Зо́я Анато́ліївна Космодем'я́нська (13 вересня 1923, село Осино-Гай (нині Гавриловський район) Тамбовської області — 29 листопада 1941, село Петрищево Наро-Фомінського району Московської області) — радянська комсомолка-диверсантка початкової фази німецько-радянської війни. Під час війни — перша жінка, що отримала звання Героя Радянського СоюзуУказ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза т. т. Гурьянову М. А., Космодемьянской З. А., Кузину И. Н., особо отличившимся в партизанской борьбы в тылу против немецких захватчиков» от 16 февраля 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 10 марта (№ 7 (166)). — С. 1.. У радянській пропаганді увійшла в історію як уособлення патріотизму та самопожертви .

За офіційною радянською версією, червоноармієцьЮ. А Жук. Неизвестные страницы битвы за Москву. — М.: АСТ; Хранитель, 2008. — ISBN 978-5-17-039641-2, 978-5-9713-6651-5 — С. 577: «красноармеец З. А. Космодемьянская…» диверсійно-розвідувальної групи штабу Західного фронту. Як рядовий виконавець тактики «спаленої землі» була в листопаді 1941 закинута в тил ворога на територію Московської області, окупованої німецькими військами. При спробі підпалити сільські хати була спіймана селянами й віддана окупаційній німецькій владі, страчена через повішення. У 1942 році посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Біографія Народилась 13 вересня (за іншими данними 8 вересня) 1923 року в селі Осино-Гай, нині це Гавриловський район, Тамбовська область, в родині учителів Анатолія Петровича і Любові Тимофіївни Космодем'янських. Батько походив з священницької родини. Його прізвище походить, як і більшість священницьких прізвищ, від назви церкви, де служив його предок.

Дід — Петро Іоанович Космодем'янський, був священником Знаменської церкви села Осино-Гай. За непідтвердженими данними, в ніч на 27 серпня 1918 року Петро Іоанович був схоплений та втопленний в Сосулинському ставку, за звинуваченнями в прикритті контрреволюціонерів. Тіло діда було знайдено лише в 1919 році та поховане біля церкви, закритої комуністами.

Молодший брат Олександр Космодем'янський — радянський танкіст, Герой Радянського Союзу, учасник радянсько-німецької війни. Після смерті Зої пішов на фронт у віці 17 років. Оскільки подвиг сестри був сильно розкручений радянською пропагандою, юнаку довірили важкий танк КВ-1, на якому був написано «За Зою».

Член ВЛКСМ з 1938 року. В жовтні 1941 року добровільно пішла в диверсійно-розвідувальний загін.

На початку війни Зою разом з іншими комсомольцями в складі спецзагонів готували для диверсійних акцій на окупованих німцями територіях — відповідно до сталінської тактики «спаленої землі». Під час Битви за Москву диверсійним загонам було поставлено завдання спалити всі будівлі в радіусі 200 км від Москви, щоб військовослужбовцям німецької армії не було де зігрітися й переночувати. Відомий радянський диверсант Ілля Старинов пізніше назвав ці накази злочинними з моральної, безглуздими та навіть шкідливими з військової точок зоруИлья Старинов. Записки диверсанта // Альманах «Вымпел», М., 1997, № 3, с. 240.Илья Старинов. Мины замедленного действия: размышления партизана-диверсанта // Альманах «Вымпел», 1999, № 1, с. 135..

Космодем'янська встигла виконати тільки частину бойового наказу, організувавши підпал трьох будинків. Під час другої спроби підпалу мешканець села С. А. Свиридов підняв тривогу, і Космодем'янська була заарештована. Її катували і стратили через повішення 29 листопада 1941 року.

Відповідно до історичних досліджень часу радянської «перебудови» та «гласності», Зоя Космодем'янська була типовою радянською комсомолкою — молодою людиною, вихованою на радянських комуністичних закликах та без усякого життєвого досвіду.

Підозра на психічне захворювання У 2016 році публіцист Андрій Більжо (лікар-психіатр за освітою) заявив, що особисто бачив у лікарні імені Кащенка історію хвороби Космодем'янської (за його словами, вона зникла під час перебудови). Її поведінку під час її страти — мовчання та важке пересування ніг, Більжо пояснює як прояв «кататонічного ступору з мутизмом».

Пам'ять Могила Зої Космодем'янської знаходиться на Новодівочому цвинтарі в Москві. На Мінському шосе поблизу села їй встановлено пам'ятник.

В 1945 році, у Києві, на розі вулиць Коцюбинського і Чапаєва (нині тут — пам'ятник Олесеві Гончару) було встановлено гіпсову паркову скульптуру Зої Космодем'янської (автор невідомий). У 1985 році її замінили на бронзову (скульптор Анатолій Гайдамака). Упродовж 1990-х —2020-х років окремі громадяни Києва зверталися до місцевої влади з вимогою демонтувати пам'ятникВ Киеве предлагают снести советский памятник «поджигательнице украинских домов». Наприкінці 1990-х років пам'ятник, що на той час зазнав кількох актів вандалізму, перенесли до скверу на вулиці Олеся Гончара, 74-А. У вересні 2016 році скульптуру було облито фарбою й поваленоВ Киеве убрали памятник Зое Космодемьянской, подпорченный вандалами. У червні 2023 року пам'ятник було демонтовано.

У 1972 році в місті Одесі на території державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Люстдорф"» за адресою: вулиця Мускатна, 1 було встановлено пам'ятник Зої Космодем'янській (демонтований у травні 2026)В Одесі в межах деколонізації демонтували пам'ятник Зої Космодем'янській. // Автор: Христина Янак. 06.07.2026, 20:40.

В місті Острі на Чернігівщині було встановлено паркову гіпсову скульптуру Зої Космодем'янської (демонтована 14.04.2026)Деколонізація. Україна. Apr 14 at 15:53.

Див. також 1793 Зоя — астероїд, названий на честь Космодем'янської. Вулиця Зої Космодем'янської

Примітки

Джерела Українська газета: правда про Зою і Шуру. (неактивне) Газета Кримінальна Україна. Про Зою Космодем'янську. Зоя Космодем'янська.