Косово, Косів (, ) — місто в Івацевицькому районі Берестейської області Республіки Білорусь, за 151 км на північний схід від Берестя, за 15 км на північний захід від Івацевичів, за 13 км від залізничної станції Коссово-Поліське на лінії Берестя-Барановичі. Автомобільними дорогами пов'язане з Ружанами, Івацевичами, Нехачевим.

Історія

В Косові збереглося городище X—XI століть, яке виникло на торговому шляху. В письмових джерелах поселення вперше згадується в 1494 році в привілеї великого князя Великого князівства Литовського Олександра Ягеллончика, який подарував селище з околицями маршалку Яну ХрептовичуЗвід пам'яток історії та культури Білорусі. Брестська область, під ред. Марцелова С. В. — Мінськ: Білоруська Радянська Енциклопедія, 1990, с. 208.

У 1517 нащадки Хрептовича продали маєток за борги, а потім протягом трьох століть Косово змінювало господарів від одного магнатською роду до іншого: Осціки, Сангушки, Мелешко, Сапіги, Флемінги, Чорторийські. З 1560 року містечко у складі Слонімського повіту. У 1597 році тут налічувалася 79 дворів, 2 вулиці, 27 корчми, шинок, церква, костел (з 1526 р.).

4 лютого 1746 року в Косово у дрібнопомісного шляхтича Людвика Костюшка народився син Тадеуш — майбутній національний герой США і керівник повстання 1794 року за незалежність Речі Посполитої. W aktach kościoła kossowskiego znajduje się dotąd metryka chrztu Tadeusza Kościuszki, urodzonego 1746 na folwarku Mereszowszczyżnie, należącym do dóbr K i odleglim o parę wiorst od mka K.

Після третього поділу Польщі 1795 року Косово у складі Російської імперії, як містечко Слонімського повіту Слонімської губернії, з 1797 року Литовської губернії, з 1801 року Гродненської губернії.

На початку 19 століття Косовом заволодів граф Вандалін Пусловський. Пусловський відкрив суконну мануфактуру, у якій була встановлена перша в Білорусі парова машина. За півтора кілометра від містечка, в урочищі Мерешовщина в 1838 році він наказує закласти великий палац-замок в стилі неоготики за проектом варшавського архітектора Франтішека Ящолда. Приблизно після 1870 року провадилась реконструкція за проектом Владислава Марконі. У палаці налічувалося більше 130 кімнат. В парку палацу росло понад 150 видів екзотичних рослин і була водна система з двох водоймищ, розділених дамбою.

У 1897 році в Косові було 4143 особи, налічувалася 431 хата, діяли народні училища, суконна фабрика, гарбарня, 2 церкві, костел, каплиця, пошта, 58 крамниць, проводилося 8 ярмарків у рік.

У Першу світову війну з палацу пропала колекція рідкісних рукописів, зникли скульптури, картини, коштовності. Загинули сад та оранжерея, від якої до наших днів збереглися тільки розкішні кущі бузку і глоду.

З 1921 Косово у складі Польщі. У 1927 поліція розстріляла тут демонстрацію робітників. Після входження Косово до складу Польщі палац став власністю держави. До 1939 року в ньому розміщувалися окружна управа і школа бджолярів. Після нападу СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року місцеве населення було пригнічуване і репресоване, а 25 поляків вбито 17—20 вересня поблизу Косова. З 1939 анексоване СРСР й долучене до БРСР, з 1940 по 1947 центр району.

У Другу світову війну в Косові і районі німці знищили 3112 осіб. У 1943 році палац Пусловських, у якому був німецький штаб, підпалили партизани. Тоді ж втретє згоріла і садиба Костюшка.

З 1947 року Косово в Івацевицькому районі. З 1991 року містечко належить незалежній Білорусі. В 1999 році на місці колишнього палацу був встановлений меморіальний камінь. Відновлено родове гніздо Костюшка. Будинок повторює зображену в XIX столітті художником Наполеоном Ордою будову на тлі палацу Пусловських.

Населення За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 2029 осіб.

Національність Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року: Національність Осіб Відсоток білоруси 1904 93,84 % росіяни 83 4,09 % поляки 23 1,13 % українці 15 0,74 % литовці 1 0,05 % узбеки 1 0,05 % румуни 1 0,05 % національність не вказана 1 0,05 % Разом 2029 100 %

Примітки

Посилання Сайт присвячений палацу Пусловських Цікаві місця Косова Косовську перлину піднімуть з руїн