Івáн Михайлович Чумáк ( 25 червня 1926, Олексіївка — 19 березня 2004, Луганськ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1959 рокуЧумак Іван Михайлович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 310..
Біографія Народився 25 червня 1926 в селі Олексіївці (тепер Щастинський район Луганської області, Україна) в селянській сім'ї. Під час голодомору 1932—1933 років його батьки переїхали в Луганськ. З 1934 року навчався в 13-й школі. З 1941 по 1947 рік навчався на будівельника в Луганському залізничному технікумі, по закінченні якого працював у Львові на повоєнній відбудові міста. Там він вступив у Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (викладачі: Герман Кронгауз, Микола Рябінін, Микола Бендрик) й закінчив його 1954 року з червоним дипломом«Дзеркало тижня» № 13 (438) Субота, 5 — 11 Квітня 2003 року.. Дипломна робота — декоративна двофігурна скульптурна композиція «Композитор Микола Лисенко і народний співак Остап Вересай» (керівник Микола Рябінін, оцінка: відмінно).
Після навчання повернувся до Ворошиловграда, де кілька років працював у художньому училищі, а у 1957 році став членом творчої бригади скульпторів, до якої входили Віктор Мухін, Василь Федченко й Василь Агібалов. В групі працював до виходу на пенсію. У післявоєнний радянський період групою створено біля 90 відсотків пам'ятників в Луганській області.
Жив у Луганську в будинку на кварталі Шевченка, № 54, квартира № 12, та в будинку на вулиці Тараса Шевченка, № 4, корпус № З, квартира № 327Чумак Іван Михайлович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 160.. Помер у Луганську 19 березня 2004 року.
Творчість
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт: пам'ятник Володимиру Леніну у Луганську (1958, у співавторстві з Василем Агібаловим, Віктором Мухіним, Василем Федченком); пам'ятник героям-визволителям Ржева у Ржеві (1963, граніт; у співавторстві з Віктором Мухіним, Василем Федченком, архітектори Т. Шульгіна, О. Усачов); «Лаборантка» (1963, мармур); «Слово о полку Ігоревім» (1966, мармур; зберігається в Музеї «Слова о полку Ігоревім» в Новгороді-СіверськомуРусская литература и фольклор. ); портрет Героя Соціалістичної Праці С. Воротникова (1967, литий камінь); портрет Героя Соціалістичної Праці В. Борзих (1967, литий камінь); меморіал «Трудівникові Луганщини» (також «Свято Жовтня», «Факел Жовтня») у Луганську (1967, у співавторстві з Іллею Овчаренком, архітектор В. Житомирський); «Климент Ворошилов» (1969); портрет Героя Соціалістичної Праці А. Бондаренка (1970, граніт); обеліск з тематичними рельєфами «Тим, що боротьбу пізнали…» у Луганську (1970, залізобетон, архітектор В. Житомирський) монумент «Україна — визволителям» у смт Міловому (1972, у співавторстві); меморіальний комплекс «Вічний вогонь» у Сєвєродонецьку (1975, у співавторстві з Миколою Можаєвим); Пам'ятник комісару (1980); портрет скульптора Василя Федченка (1982); портрет Карла Брюллова (1987); портрет Бориса Грінченка (1988); портрет Г. Тютюника (1995); композиція «Дума про Україну. Останній кошовий війська Запорізького Петро Калнишевський на засланні у Соловках» (1995); композиція «Оранта» (1995); пам'ятник Тарасові Шевченку у Луганську (1998, архітектори В. Житомирський, О. Довгополов);
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1954 року.
Відзнаки Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1973 рік; разом з В. І. Мухіним, В. X. Федченком, І. П. Овчаренком (скульпторами), А. М. Єгоровим, Г. Г. Головченком, І. Ф. Міньком (архітекторами) за монумент «Україна — визволителям» у смт Міловому Луганської області). Заслужений художник УРСР з 1976 року; Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1980); Почесний громадянин Луганська з вересня 1996 рокуОфіційний сайт луганського міського горови і Луганської міської ради. ; Народний художник України з 21 грудня 1996 року.
Примітки
Література ; Чумак Іван Михайлович // ; Чумак Іван Михайлович // ; Чумак Іван Михайлович // ; Чумак Іван Михайлович //