Сіамська окупація Німеччини (, ) — окупація невеликої території в Рейнській окупаційній зоні, що проводилася з грудня 1918 по липень 1919 року силами Сіаму (сучасний Таїланд). Цей анклав, що був повністю оточений французьким сектором окупації, виконував виключно політичну роль: він мав підтвердити статус Сіаму як країни-переможниці, зафіксувати союз із Францією та змусити Німеччину підписати Версальський мирний договір.

Сіамський експедиційний корпус, направлений за рішенням короля Вачіравуда, дислокувався у населених пунктах Мусбах, Гайнсхайм і Гохшпаєр. Військові зіткнулися з холодним кліматом і спалахом іспанського грипу, що призвело до втрат. Попри мовний бар’єр і початкову настороженість, сіамські солдати та місцеве німецьке населення змогли встановити добросусідські взаємини. Завершилася місія участю сіамських підрозділів у парадах в Парижі, Лондоні та Брюсселі.

Передумови З початком Першої світової війни Сіам дотримувався нейтралітету. Проте після вступу у конфлікт США у 1917 році король Вачіравуд зрозумів, що перемога Антанти стає неминучою. Вступ у війну монарх розглядав як важіль для дипломатичного перегляду нерівноправних договорів із європейськими державами, які раніше позбавили країну контролю над Лаосом і Камбоджею.

У липні 1917 року Сіам оголосив війну Німеччині та Австро-Угорщині, конфіскувавши 9 німецьких суден у своїх портах, і направив до Європи експедиційний корпус. У Європі взаємодія корпусу з французьким командуванням ускладнювалася мовним бар'єром та проявами дискримінації. Напруженість сягнула межі, коли монарх із радниками навіть обговорювали дострокове відкликання своїх сил.

Після підписання Комп'єнського перемир'я 11 листопада 1918 року французьке командування запропонувало Сіаму направити свої війська до Німеччини. Це рішення допомогло згладити напруженість у франко-сіамських відносинах і задовольнило амбіції Бангкока щодо міжнародного визнання.

Перебіг окупації

Сіамський експедиційний корпус під командуванням генерала Праї Тепхатсадіна складався з 1284 добровольців (включаючи авіаційний підрозділ, який проходив навчання у Франції).

15 грудня 1918 року сіамський автотранспортний загін замінив французькі частини в Гайнсгаймі, а наступного дня офіційно зайняв місто Нойштадт-ан-дер-Вайнштрассе. Окупаційна адміністрація розташовувалася в готелі «Hotel zum Löwen», а підрозділи були роззосереджені по навколишніх містечках. Військові підтримували порядок серед майже 20 тисяч місцевих жителів. Через мовний бар'єр посередниками зазвичай виступали французи. Окупаційне життя було відносно спокійним: солдати займалися спортом та проводили спільні свята з французькими колегами.

Найбільшим випробуванням для тайців став суворий зимовий клімат Рейнської області. Через обмороження, легеневі хвороби та епідемію іспанського грипу загинуло 19 військовослужбовців. Жоден сіамський солдат не поліг від бойових дій.

У липні 1919 року сіамські війська залишили Німеччину та взяли участь у параді в Парижі. Політичний розрахунок монарха виправдався: Сіам став співзасновником Ліги Націй, а протягом 1920–1925 років США, Франція та Велика Британія скасували режим екстратериторіальності й переглянули нерівноправні угоди.

Взаємодія

Реакція сіамської сторони Король Вачіравуд вважав день вступу своїх військ на німецьку територію найгордшим моментом у житті, використовуючи цей успіх для піднесення патріотизму та національної єдності.

Спочатку серед сіамських солдатів ходили чутки, що епідемія іспанського грипу — це наслідок використання німцями отрути, проте вони швидко розвіялися завдяки мирній поведінці місцевих жителів. Попри розбіжності в культурах, між сіамськими солдатами та німецькими жінками виникали романтичні стосунки, що навіть описувалося у спогадах ветеранів.

Реакція німецького населення Для більшості мешканців Пфальцу це була перша зустріч із представниками Азії. Місцева преса спочатку не виокремлювала сіамців, помилково зараховуючи їх до французьких колоніальних військ.

Загалом окупація проходила беззбройно та мирно. Хоча німецькі націоналістичні кола згодом намагалися використати факт присутності неєвропейських військ у пропаганді, реальних конфліктів чи повстань цивільного населення проти сіамського континґенту зафіксовано не було.

Див. також Таїланд у Першій світовій війні Окупація Рейнської області Люксембурзька зона окупації Німеччини

Примітки