Макс Жако́б (; 12 липня 1876, Кемпер, Фіністер, Бретань, Франція — 5 березня 1944, концтабір Дрансі, Сена — Сен-Дені, Франція) — французький поет і художник єврейського походження.
Біографія Макс Жакоб походить з родини німецьких євреїв, що в 1825 році переселилися з Саарбрюкена в Бретань.
У 1890—91 роки проходив курс лікування Жан-Мартена Шарко.
Починаючи від 1897 року проживав у Парижі, публікуючись у численних виданнях як художній критик під псевдонімом Леон Давид.
У 1901 році заприятелював з Пабло Пікассо, а у 1904 році ввійшов у коло інтелектуалів і митців Ґійома Аполлінера, познайомився з Амедео Модільяні, Жоржем Браком, Андре Дереном, Анрі Руссо тощо.
У 1915 році Макс Жакоб вихрестився у католики.
В 1921—28 і 1936—44 роках жив у бенедиктинському монастирі Сен-Бенуа-сюр-Луар.
24 лютого 1944 як єврея і гомосексуала його було арештовано гестапо й ув'язнено в тюрьмі Орлеана, а потому відправлено до концтабору Дрансі, де за декілька днів він помер від запалення легенів.
Брат і сестра Жакоба так само загинули в нацистських концтаборах.
Творчість і визнання Макс Жакоб починав з книжок для дітей («Історія короля Кабула», 1903), неодноразово звертався до бретонського фольклору. Поезія Жакоба, сповнена гротеску і словесних розіграшів, є близькою до кубізму і сюрреалізму.
На вірші Жакоба писали музику Ерік Саті, Франсіс Пуленк, Анрі Соге. Відомі портрети поета пензля Модільяні, Пікассо, Кокто.
У 1949 році рештки Макса Жакоба були перенесені на цвинтар у Сен-Бенуа-сюр-Луар, а в 1960 році його офіційно було зараховано до поетів, що загинули за Францію. Ім'я Макса Жакоба накреслено на меморіальній дошці письменникам, полеглим упродовж 1939—45 рр., у меморіальному комплексі Пантеон у Парижі.
Твори Saint-Matorel (1911, ілюстрації Пікассо) La Côte (1911) Œuvres burlesques et mystiques de Frère Matorel (1912, ілюстрації Дерена) Le Siège de Jérusalem‚ grande tentation céleste de Frère Matorel (1914, ілюстрації Пікассо) Le Cornet à dés (1917) Le phanérogame (1918, роман) La Défense de Tartufe (1919) Cinématoma (1920) Le laboratoire central (1921) Le Roi de Béotie (1921) Le Cabinet noir (1922) Art Poétique (1922) Filibuth ou la Montre en or (1923, роман) Le Terrain Bouchaballe (1923, роман) Visions infernales (1924, вірші у прозі) L'Homme de chair et l'Homme reflet (1924, роман) Les Pénitents en maillots roses (1925) Le fond de l'eau (1927) Le tableau de la Bourgeoisie (1929) Rivage (1931) Bourgeois de France et d'ailleurs (1932) Morceaux choisis (1936) Ballades (1938) Derniers poèmes (1945, посмертно)
Примітки
Джерела та література
maxjacob.free.fr, біографічний сайт Макса Жакоба Біографія Макса Жакоба на musee-beauxarts.quimper.fr Сайт Ассоциации друзей Макса Жакоба (фр.) Жакоб в Кемпере (фр.) Жакоб-художник Kamber G. Max Jacob and the poetics of cubism. Baltimore: Johns Hopkins Press, 1971 Peyre A. Max Jacob quotidien. Paris: J. Millas-Martin, 1976 Schneider J.M. Clown at the altar: the religious poetry of Max Jacob. Chapel Hill: U.N.C. Dept. of Romance Languages, 1978 Rogger-Andréucci Chr. van. Max Jacob: acrobate absolu. Seyssel: Champ Vallon, 1993 Mousli B. Max Jacob. Paris: Flammarion, 2005 Аполлинер Г. Макс Жакоб // Аполлинер Г. Эстетическая хирургия. СПб: Симпозиум, 1999. С. 486 Воробьёва-Стебельская М. Б. Моя жизнь с художниками «Улья». М.: Искусство — XXI век, 2004 Креспель Ж.-П. Повседневная жизнь Монмартра во времена Пикассо (1900—1910). М.: Молодая гвардия, 2000. — ISBN 5-235-02401-Х
Посилання
Фільм Монсеньор Макс / Monsieur Max — художній телефільм — Франція, 2006; реж. Габріель Агійон; вик. головн.ролі Жан-Клод Бріалі