Ефори, або ефорат (від ) — колегія з п'яти вищих посадових осіб у Спарті, яким фактично належало керівництво державою. Номінально на чолі Спарти стояли два царі, які виконували функції військової влади та верховних жерців. Щорічно ефори обиралися на народному зібранні з числа громадян. За Аристотелем, ефорат ввів спартанський цар Феопомп (785—738 рр до н. е.) з метою створення противаги царям. Деякі давньогрецькі автори, зокрема Геродот, стверджували, що ефорат був запроваджений легендарним Лікургом.
В добу царювання Агесілая став відомим ефор Епітадей. Він видав закон, що дозволяв передавати землю та майно іншій особі за вільним вибором. У такий спосіб кількість громадян-землевласників була зменшена, а земля належала небагатьом.
Див. також Паредр
Посилання Великий енциклопедичний словник