Гайма́нова Моги́ла — скіфське поховання, яке відносять до категорії «царських» (поховання з великою кількістю коштовних прикрас та предметів побуту), в Україні, біля села Балки Василівського району Запорізької області, створення якого датується IV століттям до н. е.
Експедиція Дослідження могили проводилося науковцями Інституту археології АН України у 1969—1970 роках в рамках програми термінового археологічного дослідження майбутньої зони меліорації на півдні України. Створену для цього Північно-Рогачицьку (згодом Запорізьку) експедицію очолював досвідчений український археолог Василь Бідзіля. До складу експедиції входили також відомі українські археологи Борис Мозолевський (дослідник Товстої Могили) та Олексій Тереножкін (перший керівник Північно-Рогачицької експедиції).
Опис об'єкта Гайманова Могила — найбільший насип у групі з 46-ти скіфських поховальних насипів поблизу села Балки. Походження назви (Гайманова) невідоме.
Висота насипу Гайманової Могили — 8-9 м, діаметр — близько 70 м. Довкола насип було обкладено кріпидою з вертикальних плит з білого вапняка.
Знахідки Поховання розкрито і досліджено у 1969—1970 роках експедицією АН УРСР в рамках програми археологічного дослідження майбутньої зони меліорації на півдні України. Для цього була створена Південно-Рогачиська (пізніше — Запорізька) наукова археологічна експедиція, яку очолив археолог Василь Бідзіля.
Перш ніж приступити до дослідження Гайманової Могили експедицією було досліджено понад 20 менших поховальних насипів, бо зазвичай найбільші поховання виявлялися пограбованими ще у стародавні часи. В цьому випадку 22 розкопаних поховання виявились повністю розграбованими.
В процесі розкопки самої Гайманової Могили було знайдено чотири розграбованих поховання (2 чоловічих та 2 жіночих), в жіночому збереглися шкіряні черевики з золотими бляшками, а також 2 скелета, ймовірно, рабів без речей і скелет коня та декілька цінних дрібничок й ніша з предметами побуту, переважно посудом. Борис Мозолевський виявив потаємну камеру (тайник) в похованні зі значною кількістю цінних предметів. Експонати свідчать про високорозвинену культуру скіфів. Найцікавіша срібна з позолотою чаша, прикрашена рельєфними зображеннями скіфських воїнів. Також знайдено амфори, бронзові котли, таця, жаровня, тарелі, відерця, ойнохоя з голівками сатира й сілена на ручці, 2 дерев'яні чаші з золотими оббивками, срібні глеки, 2 срібних ритона із золотими оковами у вигляді голів, барана лева та ін. На дні овальної катакомби знайдено понад 250 золотих прикрас, виконаних у скіфському звіриному стилі. Повне дослідження показало, що Гайманова Могила, скоріш за все, була скіфською родинною царською усипальницею.
Виявлення могили з золотими і срібними предметами побуту (більш 20 найменувань, не рахуючи дрібних прикрас й фібул) скіфських царів стало найбільшою знахідкою в історії археології Європи з 1912 року (розкопки Чортомлика). На думку дослідників, Гайманова Могила, швидше за все, була родовою усипальницею представників скіфського царського роду .
Чаша, ритони і срібні ковші Гайманової Могили були відразу ж передані до Ермітажу для реставрації, а згодом повернулися до Києва. Нині знахідки з Гайманової Могили експонуються в Скарбниці Національного музею історії України.
Див. також Товста могила Солоха Чортомлик Куль-Оба Огуз
Джерела И. Б. Брашинский, «В поисках скифских сокровищ», — Ленинград, «Наука», 1979 Вебверсія
Примітки
Посилання