Ти́ґре () — південно-семітський народ на сході Африки, переважно в Еритреї.

Тиґре близькі до тиґраїв та амхара. Тиґре не є етнічно однорідними. У складі тиґре дуже велике субетнічне членування — включає бл. 30 племен, у т.ч. такі, що подеколи розглядаються як окремі етнії (наприклад, менса). Багатий фольклор.

Етнічна територія Проживають у передгір'ях та рівнинах Північної ЕритреїВ. І. Ткаченко. Ерітрея, Держава Ерітрея // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. Т. 9. та частково у прикордонні з Суданом.

Демографія Загальна чисельність тиґре становить 1,8 млн. осіб (2021).

Мова Тиґрська мова належить до афроазійських мов семітської гілки. Разом з тиґринья належить до групи ефіопосемітських мов, що походить від давньоефіопської мови ґеез. Уряд Еритреї використовує систему письма ґеез для публікації документів мовою тиґре.

Мова тиґре є лінгва франка для населення низовин західної та північної Еритреї, включаючи північне узбережжя. Таким чином, приблизно 75% населення західної низовинної частини Еритреї розмовляє мовою тиґре.

У 1988 році тиґрською мовою перекладено Біблію.

Релігія Близько 95% тиґре сповідують іслам (мусульмани-суніти), решта християнство (християни-монофізити, вплив амхара) та місцеві анімістичні релігії. Тиґре які сповідують християнство переважно належать до Еритрейської православної церкви Тевахедо, Католицької церкви та .

Економіка Основні господарські заняття — орне землеробство (пшениця, теф, бобові та ін.) та скотарство, в т.ч. кочове й напівкочове, на узбережжі Червоного моря — рибальство. Раніше, у т.ч. не раз і в ХХ столітті потерпали від голодів.

Примітки

Література Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 451) Народы мира: Историко-этнографический справочник / Гл. ред. Ю. В. Бромлей. Ред. коллегия: С. А. Арутюнов, С. И. Брук, Т. А. Жданко и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1988. — 624 с. (с. 441)