещо універсальним, але посереднім бійцем.

Розробка та випуск За створення гри відповідала BEC. Гра використовує візуальний стиль, орієнтований на ілюстрації Араїдзумі та оригінальні твори Кандзаки. У путівник до гри Super Famicom зазначалося, що участь Кандзаки в сценарії та ідейній розробці.

Slayers була випущена компанією Banpresto для Super Famicom 24 червня 1994 року. Гра мала каталожний номер SHVC-UZ, а її роздрібна ціна в Японії становила 9800 єн. Вона не отримала офіційної локалізації для міжнародних ринків і вийшла ексклюзивно японською мовою. Однак пізніше була створена неофіційна англомовний фанатський патч для гри.

Сприйняття

Продажі та популярність Гра досягла високих початкових комерційних показників у Японії, посівши третє місце в тижневому чарті продажів Top 30 журналу Famitsu за період із 20 по 26 червня 1994 року —у свій перший тиждень —із орієнтовним результатом у 10 429 проданих копій. Теж саме третє місце у японських чартах підтверджує британське видання Super Play (випуск № 23 за вересень 1994 року), хоча відносять цей успіх на початок липня.