Володимир Васильович Гарбуз ( 21 грудня 1951, с. Карапиші Миронівський район Київська область) — український художник. Член Національної спілки художників України від 1988 року. Неодноразовий номінант Національної премії України імені Т. Г. Шевченка.

Живописні, графічні та монументальні роботи митця представлені в експозиціях низки українських та закордонних музеїв і приватних збірках.

Біографія Володимир Гарбуз народився 21 грудня 1951 року в с. Карапиші Миронівського району Київської області. Батько був бригадиром-трактористом, найбільше виробляв трудоднів у колгоспі. Мати працювала на буряках. Після 8-го класу юний Гарбуз вступив на курси трактористів.Gazeta.ua. № 347 (12.04.2007)

У 1969 році вступив до київського художньо-будівельного професійно-технічного училища № 5. У 1971 році призваний до лав Збройних сил СРСР. Військову службу проходив у спецчастині (м. Москва), що оформляла «ідеологічно важливі» об'єкти. Служили в ній майже самі українці.

Працював оформлювачем акціонерного товариства «Київоздоббуд» з 1972 по 1979 роки. У 1981 році одружився, а за рік народився син Андрій.

В період з 1979 по 1990 роки працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва об'єднання «Художник». Відтоді — на творчій роботі. З 1986 року учасник республіканських мистецьких виставок.

У 1987 році закінчив відділ книжкового мистецтва Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова у Львові (викладач — Ф. Глущук).

Творчість

Працює в галузі книжкової та станкової графіки, живопису та монументального мистецтва. У 2019 році виступив як режисер та сценарист свого першого повнометражного художнього фільму «Сонце над Борисфеном», допрем'єрний показ якого відбувся 19 грудня 2019 року в київському Будинку кіно. 29 листопада 2023 року випустив другий художній ігровий фільм «Боже, Я вільний», допрем'єрний показ якого також пройшов у Синій залі Будинку кіно.

Автор графічних серій на шевченківські теми — ілюстрацій до «Кобзаря», книг «Шевченко і вічність», «Стежками до світил», «Давидові псалми», а також олійних творів — «Катерина», «Перепоховання генія» та інші. Художник неодноразово говорив, що шевченківська тема є справою всього його життя.

Серед видань, ілюстрованих художником, — «Виклади давньослов'янських легенд, або Міфологія» Я. Головацького, «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях» Г. Булашева, «Три сестри» О. Стороженка, збірка українських народних казок «Чортів млин» та багато інших.

Володимир Гарбуз — художник жанрово різноманітний, технічно багатогранний. Творам притаманний синтез традицій язичництва та духовних надбань християнської культури. У кожному сюжеті митця, за його власними словами, неодмінно є щось від «космічно-прабатьківського», від легендарної предковічної землі України. Особливо виразно це простежується в жанрі пейзажу. Цикл краєвидів Наддніпрянщини — це не пейзажі у традиційному розумінні. Радше це симфонія експресії та кольору.

Свій унікальний стиль називає - Космогонічний Імпресіонізм

Персональні виставки

Київ (1994, 1995, 1998, 2001–2004) Париж (Франція) (1990). Сідней (Австралія) (2000).

Примітки

Джерела та література

Посилання Олекса Стороженко. Три сестри. Книга казок з ілюстраціями Володимира Гарбуза Чортів млин. Казки народів світу. Ілюстрації Володимира Гарбуза Персональна сторінка на сайті Національної спілки художників України «Лікувати пейзажем». «Дзеркало тижня». № 6 (685) 16 — 22 лютого 2008 Космогонічний імпресіонізм Володимира Гарбуза.