Мінамо́то-но Йошіцу́не (; 1159 — 1189) — японський військовик, самурайський полководець, національний герой. Дев'ятий син Мінамото-но Йошітомо. Молодший звідний брат шьоґуна Мінамото но Йорітомо. Також — Мінамото Йошіцуне, пан-сотник.
Біографія Після смути Хейджі 1159 помилуваний Тайрою-но Кійоморі завдяки своїй матері-красуні Токіва, що стала наложницею диктатора. З досягненням юнацького віку силою був відправлений у пристоличний монастир Курамадера. За легендами, навчався там бойовим мистецтвам і стратегії від духів тенґу. Згодом втік під протекцію Фуджівари но Хідехіри, голови муцівських Фуджівара, володарів Північної Японії.
У 1180 прибув до Камакури, до свого брата Мінамото но Йорітомо, який піднявся на боротьбу з диктаторами роду Тайра.
У 1183 очолив один з корпусів братових військ і вирушив на захід.
У 1184 розбив опозиційні сили Кісо-но Йошінаки і завоював Кіото. Згодом у битвах при Ічінотані, при Яшімі і при Данноура знищив рід Тайра і здобув велику популярність серед самураїв.
У 1185 без дозволу брата прийняв від екс-Імператора Ґо-Шіракава посаду сотника — голови кіотської поліції (検非違使尉, кібіїші-но-джьо). Це спричинило розрив стосунків з Йорітомо. За підтримки Ґо-Шіракави проголосив каральний похід проти брата, але не знайшов підтримки серед провінційних володарів, яких контролював Йорітомо.
Під час виправи на захід в пошуках підкріплень був проголошений «ворогом трону». Втративши військо та залишивши вагітну кохану, втік на північ до Фуджівари-но Хідехіри. Однак після смерті останнього, черговий голова муцівських Фуджівара, Фуджівара-но Ясухіра атакував його резиденцію. В нерівному бою загубив усіх своїх васалів і вчинив самогубство у будинку Коромоґава.
За деякими середньовічними легендами, разом із своїм підопічним Мусаші Бенкеєм врятувався втечею на Хоккайдо або Монголії, де став Чингіз ханом.
Трагічне життя Мінамото-но Йошіцуне послугувало темою багатьох японських літературних творів, картин і фільмів. Починаючи з середини 13 століття він вважається одним з найпопулярніших персонажів японської історії. Йошіцуне є еталоном більшості японських національних героїв, таких як Ода Нобунаґа чи Сакамото Рьома, які попри свої таланти і успіхи трагічно закінчили життя, так і не реалізувавши своїх планів.
Імена Дитяче: Ушівака 【牛若丸】 «Бичок» Чернече: Шянао 【遮那王】 Звичайне тимчасове: Куро 【九郎】 «Дев'ятий син» Власне офіційне: Йошіцуне 【義経】 Прізвисько: Пан-сотник 【判官】
Див. також Бенкей
Джерела та література
Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.