На́хсько-дагеста́нські мови — сім'я мов, зосереджена переважно на сході Північного Кавказу (нині Росія), а також в Азербайджані, Грузії, Туреччині, Йорданії та в деяких інших країнах Близького Сходу. Загальна кількість мовців сягає близько 2,4 млн.
У лінгвістиці також уживаний термін «дагестанські мови», що охоплює майже всі гілки нахсько-дагестанської сім'ї, за винятком нахської групи.
Характерні риси: синтаксис — ергативна конструкція речення; морфологія — складна система відмінків, іменні класи; фонетика — наявність латеральних, увулярних, абруптивних та інших приголосних.
Класифікація
Нахська група Вайнахська підгрупа Чеченська мова Інгуська мова Бацбійська підгрупа Бацбійська мова
Андо-аваро-цезька група Андійська підгрупа Андійська мова Ахвахська мова Багвалинська мова Ботліська мова Годоберинська мова Каратинська мова Тиндинська мова Чамалинська мова Аварська підгрупа Аварська мова Цезька підгрупа (Додойська) Бежтинська мова Гінухська мова Гунзибська мова Хваршинська мова Цезька мова
Даргинська група Північно-західна підгрупа Акушинська мова Гапшимінсько-Бутринська мова Даргинська мова Кадарська мова Мугінська мова Муірінська мова Мюрего-Губденська мова Урахінська мова Цудахарська мова Мегебська підгрупа Мегебська мова Південно-західна підгрупа Амухсько-Худуцька мова Кункінська мова Санжі Іцаринська мова Сірхінська мова Чиразька підгрупа Чиразька мова Хайдацька підгрупа Верхньохайдацька мова Нижньохайдацька мова Кубачі-Аштинська підгрупа Кубачинська мова Аштинська мова Лакська мова
Лезгинська група Східна підгрупа Агульська мова Лезгинська мова Табасаранська мова Західна підгрупа Рутульська мова Цахурська мова Південна підгрупа Будуська мова Кризька мова Арчинська підгрупа Арчинська мова Удінська підгрупа Агванська мова † Удінська мова
Хіналузька мова
Гіпотези про спорідненість з іншими сім'ями А. К. Глейє висловив здогадки про те, що племена, споріднені абхазо-черкеським, в давнину жили й південніше, аж до самої Месопотамії. Щоб довести це, він звертається до досемітської мітаннійської мови та порівнює її лексику та граматику з лексикою та граматикою абхазо-черкеських мов, роблячи висновок, що мітаннійська мова посідає середнє місце між абхазо-черкеськими та нахсько-дагестанськими мовами.
1995 року С. А. Старостін висунув гіпотезу про віддалену спорідненість хуритської мови з сучасними північнокавказькими мовами. Виявлення нових текстів на хуритській мові, а також розвиток північнокавказького порівняльно-історичного мовознавства нині зробили цю гіпотезу менш популярною. В 100-словному списку базової лексики майже не знаходяться збіги між засвідченою хуритською та північнокавказькою прамовами. Лінгвістичний аналіз показує, що хуритська мова бутувала паралельно пранахській мові увесь час своєї фіксації.