Мар'ян Степанович Кузан (29 вересня 1925, с. Ісаї, нині Самбірського району, Львівської області — 12 квітня 2005, Фрамон, Франція) — французький композитор і диригент українського походження. Зарубіжний член НСКУ.
Життєпис Народився у с. Ісаї на Львівщині, але фактично все своє життя прожив за кордоном. Коли йому було два роки, сім'я виїхала до Франції й оселилася у Парижі. Мар'ян вчився гри на скрипці у Олів'є Мессіана (з яким також підтримував дружні стосунки), фортепіано, гітарі, духових інструментах, а також вокалу. Потім перейшов до диригування та композиції.
У 1947 році закінчив Паризьку консерваторію в класі композиції Жоржа Дандельйо (учня Моріса Равеля і Габріеля Форе). На розвиток Кузана як композитора вплинули українська народна музика та такі майстри як Едґар Варез, Арнольд Шенберг та Бела Барток.
Організовував інструментальні ансамблі, якими диригував і для яких створював репертуар. 1966 — організував і став диригентом оркестру «Альфа-Омега» А.Лемке, потім — оркестру Люксембурзької компанії телебачення.
Твори виконані у Франції, Іспанії, Люксембурзі, Німеччині, Японії, Канаді, Україні та США.
Мар'яна Кузана 22 червня 1950 року було посвячено до паризької ложі «Гамаюн». До другого ступеня його було піднесено 2 листопада 1951 року, до третього — 7 листопада 1952 року. Вийшов з цієї ложі 31 грудня 1957 року. 1966 року в Парижі була створена українська масонська ложа «Vox Ucrainae», до якої належали відомі представники української діаспори, серед яких і Мар'ян Кузан. У 1993 році французькі масони в Парижі відкрили ложу «Три колони № 758» для організації масонства в Україні. Долучився до процесу відродження масонства, який розпочався на початку 90-х років XX століття, І ложа «Голос України» (доктор медицини І. Я. Мусянович, композитор М. Кузан, художник Т. Вірста та інші) зіграла в цьому процесі головну роль.
Родина Був одружений з дочкою Клода Дебюссі.Композитори української діаспори: бібліографічний покажчик / Науковий редактор, автор передмови Г. Карась, укладач В. Хімейчук. — Івано-Франківськ: Обласна універсальна наукова бібліотека імені І. Франка, 2007. — 43 с.
У Франції 1928 року народилася молодша сестра Стефанія (Фанні), яка 16 лютого 1957 року у римо-католицькій церкві міста Орн, де на той час мешкали батьки, взяла шлюб із Яковом Гніздовським, художником, графіком, керамістом, мистецтвознавцем.
Творчість Творчість Марʼяна Кузана різноманітна за жанрами. Композиції автора, написані здебільшого у сучасній ідіомі, включають оркестрову, інцидентну та іншу інструментальну музику, вокальну та музику до фільмів.
У Франції Кузан вважається французьким композитором, але він дуже хотів бути українським композитором. Це єдиний наш композитор, якого визнає інша держава. Вважає його своїм. Його позиція там дуже висока. На замовлення французького уряду він писав дуже різні твори. Писав опери, твори на різні склади інструментів. Твори Кузана не є легкими для виконання.
Написав багато великих творів. Дві лінії у творчості: 1) українська (хори на Псалми Давида — переспіви Тараса Шевченка), 2) модерна французька музика.
Перші схвальні рецензії на твори композитора з'являються в Парижі після симфонічного концерту 18 березня 1951 року, під час якого він виступив диригентом своїх опусів – «Прелюдії і Заклику Асклепіоса» для голосу та одноактного балету «Неділя».
Мар'ян Кузан одним із перших написав твір для великої групи струнних і духових інструментів. Йому належить «Симфонія для ударних з арфою і трубою» («Symphonie Percutante», 1964). У цій ранній симфонії вже ясно виражена характерна риса почерку композитора: диференціація оркестру з калейдоскопічною зміною індивідуалізованих тембрів, де поруч 43-х ударних виділяється сольне ведуче начало труби та контрастне арфи». Відгукуючись на нові ідеї часу, М. Кузан створює в той же період і «Симфонію для мідних» («Brass symphony»), написану через рік — у 1965 році.
У залі паризького театру «Кліші» у лютому 1972 рокуНовий твір Мар'яна Кузана // Свобода. — 1972. — 17 лютого. — С. 7. інструментальний ансамбль «Музика Віва» під диригуванням Мішеля Марі вперше виконав новий твір Мар'яна Кузана під назвою «Хроніки 1, 2, З і 4 для струнних інструментів». Повторно концерт відбувся 12 березня 1972 року в театрі танцю «Мішель Робінсон» (Париж, Франція). У цьому творі, написаному у 1966–1867 роках, «композитор старався увійти в тісний зв'язок із всесвітом, утотожнитися із космосом. Треба визнати, що це йому вдалося, зокрема у …хроніках З і 4».[Париж. Тижневик «Українське слово», 1972, 13 лютого]
Мар'ян Кузан є автором квінтету для мідних духових інструментів «Corvus Saturni» («Крук Сатурна») (1977).
Разом із дружиною п. Югет, Яковом Гніздовським та його дружиною Стефанією відвідав у жовтні 1979 року приміщення Головної Канцелярії Українського Народного Союзу та видавництва «Свобода». Розповідав, що «динамічні ритми виробничої творчости дереворізів і малюнків Якова Гніздовського викликали в моїй душі динамічну гру звуків і я створив на тій підставі октет для кларнету, флейти, сопрано 1 струнного квартету — «Дивний світ Якова Гніздовського».Композитор і поет Мар'ян Кузан розповідає про свою творчість і заплянований концерт // Свобода. — № 230. — 1979. — 10 жовтня. — С. 1, 3. Прем'єра цього твору відбулася 15 червня 1979 року в Страсбурзі, у рамках міжнародного музичного фестивалю на спеціальне замовлення управи цього фестивалю.
У Канаді відбулося два концерти Мар'яна Кузана. Перший — 22 вересня 1979 року у Монреалі в університеті Макгілла, який підготував Український студентський клуб цього ж університету у співпраці з Об'єднанням українських професіоналістів і підприємців Канади. У програмі цього вечора було інтерв'ю з митцем – «Хто ви є, пане Кузан?», яке провела Марія Анна Дежсне. Воно було переплетене записами музичних творів композитора. Мар'ян Кузан також окремо розповідав про себе французькою мовою. У кінці вечора виступила випускниця університету Макгілла, піаністка Люба Жук, зігравши композицію М. Кузана «Конструктор». У залі на стінах була група дереворізів Якова Гніздовського, бо композиції «Дивний світ Якова Гніздовського» та «Конструктор» написані під враженням від творів цього митця. У Торонто 30 вересня 1979 року відбулася його друга зустріч із публікою, яку організувало Об'єднання українських професіоналістів і підприємців Канади. Програма якою проводив Юрій Клюфас, була схожа до попередньої, лише інтерв'ю та промова композитора було українською, а поеми М. Кузана були в перекладі з французької мови на англійську.
Із циклу концертів творчості композитора і поета 12 жовтня 1979 року в Українському Інституті Америки відбувся черговий його виступ, у якому звучала професійна сучасна музика. Програму вела Ірина Стецура. Прозвучали твори композитора із використанням магнітної плівки. Піаністка Юліана Осінчук виконала «Конструктор». Також було прочитано поему М. Кузана «Холодні води», яку переклав українською мовою поет Богдан Бойчук. Автор пояснив, що на основі цієї поеми він скомпонував оперу на 5 дій, де поєднуються метафізика, психологія та езотеричні переживання.
1983 року на замовлення французького уряду написав на власні слова кантату «Для любові до людини», яка була виконана 1984 року у Шартрському соборі (Франція).
На сцені театру Опера Бастилія у 1990 році відбулася прем'єра балету «Велике вигнання».
У березні 1991 року у церкві Блаженного Августина (Сент-Оґюстен), Париж, на концерті для відзначення 20-річчя смерті французького композитора, піаніста й органіста Марселя Дюпре, вперше виконано новий твір М. Кузана з латинською назвою «Nunc dimittis».Україна «відкрила» М. Кузана // Свобода. — № 121. — 1991. — 27 червня. — С. 1.
В оперному театрі міста Тур 1992 року відбулася світова прем'єра опери «Спокуса святого Антонія», що належить до найвищих досягнень композитора.
Мар'ян Кузан домовився про прем'єру опери в Україні, у Київському оперному театрі. Шукав контртенора на головну роль. Коли його познайомили з Василем Сліпаком, автор захопився не тільки його неповторним голосом, але й високою стрункою постаттю і природженим акторським талантом. На жаль, це не склалося.Стефанія Павлишин //The Wassyl Slipak Foundation у соціальній мережі Facebook 30 липня 2016 року.
7 грудня 1992 року у виконанні французького симфонічного оркестру у залі Плеєль у Парижі прозвучала увертюра «Свобода», присвячена вільній Україні. На думку композитора, розуміється ідея свободи як внутрішнє духовне визволення. Увертюра є монументальною, тобто зростає весь музичний розвиток від однієї теми — короткий мотив із чотирьох нот із української народної мелодії «Дударик». Лірична і сповнена життя музична увертюра чудово ілюструє аналогічну особливість української нації.A composers celebration // The Ukrainian Arts Monitor. — Friday, 03 November 1995. — Issue 12.
З нагоди 70-ліття Мар'яна Кузана у Львівській обласній філармонії 13 жовтня 1995 року відбувся концерт, у якому прозвучали твори композитора.
Композиції Мар'яна Кузана виконували: Христина Петровська, Люба Жук, Жан-П'єр Дюпуй.
Твори композитора підтвердили своєю багатогранною творчістю, що контекст української музичної культури відкритий для найновіших, сучасних стилів і композиторської техніки.
Інтерпретація поезії Тараса Шевченка Вокально-інструментальний жанр посідає провідне місце у творчості митця. Композитор по-особливому інтерпретує поезію Тараса Шевченка. Осягнення Шевченка в контексті постмодернізму зумовлює фокусування уваги на філософії та літературознавстві цього періоду й актуалізує дослідження. Мар'ян Кузан звертається до поезії Шевченка у пізній період творчості і пише дві ораторії: «Неофіти» (1985) та монументальну «Посланіє» (1989), хоровий цикл a cappella «Псалми Давидові» (1988).
«Неофіти» Це один із найцікавіших творів композитора. Написана 1985 року для солістів, мішаного хору та оркестру на текст філософської поеми Тараса Шевченка «Неофіти». Складається з Увертюри, Прологу та 14 частин, в яких послідовно розгортається сюжет. Музична мова проста, яка асоціюється з традиціями церковної музики й українського фольклору. Написана на замовлення єпископа М.Гринчишина та фонду Мазепи з нагоди 1000-ліття хрещення Руси-України і тріумфально виконана у Лінкольн-центрі у Нью-Йорку (США) у 1988 році. 1000-ліття хрещення Руси-України 14 лютого 1988 року було відзначено святковим музичним вечором у залі «Ейвери Фішер». Це був вечір української музики, який проводили українські виконавці. Було представлено твори п'ятьох композиторів: М. Лисенка, А. Веделя, Д. Бортнянського, С. Гулака-Артемовського, М. Кузана. Зокрема було виконано «Неофіти». Солісти: меццо-сопрано Марта Сенн, сопрано Гілда Крус-Ромо, тенор В'ячеслав Полозов, бас Пол Плішка, бас-баритон Андрій Добрянський, великий мішаний хор з Джорджії — хорової гільдії Атланти, оркестр Метрополітен-опера.Bernard Holland Concert: Ukrainian Choral Music // The New York Times. — 1988. — February 16. — Section C. — P. 15.
12 червня 1988 року Едмонтонська українська католицька єпархія під проводом Комітету на чолі з о. Богданом Снігуровичем 1988 року відзначала Тисячоліття хрещення Русі. Твір виконав хор «Дніпро» (Едмонтон, Канада) під диригуванням Марії Дитиняк, наратор Нестор Петрів, Лілея Волянська (сопрано), Ганна Колесник (меццо-сопрано), Леррі Бенсон (тенор), Ярема Цісарук (бас-баритон).В Едмонтоні відзначають 1000-річчя Християнства // Свобода. — № 108. — 1988. — 9 червня. — С. 1.
Івано-Франківська обласна державна телерадіокомпанія «Карпати» у 2013 році започаткувала радіоцикл «Музична Шевченкіана української діаспори», присвячений 200-літтю від дня народження Кобзаря. У першій передачі радіоциклу музикознавець, член музикознавчої комісії Наукового Товариства імені Тараса Шевченка Ганна Карась та журналістка Ольга Котюк розглянули ораторію «Неофіти».
Влітку 2000 року «Неофітів» виконали у Львові у церкві Преображення Господнього Твір виконала хорова капела «Трембіта» під керівництвом Миколи Кулика.Косів М. Політик на митрополичому престолі // Поступ. — № 167 (611). — 2000. — 10-11 жовтня.