Чистякове

Чистяко́ве (у 1964—2016 роках — Торез) — місто в Україні, адміністративний центр Чистяківської міської громади Горлівського району Донецької області.

З червня 2014 року місто фактично контролюється російською окупаційною адміністрацією, включене Верховною Радою України до складу тимчасово окупованих територій України.

Назви Місто засновано у 1770-х роках як слобода під назвою Олексіївка (з 1840 — Олексієве-Леонове, з 1868 до 1964 — Чистякове, з 1964 до 2016 — Торез), яка входила до складу Таганрозького округу Області Війська Донського (Російська імперія). Початок кам'яновугільної промисловості у Чистяковому припадає на 1860-ті роки, її значне зростання на 1900-ті, а згодом на 1930-х років.

Історія

XVIII—XIX століття Населений пункт був утворений в 1778 році як невелике поселення біля злиття річок Севастянівки й Орлової (басейн Міуса) кріпаками-втікачами з різних губерній. До 1800 року в слободі Олексіївка, заснованій генерал-лейтенантом С. Леоновим проживало 225 чоловік.

Станом на 1873 рік у слободі Олексієве-Леонове-Чистякове Андріївської волості Міуського (пізніше — Таганрозького) округу Області Війська Донського мешкало , налічувалось 214 дворових господарств й 3 окремих будинки, 77 плугів, 190 коней, 320 пар волів, 1124 вівці.

З 1860-х років — центр видобутку кам'яного вугілля. З другої половини XIX століття поселення отримало назву Чистякове, за прізвищем власника помістя — Таганрозького купця Чистякова.

У 1875 році частину землі разом з садибою Чистякова придбав харківський купець 1-ї гільдії Олексія Алчевський. У 1877 році Олексій Алчевський разом з поміщиком Іловайським був засновником Олексіївського гірничопромислового акціонерного товариства (ОГПО) і передав суспільству як пай ряд своїх придбань, в тому числі і маєток в Чистяковому. Тоді працювали шахти «Наклонна» і «Галерея». ОГПО з 1907 року перейменовано в «Надія». У 1909 році в Чистяковському гірському районі видобули 4 700 тис. пудів вугілля, у 1916 році — 76 800 тис. пудів вугілля.

.

У 1901 році було розпочато будівництво залізниці від станції Дебальцеве до Іловайська, яку було тоді прокладено за 3 км від Чистякового та введена в експлуатацію у 1904 році. Будівництво гілки Чистякове — Безчинська було розпочато у 1907 році і через два роки закінчено.

Пуск в експлуатацію цієї магістралі сприяв бурхливому будівництву нових шахт і підвищення видобутку вугілля в районі. У ці роки в Чистяковому були побудовані шахти Ново-Олександрівка та Московсько-Донецьке гірське товариство, а також з'явилися приватні шахти Дронова, Кошелева, Гольдштейна, Зелькіна, Коновалова, Попова, Когана, Бродського, Воскресенського, Леонова, Філонова, Крештаповіча, Чередниченко, Кольберга і багато інших.

ХХ століття Лютнева революція 1905 року стала поштовхом до активних дій робітничого та гірняцького населення Чистякового. На початку березня 1905 року на більшості шахт пройшли масові мітинги, на яких було обрано рудничні комітети, які були оголошені народною владою.

Визвольні змагання У 1916 році в поселенні почала діяти Чистяковська рада робітничих депутатів, яка разом з рудкомами здійснювала робочий контроль за виробництвом і розподілом продукції. В кінці травня 1917 року за Раді робітничих депутатів і ряді рудничних комітетів були створені технічні, контрольні продовольчі комісії, які домагалися забезпечення нормальної роботи шахт і безперебійного постачання продовольства.

Становлення окупаційної радянської влади у 1917—1918 роках викликало опір частини населення, організації «контрреволюціонерів» (часто спільно з козаками) діяли в багатьох районах Донбасу. З 16 грудня 1917 по 10 січня 1918 року Чистякове було під владою донських козаків. Навесні 1918 року контроль над Донецьким басейном взяла Українська Держава Гетьмана Скоропадського, а з боку Дону готувався до наступу козацький отаман Краснов. Чистякове знову було захоплено козаками, а наприкінці грудня 1919 року окуповане військами Першої кінної армії.

Радянська окупація 3 квітня 1920 року Чистякове стало повітовим центром, у 1924 році — адміністративним центром Чистяковського району, для керівництва промисловістю району були створені кущові управління.

У березні 1932 року районний центр Чистякове набув статусу міста обласного підпорядкування, до складу якого приєднані селища шахт Червона Зірка, № 2, 7, 9-10, 27, імені Л. І. Лутугіна, імені Кисельова, залізничних станцій Чистякове, Дронове і Воскресенська.

У 1934 році закінчено будівництво аероклубу Тсоавіахіму зі злітно-посадковою смугою. Вивчення авіаційної науки і техніки почалося з організації планерного гуртка, потім з'явилися літаки У-2. Більшість випускників аероклубу під час ІІ світової війни стали військовими льотчиками.

У 1935—1939 роках були введенні в експлуатацію ще три великі шахти: № 7-біс, 10-біс і 17-біс.

Станом на 1 січня 1941 року населення міста (включаючи населені пункти району) становило 59997 осіб.

У 1940-x роках утворено 3 районних ради міста Чистякового (ліквідовані у 1959 році): Червона Зірка; Південна Група; Станція Чистякове.

З 1941 по 1943 роки місто перебувало під німецькою окупацією.

15 липня 1964 року місто Чистякове було перейменовано на Торез, за генеральним секретарем Французької комуністичної партії Моріса Тореза.

У Незалежній Україні

Війна на сході України

У результаті російсько-української війни на сході України та російської інтервенції, місто з червня 2014 року тимчасово окуповане терористичною самопроголошеною організацією «ДНР» та ЗС РФ. У зв'язку з іміграцією населення на територію підконтрольній українській владі та до РФ, чисельність мешканців міста скоротилася.

У Торезі набув розвитку колабораціоністський рух серед місцевого населення — створені «органи правопорядку ДНР», окупаційна «адміністрація міста», призначений «військовий комендант», організовані «поліція», «податкова служба», «пенсійний фонд», «служба з надзвичайних ситуацій», «органи соціального захисту» та ін. Переважна кількість службовців органів законної влади після окупації продовжили працювати на посадах, що утворені «ДНР».

З серпня 2014 року в місті з перебоями працює мобільний зв'язок, не функціонують установи українських банків та їх банкомати, поштові відділення ПАТ «Укрпошта». У листопаді 2014 року з території міста тимчасово евакуйовані владні установи та офіційні правоохоронні органи України, припинена виплата пенсій, заробітних плат та соціальної допомоги.

24 вересня 2015 року на військовому полігоні біля Тореза під час влаштованих окупантами «танкових змаганнях» стався вибух, у результаті якого були загиблі та постраждалі з числа глядачів.

22 травня 2016 року, відповідно з постановою Верховної Ради України, місту відновлена історична назва — Чистякове.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від № 710-р, місто набуло статусу адміністративного центру Чистяковської міської громади.

17 липня 2020 року, постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від № 807-IX, Чистякове та населені пункти Чистяківської міської громади увійшли до складу новоутвореного Горлівського району Донецької області.

Демографія

Станом на 01.01.2010 р. чисельність наявного населення м. Чистякове (разом з підпорядкованими населеними пунктами) становила 82,9 тис. осіб. У порівнянні з січнем 2009 року чисельність зменшилася на 813 осіб.

У 2009 році народилося 770 осіб. Померло 1605 осіб, у тому числі дітей у віці до 1 року — 13. Природний спад населення в 2009 році становив 835 осіб. Кількість шлюбів в 2009 році було 505, кількість розлучень — 261.

Основним чинником скорочення чисельності населення залишається його природне зменшення (у 2009 р. Перевищення кількості померлих над кількістю народжених у 2,1 рази)1 апреля 1956. Протягом 2009 року спостерігалося міграційний приріст населення. Прибулих на територію міста було на 21 людину більше, ніж вибуло.

Кількість прибулих на постійне проживання зменшилася на 1,1 %, вибулих — зменшилося на 20,2 % в порівнянні з міграційним рухом 2008.

Національний склад Національний склад населення Чистяковської міськради за переписом 2001 року чисельністьчастка, % українці 48 80750,8 росіяни 43 35445,1 білоруси 1 2301,3 татари 1 2221,3 вірмени 2270,2 греки 1410,1

Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібВідсотокРосійська59 53081,83%Українська12 38917,03%Білоруська1280,18%Вірменська810,11%Румунська200,03%Інші/Не вказали5970,82%Разом72 745100% За переписом 2001 року населення міста становило 72745 осіб, із них 17,03 % зазначили рідною мову українську, 81,83 %— російську, 0,18 %— білоруську, 0,11 %— вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,01 %— болгарську та грецьку, а також німецьку, угорську, гагаузьку, польську, румунську та єврейську мови .

Транспорт та телекомунікації

Чистякове розташоване на автошляху національного значення Старобільськ — Луганськ — Хрустальний — Донецьк, має розгалужену мережу зовнішнього та внутрішнього сполучення. В місті працює 18 маршрутів громадського (автомобільного) транспорту. Тісні транспортні зв'язки з розташованими поблизу містами Сніжним і Шахтарськом. З автовокзалу (на вул. Поповича) до окупації у 2014 році здійснювалися регулярні рейси до Харкова, Слов'янська, Дніпра, Запоріжжя, Бердянська, Маріуполя. Після окупації, з 2014 року збереглися пасажирські перевезення з містами окупованої частини Донбасу (Сніжним, Шахтарськом, Донецьком, Луганськом, Хрестівкою, Амвросієвкою), окупованої АР Крим (через територію РФ) та містами Росії (Ростов-на-Дону, Таганрог, Москва тощо).

Міський автобусний транспорт: 1 «Залізничний вокзал — ЦЗФ Кіселевська» 2 «Мікрорайон № 3 — ЦЗФ Кіселевська» 3 «ЦЗФ Кіселевська — Селище шахти Лісова» 4 «Мікрорайон № 3 — Селище шахти ім. Кіселєва» 5 «Мікрорайон № 3 — Селище шахти Донецька» 7 «Мікрорайон № 3 — вул. Тульська» 8 «Автостанція — вул Крупської» 8А «Мікрорайон № 3 — вул. Крупської» 9 «Автостанція — вул. Крупської — ЦЗФ Кіселевська» 10А «Мікрорайон № 3 — Міська лікарня № 5 — Залізничний вокзал» 10Б «Мікрорайон № 3 — Міський цвинтар — Залізничний вокзал» 12 «Автостанція — Селище шахти 7-біс» 23 «Автостанція — Шахтоуправління Волинське» 26 «Автостанція — Селище шахти Лісова» 26-А «Автостанція — Клуб шахти № 3-біс» 27 «Мікрорайон № 3 — Селище шахти Об'єднана» 30 «Автостанція — Шахтоуправління Торезьке» 31 «Автостанція — с. Петрівське»

Залізничний транспорт Залізничні вокзали: Чистякове (вул. Вокзальна) Розсипне (с-ще Розсипне) Пелагіївка (с-ще Пелагіївка)

Залізничні станції та зупинні пункти: станція Дронове станція Воскресенська з. п. 33 км.

Міські служби таксі: «Астра», «Пакард», «Форсаж», «Альянс».

Телекомунікації: Телебачення: Телевізійний канал «TTV»; Чистяковська телевежа (належить Концерну РРТ); Мережа кабельного телебачення ТРК «Сіріус»

Зв'язок та інтернет до 2015 року в місті працювали мережі всіх операторів мобільного зв'язку; з 2016 року — працює зв'язок ПАТ «МТС Україна» та утвореного «ДНР» оператора «Фенікс»; Чистяковський цех зв'язку (послуги електрозв'язку та високошвидкісного інтернету); з 2017 року мережі електрозв'язку та Інтернет на території міста відімкнені від мереж ПАТ «Укртелеком»; Вузол виробничо-технологічного зв'язку ДП «Торезантрацит» (послуги місцевого електрозв'язку); декілька Інтернет-провайдерів.

Населені пункти Чистяковської міської ради Пелагіївка Розсипне

Економіка і фінанси За 2012 рік підприємствами міста реалізовано товарів на суму 1363,9 млн. ₴ (з них у вугільній галузі — 1202,2 млн. ₴). Обсяг реалізованих послуг в 2012 році підприємствами та установами м. Чистякового становить 33420,2 тис. ₴. Товарообіг — 287 млн. ₴.

Промисловість

На території міста розташовані та до окупації міста функціонували 18 промислових підприємств. В економіці міста були представлені всі галузі індустріального краю: машинобудування, кольорова металургія, деревообробна, харчова промисловість, виробництво будматеріалів.