ЛАЗ Е183, або ElectroLAZ-12 — дванадцятиметровий низькопідлоговий тролейбус, що випускався з 2006 року на Львівському автобусному заводі. Створений на заміну застарілому ЛАЗ-52522. З липня 2006 року на його основі виробляється ЛАЗ E301 — 18-метровий зчленований тролейбус.
Конструктивні особливості тролейбуса ЛАЗ Е183: кузов виготовлений з високоміцної оцинкованої сталі з повною антикорозійною обробкою; застосування сучасного елелектрообладнання Cegelec TV Progress, SMEST, «Чергос» та «НПП «ЭПРО»; зменшення витрат електроенергії до 40%, якщо порівняти з тролейбусами що використовують реостатно-контакторну систему керування тяговим електродвигуном; тролейбус може бути обладнано спеціальним додатковими опціями за бажанням замовника.
Історія
Перший екземпляр цієї моделі виготовлений у 2005 році та представлений у Києві 23 серпня того ж року. Згодом він проходив випробування у кількох містах України: Запоріжжі, Донецьку, Миколаєві.Найперший ЕлектроЛАЗ Пізніше цю машину передали до Харкова, а потім — до КиєваЕлектроЛАЗ в Україні. Сайт «Міський електротранспорт».
У Львові тролейбуси такого типу курсують містом з літа 2006 року. На початок 2009 року у місті працюють 11 таких тролейбусів, пофарбованих у жовто-синій колір (дах синього кольору, боковини, перед і зад жовтого) з бортовими номерами 100—110.
Згідно з замовленням можливе встановлення додаткового обладнання: електронних маршрутних маршрутовказівних дисплеїв, автоінформатора або кондиціонера.
Слід відзначити також, що перші екземпляри мали деякі відмінності від серійних машин: наприклад, у них були такі вади, як вкрай погана система вентиляції та опалення, відсутність системи протизащемлення пасажирів, дуже гучний писк під час гальмування — більшість цих недоліків було виправлено у пізніших поставках, однак деякі (писк) і досі залишаються виправленими лише частково.
У прототипів було також декілька відмінностей від серійних, а саме: дещо інакший вигляд панелі приладів, а кватирка у кабіні водія відкривалася, як у легковому автомобілі.
Опис моделі
Кузов Цей тролейбус призначено для міських перевезень та транспортування великих об'ємів пасажирів на завантажених маршрутах.
На базі цього тролейбуса, побудовано двосекційні ЛАЗ Е291 і ЛАЗ E301, останній пішов у серійне виробництво. Сам по собі, тролейбус ЛАЗ Е183 за розмірами є досить габаритним, його довжина становить 12 метрів.
Схема виробництва кузова у тролейбуса лишилася тією ж, що у лінійки CityLAZ: кузов і обшивка виконані з високоміцної оцинкованої сталі (ЛАЗ-52522, його попередник, мав обшивку з оцинкованого листового заліза, інакше кажучи, бляхи), роль оцинкування тут наступна: цинк не дозволяє сталі окиснюватися.
Кузов тролейбуса повністю оброблений антикорозійними емалями; а сам кузов Е183 має досить високий ресурс роботи — не менше 12—15 років. Колісні арки виготовлено з нержавіючої сталі (оброблені антикорозійним покриттям); а багажні відсіки та двері моторного відсіку виготовлено з дюралюмінію, легкого нержавіючого алюмінієвого сплаву.
Кузов тролейбуса одноповерховий, вагонного компонування, тролейбус має тримальний кузов, коли основою кузова є готовий каркас, на який кріпляться усі агрегати та елементи; його зварено з профілів високоміцної сталі. Що стосується рами, то її інтегровано у кузов, яка виконує функцію укріплення кузова.
Дизайн
Дизайн тролейбуса уніфікований з автобусом CityLAZ-12 (ЛАЗ А183) та усією серією автобусів CityLAZ та тролейбусів ЕлектроЛАЗ заводу.
Передня частина облицьована склопластиковими елементами, має сучасний дизайн та має ряд цікавих особливостей. Під лобовим склом тролейбуса розміщено висувний капот (зроблено з дюралюмінію), однак капот тут не відіграє роль кришки моторного відсіку — мотор тролейбуса розміщено на задньому звисі під підлогою салону.
Лобове скло тролейбуса Е183 і суцільним, гнутим та безколірним; на даному тролейбусі застосоване безуламкове лобове скло-триплекс: безуламкове лобове скло це багатошарове скло, що з двох боків обклеєне одним шаром (або багатьма) еластичного прозорого пластику, пластик при пошкодженні утримує уламки, якщо при ударі, скло ламається, то уламки не вилітають та залишаються масі, за рахунок того, що їх утримує шар пластику; розбиті уламки утримуються у масі до повної заміни склопакету.
Безуламкове лобове скло, як правило, здатне витримувати серйозні пошкодження (наприклад, лобові зіткнення), а навіть якщо і вилетить з віконної рами, то усе одно залишиться триматися вкупі «листом», тому застосування безуламкового лобового скла є дуже доречним на даному тролейбусі.
Лобове скло тролейбуса панорамного типу, і забезпечує водієві високий рівень контролю за ситуацією на дорозі, склоочисники тролейбуса горизонтального типу (розміщені один під одним), їх особливістю є великі полотно-насадки, що відтирають максимально можливу поверхню скла від опадів; у них є два режими очищення: одноразово (1), і постійна (2), коли склоочисники працюють у постійному режимі.
Світлотехніка на передку тролейбуса представлена 6 фарами, двома вказівниками поворотів та передніми габаритними вогнями. Усі фари тролейбуса мають округлу форму, вони малого розміру, також оснащені лінзами для кращої далекоглядності фар, фари тролейбуса мають високу потужність. Бампер тролейбуса невеликого розміру та пофарбований у жовтий колір (оскільки ввесь передок є жовтим); вище бампера розміщено вищезгаданий висувний капот, що служить як багажний відсік.
На цьому ж капоті прикріплено емблему Львівського автобусного заводу (чорна літера «Л» у чорному кружку, – стандартна емблема ЛАЗу — металева, почала кріпитися до кузова автобусів з кінця 1960-х років, до того, на кузові літера «Л» на кузові була просто намальованою); також на передку можна помітити підпис ElectroLAZ, що вказує, до якої лінійки належить ЛАЗ Е183 (аналогічно у ЛАЗ А183, на передку написано CityЛАЗ). На бампері тролейбуса наявне спеціально відведене місце для бортового номера, однак українські тролейбуси власних номерів не мають, лише паркові номери; самі ж паркові номери клеяться або на передню панель, або на лобове скло.
На деяких тролейбусах ЛАЗ Е183 можна помітити іконки, що вказують на зручності цього тролейбусу: одна з найпоширеніших іконок (клеїться або на кузов, або на лобове скло) — іконка з людиною у інвалідному візку на синьому фоні, якраз синій фон позначає те, що транспорт адаптований для перевезення інвалідів, якби іконка була на жовтому фоні це означало б прямо протилежне: що транспортним засобом керує водій-інвалід.
У таких транспортних засобів є декілька переваг, наприклад, паркуватися у заборонених місцях або під'їжджати до будинків, де рух автомобілів заборонено, вона вказує на те, що тролейбус може перевозити пасажирів у візках. Іншою іконкою, що може розміщуватися спереду є іконка людини з паличкою, що вказує на те, що тролейбус є зручним для перевезення пенсіонерів та маломобільних громадян.
Над лобовим склом тролейбуса розміщено передній рейсовказівник: хоча у більшості серійних екземплярів це проста табличка із вказівником маршруту, за замовленням, на ЕлектроЛАЗ-183 може встановлюватися електронне табло-рейсовказівник із суцільним дисплеєм (подібно до Богдан Т801.10); інший же маршрутовказівник розміщено на задній панелі тролейбуса. Бокові дзеркала заднього виду Е183 сферичного типу, і оснащені електропідігрівом та антибліковим покриттям, вони закріплені на спеціальних кронштейнах та забезпечують хороший рівень контролю за ситуацією на дорозі.
Ходова частина Задня панель тролейбуса у більшості аналогічна лінійці CityLAZ: на ній розміщено чіткоокреслений зварний бампер, а заднє скло є суцільним, задній маршрутовказівник розміщено у салоні біля заднього скла; як і усі інші склопакети, заднє скло також є безуламковим.
Моторний відсік тролейбуса розміщено на його задньому звісі, кришка моторного відсіку зроблена з дюралюмінію, іноді, задля охолодження двигуна, її прочинено, з лівої боковини розміщено повітряпоглинач двигуна, що потрібен для його природного охолодження; моторний відсік оснащений шумоізоляційними матеріалами, що зменшують шум від роботи двигуна.
Тяговий двигун тролейбуса розміщений під підлогою салону, тролейбус комплектується двигуном постійного струму, моделі ЕД-139АУ2 виробництва заводу «Електроважмаш», Харків, або ДТА 2У1.
Система керування тяговим двигуном: тяговий інвертор Cegelec TV Progress (Чехія, Прага), SMEST (Китай), або Чергос, або ЕПРО (Росія); Автономний хід передбачено лише у машин, які комплектуються асинхронним двигуном. Тролейбус має рекуперативне електродинамічне гальмо, внаслідок цього, тролейбус значно економить витрачену електроенергію, або може використовувати для власних потреб. Система штанговловлювання у Е183 є цілком механічною.
Тролейбус є двовісним, ведучий міст задній портальній моделі ZF AV-132, передній міст портальний застосовується як китайського виробництва з барабанними гальмами, так і німецького ZF з дисковими гальмами. Підвіска залежна, пневматична; також підвіска тролейбуса може бути обладнана опцією пониження рівня підлоги ECAS «кнілінг», що дозволяє тролейбусу присісти на праві півосі (він може і на ліві, однак для безперешкодного входу пасажирів, необхідно присісти якраз на праві півосі), буквально до рівня тротуару.
Гальмівна система Гальмівна система тролейбуса представлена такими компонентами: робочі гальма — представлені двома етапами: 1) Електродинамічні реостатні з рекуперацією, діють лише на задню вісь. 2) Пневматичні, двухконтурні, діють механічно на усі колеса, стисненим повітрям (якщо швидкість 5 км/год або нижче) для повної зупинки. гальмівні механізми: дискові, (барабанні у випадку застосування переднього моста китайського виробництва) розтискач гальмівних колодок: клиновий стоянкова гальмівна система (це система для нерухомого утримання транспортного засобу під час зупинок, особливо актуальна на ухилах, зазвичай це ручний важіль) — представлена ручним важелем, що діє на гальмівні механізми ведучого (заднього) моста. резервна гальмівна система (допоміжна система у разі виходу з ладу робочого гальма, що і так вкрай небажано) — представлена одним з контурів робочої гальмівної системи. Крім цього, багато екземплярів ЛАЗ Е183 оснащуються електронним обмеженням максимальної швидкості руху (MSC, Maximum Speed Control), яке забезпечується незначною зміною програмного забезпечення системи керування безпосередньо на заводі, так робиться з багатьма сучасними тролейбусами (наприклад, Solaris Trollino 12, ЛАЗ E301, Solaris Trollino 15 та іншими, зокрема й іншими тролейбусами «Богдан»), і не дозволяє тролейбусу розвинути швидкість вище 60 км/год.
Салон
До салону тролейбуса ведуть три двостулкові двері поворотно-зсувного типу, що мають розвинуте скління, та мають безуламкові склопакети; формула дверей (2—2—2) позначає кількість пілок у кожній двері, позначаючи їх від передніх дверей.
У тролейбусу може бути наявна наступна особливість: якщо двері нещільно закрито або відкрито, тролейбус з місця не зрушить, оскільки наявна система «повітряний ключ», що блокує рух машини з відкритими дверима, така система встановлюється на багатьох сучасних автобусах та тролейбусах; ця система встановлюється на сучасніші випущені екземпляри ЛАЗ Е183.
На деяких екземплярах наявна система протизащемлення пасажирів, коли двері автоматично відходять на попередню позицію, наткнувшись при закритті або відкритті на пасажира, така система є дуже доречною у годину-пік; слід зазначити, що з цим у тролейбуса були проблеми через відсутність цієї системи, а також відсутність турнікетів біля дверей, що мали б захищати ноги пасажирів, що сидять поруч з дверима від потенційного затискання.