Барон Вільгельм фон Мюффлінг знаний Вайсс (; 8 вересня 1778, Галле — 15 липня 1858, Кобленц) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.
Біографія Вільгельм походив із дворянської родини Мюффлінгів знаних Вайсс. Він був третьою дитиною майбутнього прусського генерал-майора Фрідріха Вільгельма фон Мюффлінга (1742—1808) та його дружини Крістіани Шарлотти Вільгельміни, уродженої фон Боршіттен (1743—1796).
1 травня 1790 року Мюффлінг був призначений капралом у піхотний полк «фон Тадден» Прусської армії. З цим полком він воював у кампанії 1792-95 років проти революційної Франції під Кайзерслаутерном і Тріппштадтом. Мюффлінг брав участь у блокадах Ландау та Вердена, був поранений під час облоги Майнца та брав участь у битві при Вальмі. У званні другого лейтенанта він став генерал-ад'ютантом командира полку Йоганна Єреміаса фон Ренуара в жовтні 1805 року. Наступного року він бився в битві під Ауерштедтом, де знову був поранений. Після Тільзітського миру він отримав під командування роту в Гвардійському полку. Там Мюффлінга 12 січня 1812 року було підвищено до майора, а в червні він став командиром 2-го батальйону. Під час весняної кампанії 1813 року Мюффлінг бився під Гросгершеном, а також під Баутценом та Гайнау. 19 червня 1813 року його було призначено командиром 2-го пішого гвардійського полку. Він очолював ці сили в битві під Лейпцигом, а пізніше під час кампанії під Парижем.
Після Віденського конгресу 1 липня 1815 року його було підвищено до оберста. 7 лютого 1816 року Мюффлінг отримав командування військовою бригадою в Майнці та Люксембурзі. Через два роки він став інспектором гарнізонів союзних фортець Майнц і Люксембург. 30 березня 1820 року Мюффлінга було підвищено до генерал-майора наказом від 3 квітня 1820 року, і як такого він був призначений виконувачем обов'язків коменданта Майнца 27 вересня 1821 року. Наприкінці вересня 1824 року він залишив цю посаду та повернувся на посаду інспектора. Зберігаючи свою посаду, Мюффлінг був призначений комендантом Майнца 22 жовтня 1829 року з доплатою 1800 талерів. Після смерті попереднього губернатора, Фердинанда Фрідріха Августа Вюртемберзького, його наступником став Вільгельм Прусський, а Мюффлінг у березні 1834 року одночасно обійняв посаду віцегубернатора Майнца. 30 березня 1834 року йому надано звання генерал-лейтенанта запасу, а через рік він отримав офіцерський патент. Після 23 років служби в Майнці король Фрідріх-Вільгельм III 8 жовтня 1839 року призначив Мюффлінга губернатором Кобленца та Еренбрайтштайна.
Мюффлінг пішов у відставку у званні генерала піхоти 19 жовтня 1843 року через погіршення здоров'я. Йому призначили річну пенсію в розмірі 4000 талерів.
Сім'я Мюффлінг був одружений тричі. Його першою дружиною була Йоганна Вільгельміна Шарлотта Вухерер (1785—1809). Їхня дочка Емма (1809—1830) вийшла заміж за барона Едуарда фон Мюффлінга (1801—1887) 18 серпня 1829 року в Рінггофені.
Його другою дружиною була Августа фон Тадден (1793—1874). Подружжя розлучилося і народило таких дітей:
Марія Шарлотта Генрієтта Леопольдіна (нар. 1816) — вийшла заміж за оберстлейтенанта Теодора Гартмана фон Бібра (1808—1849), сина Карла Фрідріха Вільгельма Готтлоба фон Бібра, маршала Майнінгенського ландтагу. Вільгельм (1817—1860) — прусський майор, одружився з баронесою Елізабет фон Лоренц (1835—1882) 25 жовтня 1854 року. Карл (1819—1867) — пруський ротмістр у відставці, бургомістр Гассельбаха, одружився з Генрієттою Бішоф фон Ваєрбуш. Наталі (1824—1863) — вийшла заміж за прусського генерал-лейтенанта Дітріха фон Граверта (1822—1889).
Його третьою і останньою дружиною була Августа Фрідеріка Тереза Фердінанда Леопольдина, баронеса фон Нордек цур Рабенау (1798—1848), з якою він одружився 16 квітня 1830 року у Франкфурті-на-Майні. У пари була одна дочка, Пауліна Вільгельміна (нар. 1833), яка вийшла заміж за барона Густава фон Норденфліхта (1825—1903).
Нагороди Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Святої Анни 2-го ступеня (Російська імперія) Pour le Mérite з дубовим листям Орден Святого Володимира 3-го ступеня (Російська імперія) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років; 1825) Орден Залізної корони 1-го класу (Австрійська імперія; 1934) Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), великий хрест (2 грудня 1836) Почесний громадянин міста Майнц (1839) Орден Леопольда (Австрія), великий хрест (14 грудня 1939) Орден Червоного орла 1-го класу з діамантами (23 береня 1840) — нагороджений з нагоди 50-річчя військової служби.
Примітки
Література Karl Kiefer: Zur Geschichte der Freiherren von Müffling sonst Weiss genannt. Sonderdruck aus: Frankfurter Blätter für Familiengeschichte. Frankfurt am Main 1913 (Digitalisat) Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 4, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , , S. 364—368, Nr. 1352. Gothaisches genealogisches Taschenbuch der freiherrlichen Häuser 1888. Acht und dreißigster Jahrgang, S. 548.