Шиян Кир Карлович (1902, с. Березова Лука, нині Полтавська область — 1974) — український історик, педагог, науковець. Працював у закладах вищої освіти Харкова, був деканом кількох факультетів і заступником директора Харківського педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди.
Життєпис Народився 1902 року в селі Березова Лука Петровсько-Роменського повіту Полтавської губернії (нині — Полтавська область).
У 1930 році закінчив соціально-економічний відділ Ніжинського інституту народної освіти. У 1930—1932 роках навчався в аспірантурі при Науково-дослідному інституті історії української культури в Харкові. Паралельно працював у Харківському педагогічному інституті професійної освіти, де був деканом архівознавчого факультету.
У 1932—1936 роках — науковий співробітник Науково-дослідного інституту історії української культури. У 1943—1956 роках працював у Харківському педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди: доцент, завідувач кафедри історії СРСР, декан історико-філологічного факультету, заступник директора інституту.
З 1956 року до кінця життя — працівник кафедри історії СРСР Харківського університету. Обіймав посаду декана, з 1963 — професор.
Головні праці «Селянство — основна і вирішальна сила визвольної війни українського народу 1648 — 54 pp.» (1954), «Боротьба робочого класу України за відбудову промисловості. 1921 — 26 pp.» (1959), «Минуле і сучасне села» (1963, у співавторстві).
Брав участь у колективних працях:
«Історія робочого класу Української РСР» (1967) «Розвиток народного господарства Української РСР. 1917 — 67» (1967).
Література
Шиян Кир Карлович (Кирило Карпович) — Центр українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університета ім. В. Н. Каразіна