Хронологія міста Бровари — історичний розвиток міста Бровари (місто обласного значення і райцентр Київської області) від першої документальної згадки (1628) до сьогодення.
До заснування міста
Історія міста Бровари сягає глибокої давнини. Згідно з даними XIX століття поблизу міста було виявлене поселення кам'яного періоду про яке Т. Кибальчич писав: «Поселення, що знаходиться біля Броварів, лежить за 10 верст від курганів Микільської слобідки. Воно займає кілька десятків десятин і складається з великих могил і площ — насипаних з річкового піску».
Наприкінці XIX столітті можна було побачити ще високі рови, що захищали жителів від нападів ворогів. На території Броварів було знайдено скарб часів Київської Русі — три срібні сережки з підвісками гранітних, скляних та інших намистин.
1600-ті
1628 рік — вперше Бровари згадуються у документальних джерелах (Киевская старина 1896). Назва міста пов'язана з наявністю тут пивоварень (броварень). На той час більша частина Остерського староства, куди входили і Бровари, належала князю Ієремії Вишневецькому. Ймовірно цей документ було датовано 1638, а не 1628 роком.М. Барбон. «Нотатки про броварську старовину» / "Незглибима «Криниця». Антологія. — Броварі: Українська ідея. — 2005, с.380-388
7 січня 1629 року — у грамоті архімандрита Києво-Печерської Лаври Петра Могили є згадка про Бровари.А. Бульвінський. «Хроніка письмових згадок про містечко Бровари XVII.»/ «Нове життя». — Бровари, 2001, с. 2-3
12 липня 1630 року — київський архімандрит Петро Могила, «озброївши з різних сіл до монастиря Печерському Київському належать, а саме: з двох сіл Пухівки, з Пуховой Слобідки, з Новосілок, з Броварів, з Дубеченок двох, з Сваромля, з Тарасович, з Вишняков, Гнідина, Осокорків, з Троєщини та інших різних сіл підданих і бояр, яких було під тисячу» і запросивши для керівництва ними близько 150 запорізьких козаків, відправив їх у володіння греко-католицького митрополита Йосипа Вельяміна Рутського — Зазим'я. Вони протримали село в облозі протягом тижня, а самі частково зібрали, а частково знищили весь хліб на полях зазимських, вирубали бортні дерева і завдали інший шкоду зазимцям. Ця скарга була написана митрополитом Рутським 2 серпня 1630 року.
1631 рік — відбудована після пожежі Свято-Троїцька церква.Д. Гамалій. « …І воскресне пам'ять»/ «Нове життя». — Бровари, 1992, № 52(8295), с.4
У 1633 році, власники Борисполя Даниловичі заснували між «Броварами і Борисполем» Требуховку і Дудар. У тому ж році броварський Троїцької церкви була подарована кольорова тріодь з написом «офіровал — христолюбивий пан Іоанн Предрішірскій до церкви пресвятої Трійці в Києво-Печерської монастирю на вратах, — оферована на рік 1633».
1647 рік — французький інженер-картограф Гійом Левассер де Боплан вперше наносить Бровари на карту України.
1648 рік — на новій карті України, зробленій Бопланом знову з'явилося містечко Бровари під назвою «Brewary».
1648 рік (зима — весна) — початок визвольної війни, Вишневецький укріпив Бровари, збудував замок-палац, перетворивши Бровари на опорний пункт у боротьбі проти селянсько-козацького війська.
1648 рік (липень) — козацький розвідник Єрема Концевич на допиті в Галичі розповів зокрема про те, що київський каштелян, сенатор Адам Григорович Кисіль дав 50 гаківниць, 2 гармати і досить пороху Броварам — місту князя Яреми Вишневецького.
1648 рік (літо) — повстання козаків у Броварах, повсталі руйнують замок-палац Вишневецького, місто виходить з-під влади Речі Посполитої.
1648 рік — після вигнання козаками Вишневецького, козаки розбудовують Бровари; побудували в містечку церкву святих Петра і Павла, і також допомагали в будівництві церкви Святої Трійці, про це свідчить напис на церковному дзвоні: «Року 1648 місяця октября сей дзвон до церкви святих и Павла подан от козаков Броварських…». Була в Броварах також церква Святої Трійці, заснована Києво-Печерською лаврою, і храм Вознесіння, збудований Лаврою у 1762 році (місцезнаходження його і подальша доля невідомі). Плани церков не збереглись.
1649 рік (січень) — утворюється Броварська козацька сотня (її межі були більші меж Броварів), її першим сотником стає Федір Ведмідь.
1650 рік — в Броварах, крім власної Броварської сотні, з переселенців із Правобережжя починає формуватися ще одна сотня Київського полку, проти чого виступили монахи Києво-Печерської лаври та Микільського монастиря, оскільки їх землі відійшли під розташування сотні. Богдан Хмельницький, якому була потрібна підтримка православної церкви, йде назустріч скаргами впливових київських ченців і ліквідовує сотню.
13 серпня 1651 року — Бровари із сторони Києва прикривають 4 тисячі козаків від нападу на місто 55 тисячних Польсько-литовських військ, які увійшли 4 серпня в Київ.
1654 рік — жителі Броварів, схваливши рішення Переяславської ради про возз'єднання України з Росією, склали присягу на вірність цьому союзові. Під час російсько-польської війни місто зазнавало великих спустошень.
1654–1680 роки — закінчується Національно-визвольна Війна, Бровари з навколишніми землями переходять у власність Києво-Печерській лаври, Больнично-Троїцького монастиря, але офіційно це не затверджено. Монастир володів 55 дворами і найкращими землями. Між броварськими козаками і «Лаврою» велась гостра боротьба за землю і право на торгівлю.
1659 рік — місто постраждало під час боїв між військами гетьмана Виговського і російським військом.
1666 рік — в Броварах налічувалось: 46 селянських і 68 козацьких дворів (за переписними книгами 1666 р.)
1667 рік — в зв'язку з розширенням меж Київської козацької сотні, Броварська сотня ввійшла до її складу.
1668 рік — місто повністю зруйноване військами графа Шереметьєва.
1680 рік — гетьманом Іваном Самойловичем, підтверджена передача Києво-Печерській лаврі земель Броварів.
1700-ті
1719 рік — передача земель Броварів Києво-Печерській лаврі підтверджена Петром І.
1723 рік — в місті налічувалося вже 32 козацьких двори та 58 монастирських Києво-Печерської лаври.
1750-ті роки — у Броварах знаходилась Церковно-Приходська школа, її випускники мали можливість продовжувати навчання в Києві.
1760 рік — Києво-Печерська Лавра мала в Броварах свою винокурню на 3 казани, де вироблялося щорічно 1000 відер горілки; її продавали у 3-х монастирських шинках. Того ж року 26 багатих козаків володіли тут 27 винокурнями на 39 казанів.
1761 рік — у полку «Киевского местечка Броварів церкви Петра и Павла сьін священника Андрея Лукиян Савицкий» навчався у Києво-Могилянській академії.
1762 рік — Києво-Печерською лаврою в Броварах збудований храм Вознесіння.
1767 роком датується згадка про броварського отамана Назара Тонкого та осавула Григорія Бовтрука. Між броварськими козаками і київськими монастирями точилися постійні суперечки за землю та майно.
1769 рік — у Броварах 117 дворів, з яких 2 належали священикам, 2 — дякам, 1 — полковниці, 68 — козакам, а 44 — підданим Києво-Печерської лаври. На той час в місті проживало 708 чоловік.
1770-ті роки — Києво-Печерська Лавра намагалася покріпачити й козацьке населення, яке було неоднорідним за своїм соціальним станом. Переважна більшість козацьких дворів мала не більше 2 десятин землі; багатії ж володіли земельними ділянками, що налічували 30 десятин. Заможні козаки одночасно з землеробством займалися шинкарством, успішно конкуруючи з лаврою, якій належало тут монопольне право на винокуріння.
1770-ті—1780-ті роки — поремонтовано московські дороги, прокладено поштову дорогу на Бориспіль, Полтаву. їдуть через Броварі царські поїзди майже всіх російських імператорів. Тут влаштовуються царські обіди. Всі, хто подорожує поштовою дорогою, ночують у Броварях. Але містечкове населення нечисельне, п'ятеро землеробських сіл перевищують за населенням Броварі, а Гоголів утричі більший від Броварів.
1777 рік через Бровари проходить поштовий тракт на Глухів. Як і в Семиполках, тут два павільйони по 4 коней.
1781 рік — Києво-Печерська Лавра неодноразово порушувала судові справи проти місцевих козаків, в цьому році священики ведуть 15 таких справ.
1782 рік — після секуляризації церковних земель монастирські селяни Броварів були переведені до розряду державних. Але їх становище не стало кращим.
1786 рік — ліквідація полкового устрою України Бровари увійшли до складу Київського намісництва.
1786 рік 10 квітня — за указом російської імператриці Катерини II частина монастирських володінь перейшла у казенне відомство.
1787 рік — в Броварах проживає 487 мешканців — козаків і казенних селян, тут також знаходиться маєток секунд-майора Кабатова.
1789 рік — в Броварах навчався син священика Свято-Троїцької церкви Петро Захарієвський.
1790-ті роки — оскільки Бровари були розташовані на важливому торговому шляху Москва-Київ, то в містечку було споруджено заїжджий двір і відкрито кілька торгових лавок. Три рази на рік тут відбувалися великі ярмарки. Населення займалось землеробством, ремеслами, багато селян, позбавлених землі, ходило на заробітки.
1800-ті
1802 рік — Бровари стали волосним центром Остерського повіту Чернігівської губернії. Бровари були розташовані на важливому торговому шляху з Москви до Києва.
1817 рік — в містечку була побудована поштова станція.
1827 рік — в одному з документів Остерського повіту зазначено: «…козак Владислав Скок продав губернському секретарю К. Шполярському лежачий в Броварах поблизу його, Шполярського, казенний город, вчинивши крайнє для казенних селян розорення і кривду, бо багато казенних селян і так мають цих земель зовсім мало».
1834 рік — у Броварах крім державних селян і козаків було чимало поміщицьких кріпаків: у поміщика Афендика їх було 7, у Горясової — 4, у Чубинської — 14, у поміщика Г. К. Белелова — 13 чоловік.
1836 рік — розпочато будівництво шосе, яке з'єднало Бровари з лівим берегом Дніпра. Воно простяглось на 13 верст, керував будівництвом поручик Яків Соколиков.
1843–1847 рр. — Бровари кілька разів відвідує Тарас Шевченко. Це знайшло відображення у його творах «Прогулка с удовольствием и не без морали», «Варнак», «Близнецы», «Сотник». У поемі «Катерина». Зокрема в поемі «Катерина», розповідаючи про свою знедолену героїню, Шевченко пише:
1858 рік в Броварах налічується 239 дворів.
1860 рік відкрито церковно-приходську школу.
1861 рік 19 травня — броварчани з глибоким сумом попрощалися з прахом Т. Г. Шевченка. Процесія, що супроводжувала домовину великого Кобзаря, зупинилася в Броварах, де її зустріли студенти, робітники, представники інтелігенції міста Києва.
1861 рік — Селянська реформа. 209 селян Броварів одержали 1696 десятин малородючої землі за величезний викуп: протягом 49 років вони повинні були сплачувати по 1798 карбованців.
1870-ті роки — після скасування кріпацтва економічне життя Броварів покращується, селище стає все більше схоже на місто.
1868 рік — будівництво залізниці Курськ-Київ, яка пройшла через Бровари. Важливим пунктом на шляху від Києва до Санкт-Петербурга стала поштово-кінна станція селища.
1877 рік — у місті налічувалося 3011 осіб.
1879 рік — купець Сумароков заснував у Броварах канатну фабрику.
1884 рік — друга канатна фабрика в Броварах, засновник купець Шилін.
1880-ті роки — на території міста діють 4 борошномельні млини, лісопильня та підприємства для виробництва колісної мазі.
1882 рік — у Броварах заснували земську школу.
1890-ті роки — промисловий переворот в Броварах. Занедбаним залишається охорона здоров'я, народна освіта. В містечку не було ніяких лікувальних закладів. Найближча лікарня знаходилась за 18 км — у Гоголеві.
1892 рік — у місті налічувалося 379 дворів.
1892 рік — у місті налічувалося 450 дворів.
1896 рік — земська школа перетворена у двокласне сільське училище.
1897 рік — в Броварах нараховується 464 двора, населення 4312 чоловік. Починається розвиток капіталізму, відбувається процес розшарування селянства. Значна частина розорених селян йшла працювати на підприємства.
1897 рік — у Броварах відкрито сільську бібліотеку.
1898 рік — міщанин Шперлінг відкриває «заведение по изготовлению прохладительных напитков».