Військова криміналістика — термін, що використовується для позначення напряму розвитку криміналістичного знання і практичної діяльності, пов'язаного з дослідженням, виявленням, фіксацією, вилученням, збереженням, аналізом та використанням криміналістично значущої інформації у військовому, бойовому та іншому конфліктному середовищі, а також з адаптацією криміналістичних засобів, технологій, тактичних прийомів і методичних рекомендацій до умов війни та збройного конфлікту.
Напрям пов'язують із криміналістичним забезпеченням документування та розслідування воєнних злочинів, військових кримінальних правопорушень та інших діянь, пов'язаних зі збройним конфліктом, роботою з речовими й цифровими доказами, використанням OSINT, геопросторових даних, супутникових зображень, безпілотних систем, засобів криміналістичної ідентифікації та спеціальних методів роботи з доказовою інформацією в небезпечному середовищі.Кіріка Д. В., Росновська О. В. Концепція воєнної криміналістики: вдосконалення криміналістичних досліджень в умовах воєнного стану // Підготовка правоохоронців в системі МВС України в умовах воєнного стану. Харків : ХНУВС, 2024. С. 230–233.
Єдиного загальновизнаного визначення військової або воєнної криміналістики та остаточно усталеного місця відповідного напряму в системі криміналістичної науки не сформовано. У науковій літературі його розглядають як спеціалізований напрям криміналістики, можливу окрему галузь криміналістичного знання або комплекс положень криміналістичної техніки, тактики та методики, адаптованих до умов війни.
Термінологія
В українській науковій літературі паралельно вживаються терміни «воєнна криміналістика» та «військова криміналістика». Їхнє співвідношення залишається предметом наукової дискусії.
В. В. Тіщенко використовує поняття «воєнна криміналістика», обґрунтовуючи необхідність розширення завдань криміналістичної науки у зв'язку зі специфікою розслідування правопорушень під час війни. Термін «воєнна криміналістика» використовують також Д. В. Кіріка, О. В. Росновська, Е. І. Оржинська, Д. О. Мартинова та інші українські дослідники.
В. М. Шевчук використовує англомовне поняття military criminalistics, аналізуючи історію, етапи формування, завдання й перспективи розвитку відповідного напряму.
Термін «військова криміналістика» представлений у працях К. В. Калюги, де використовується для позначення спеціалізованого напряму криміналістичного знання, пов'язаного з військовим середовищем, документуванням воєнних злочинів, польовою криміналістикою, цифровими та геопросторовими технологіями.Калюга К. В. Військова криміналістика як окрема галузь знань: сучасний стан і перспективи розвитку // Ucraina militaris : збірник матеріалів І Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 29–30 жовтня 2025 р. Київ : Національний університет оборони України, 2025. С. 430–433.Калюга К. В. Особливості криміналістичного пізнання в умовах воєнного стану // Cambridge Science and Education Conference. 2026. С. 30–42.
В англомовному науковому та професійному середовищі використовуються поняття military criminalistics, military forensics, battlefield forensics, battlefield evidence, technical exploitation та sensitive site exploitation. Вони частково перетинаються за сферою застосування, але не є повними синонімами.
Передумови формування
Криміналістичні та судово-експертні методи використовувалися у військовій сфері задовго до появи сучасних концепцій військової криміналістики. Вони застосовувалися для ідентифікації загиблих, дослідження зброї та боєприпасів, встановлення причин смерті, аналізу вибухових пристроїв, документування злочинів та інших завдань.
Розвиток сучасних збройних конфліктів суттєво розширив коло джерел криміналістично значущої інформації. Поряд із традиційними матеріальними слідами дедалі більшого значення набувають цифрові дані, біометрія, геолокаційна інформація, дані мобільних пристроїв, супутникові зображення, безпілотні системи, електронні комунікації та відкриті інтернет-джерела.
Одним зі спеціалізованих досліджень криміналістичної діяльності безпосередньо в бойовому середовищі стала праця Рональда Меєра Battlefield Forensics: Using Criminalistics to Support Combat Operations, видана 2015 року.
Розвиток в Україні
Розвиток спеціалізованих криміналістичних підходів до роботи в умовах війни в Україні значно активізувався після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Масштаб бойових дій, значна кількість кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, руйнування місць подій та необхідність роботи в небезпечних районах поставили перед криміналістикою нові технічні, тактичні й методичні завдання.
У 2022 році К. В. Калюга та В. Зубко розглядали інтеграційні процеси у криміналістиці в умовах воєнного часу та потребу використання сучасних техніко-криміналістичних засобів.
У 2023 році В. В. Тіщенко обґрунтував доцільність формування основ воєнної криміналістики та визначив нові завдання криміналістичної науки, пов'язані з особливостями розслідування воєнних злочинів.
У 2024 році Д. В. Кіріка та О. В. Росновська запропонували концепцію воєнної криміналістики як напряму, орієнтованого на розроблення і використання засобів та методів збирання й аналізу доказової інформації в умовах війни. Е. І. Оржинська та Д. О. Мартинова досліджували специфічні об'єкти, умови та технологічні тенденції цього напряму.
В. М. Шевчук у монографічному дослідженні 2024 року проаналізував історію, етапи становлення та перспективи розвитку military criminalistics.
У працях К. В. Калюги 2025–2026 років розвивається концепція «військової криміналістики», включаючи її предмет і систему, військову польову криміналістику, цифрові й геопросторові технології, OSINT та спеціалізовані методи документування воєнних злочинів.
Предмет і завдання
У зв'язку з формуванням напряму єдина концепція його предмета відсутня. Загалом із військовою та воєнною криміналістикою пов'язують дослідження закономірностей утворення, виявлення, фіксації, вилучення, збереження, аналізу та використання криміналістично значущої інформації у військовому й конфліктному середовищі.
До основної проблематики напряму відносять:
особливості слідоутворення в умовах бойових дій; огляд і документування місць ракетних, артилерійських, авіаційних та інших ударів; виявлення, фіксацію, вилучення й дослідження речових та цифрових доказів; дослідження зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв, уламків і засобів ураження; ідентифікацію загиблих та встановлення долі зниклих безвісти; криміналістичне забезпечення розслідування воєнних та військових кримінальних правопорушень; використання геопросторових, супутникових та аерофотознімальних даних; використання OSINT; дослідження цифрових пристроїв і цифрових слідів; забезпечення автентичності, цілісності та простежуваності доказового матеріалу; взаємодію слідчих, прокурорів, експертів, військових підрозділів та міжнародних організацій.
Криміналістична діяльність у бойовому середовищі
Робота з криміналістично значущою інформацією в районі бойових дій може здійснюватися за умов загрози повторного ураження, мінування території, наявності нерозірваних боєприпасів, пожеж, руйнувань, обмеженого часу доступу до місця події та ризику втрати доказової інформації.
У дослідженнях, присвячених збиранню доказів у зонах активних бойових дій, розглядаються технічні, організаційні та правові особливості такої діяльності, а також можливості застосування дистанційних технологій і мобільних криміналістичних комплексів.Калюга К. В. Методи збору доказів у зонах активних бойових дій: виклики, інновації та правові аспекти // Актуальні проблеми державотворення, правотворення та правозастосування : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 5 грудня 2024 р. Дніпро : Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2024.
Особливого значення набувають попередня оцінка безпеки, оперативна фіксація обстановки, дистанційне документування, стандартизоване пакування й маркування матеріалів та забезпечення безперервності їх збереження.
Цифрові технології
Цифрова інформація є одним із важливих джерел відомостей про події сучасних збройних конфліктів. Вона може походити з мобільних пристроїв, камер відеоспостереження, супутникових систем, безпілотних літальних апаратів, телекомунікаційних мереж, цифрових платформ і соціальних мереж.
К. В. Калюга досліджувала можливості та обмеження використання у криміналістиці дронів, геолокаційних даних і цифрових баз, а також пов'язані з ними питання автентичності, кібербезпеки, правової допустимості й етики.
Застосування цифрових технологій потребує перевірки джерела інформації, її автентичності, цілісності, метаданих, контексту та дотримання процедур одержання й збереження доказового матеріалу.
OSINT
OSINT — збирання й аналіз інформації з відкритих джерел — використовується під час документування збройних конфліктів для геолокації та хронолокації подій, встановлення осіб і об'єктів, аналізу зв'язків, перевірки фото- й відеоматеріалів та реконструкції окремих епізодів.
Д. К. Безверха та К. В. Калюга досліджували роль OSINT у розслідуванні порушень законів та звичаїв війни.Безверха Д. К., Калюга К. В. Роль OSINT у розслідуванні порушень законів та звичаїв війни // Актуальні питання юридичної науки в дослідженнях молодих вчених : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції до Дня науки, Київ, 15 травня 2025 р. Київ, 2025. С. 186–190.
Окреме дослідження К. В. Калюги присвячене можливостям і обмеженням використання соціальних мереж та інших відкритих джерел в оперативно-розшуковій і слідчій діяльності. У ньому розглядаються ідентифікація осіб, встановлення зв'язків, геолокація та реконструкція подій поряд із ризиками анонімності, дезінформації та невизначеності доказового статусу окремих цифрових матеріалів.
У міжнародній літературі OSINT також розглядається як інструмент підтримки battlefield forensic investigations.
Безпілотні системи та геопросторова фіксація
Безпілотні літальні апарати й супутникові системи можуть використовуватися для дистанційного огляду територій, документування руйнувань, виявлення змін місцевості, фіксації вирв, пожеж та пошкоджених об'єктів, а також для створення просторових моделей.
К. В. Калюга та Н. О. Орловська розглядали дронові технології й супутникові зображення як інструменти фіксації фактів воєнних злочинів.Калюга К. В., Орловська Н. О. Дронові технології та супутникові знімки як інструмент фіксації фактів воєнних злочинів // Розвиток публічного права в умовах воєнного стану : матеріали круглого столу, 25 квітня 2025 р. Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2025. С. 53–57.
У міжнародній літературі окремо досліджується криміналістичний аналіз самих безпілотних систем, їхніх уламків, цифрових носіїв і програмно-апаратних компонентів з метою встановлення походження, конфігурації та способу використання.
Battlefield forensics
Battlefield forensics — міждисциплінарна практика застосування криміналістичних, судово-експертних і техніко-аналітичних методів у бойовому або іншому конфліктному середовищі.
Її завдання можуть виходити за межі кримінального провадження та охоплювати військову розвідку, захист військ, ідентифікацію осіб, дослідження зброї та вибухових пристроїв, цифрових пристроїв, документів і технічних засобів.
У 2026 році в серії NATO Science for Peace and Security Series — E: Human and Societal Dynamics опубліковано колективний том Battlefield Forensics: The First Step Towards a Holistic Framework за редакцією Рікке Рітвельд.
У ньому розглядаються battlefield evidence, OSINT, робота з місцем події, ідентифікація загиблих, безпілотні системи, криміналістична атрибуція та взаємодія військових і правоохоронних структур.
К. В. Калюга у 2026 році запропонувала уніфіковану методологію military field forensics (battlefield forensics), орієнтовану на стандартизацію фіксації, збирання, збереження та первинного аналізу доказів воєнних злочинів у бойових умовах.