Бюро Фельнер & Гельмер () — бюро архітекторів Фердинанда Фельнера (, 1847—1916) та Германа Гельмера (, 1849—1919): Фельнер & Гельмер у Відні працювало в 1873—1919 рр. За проєктами бюро споруджено понад 200 будівель у Європі, зокрема 48 театральних. Бум театрального будівництва близько 1900 р. вимагав такої спеціалізації. Схожий відповідник існував також у Великій Британії — Бюро Френка Метчема. Велике значення мало бажання буржуазії мати власні сцени. До цього також додалися жорсткі вимоги щодо пожежної безпеки, що робили перебудови необхідними. Майже монопольне становище архітекторів в Австро-Угорській імперії було зумовлене тим, що об'єднання могло гарантувати високу якість при низьких витратах, швидкому виконанні, надійності, обчислюваності та професійності. Їхній стиль започаткував нову епоху в архітектурі 20 сторіччя, зробивши переворот у . Це був шлях від суворого італійського ренесансу через повторне відкриття бароко до модерну пізніх споруд. У цьому стилі ними були зведені не тільки театри, а також торговельні заклади, банки, палаци та готелі. У будівництві вони використовували найновіші відомі на той час методи.
У бюро в різний час працювала велика кількість архітекторів. Серед них Франц фон Краусс, Александер Граф, Йозеф Текль, Ернст фон Готтгільф, Рудольф Крауш. Вони керували спорудженням об'єктів на місцях, часто виконували проєкти архітектурних деталей і навіть великих фрагментів. Через це атрибуція значної кількості будівель ускладнена.
Незважаючи на численні війни і пожежі, майже всі театри діють до сьогодні й послуговують культурному життю багатьох міст Європи.
Театральні та концертні будівлі
Ауґсбурґ: Міський театр (), 1877. До сьогодні збереглися тільки основні частини зовнішніх стін.
Баден під Віднем: Міський театр , «Ювілейний міський театр» , 1909 Бельсько-Бяла: Польський Театр (як «Міський театр», перебудова 1904—1905) Берлін: Комічна опера (), як «Театр під липами» (), пізніше «Метрополь-Театр» (), 1892; Зовнішнє будівництво зруйноване протягом 2-ї світової війни Берндорф, (Нижня Австрія) : Міський театр (), як Театр Кайзера Франца-Йозефа (), 1898
Братислава: «Словацький національний театр» (), як (), 1886 Брно: Interimstheater (1871—1882) Mahenovo divadlo (як «Німецький міський театр», 1882) Будапешт: Népszínház (Народний театр, 1875, знесений 1965) Театр комедії (Vígszínház) (1896) Fövárosi Operett Szinház (як «Somossy-Orfeum», 1894) Вараждин: «Міський Театр і Редут» (), 1871—1873; пізніше перебудовано Відень: Міський Театр (), 1872; 1884 знищений пожежею Etablissement Ronacher (1888, нова будівля міського театру) Народний Театр («»), як Німецький народний Театр , 1889 Theater der Internationalen Musik- und Theaterausstellung (1892, знесений) Brand-Modell-Theater (1905 здудований для театральних цілей, знесений) Віденський Концертхаус () та Академія з Академітеатром (), 1913
Вісбаден: «Королівський Придворний Театр» (), 1892/94 — сьогодні: Гессенський Державний Театр Вісбаден (Hessisches Staatstheater Wiesbaden) Ґісен: «Міський Театр» (), 1907 Ґрац: Будинок опери (як «Міський Театр», 1899; колонний портал знесений після 2 світової війни, фасад частково перероблено)
Дармштадт: Придворний Театр (), реконструкція внутрішньої частини 1904; зруйновано протягом 2 світової війни
Загреб: Хорватський національний театр (, 1895) Зальцбурґ: «Ландестеатр» (Landestheater), як «Міський Театр» (), 1893 Карлові Вари: Divadlo V. Nezvala (як «Міський Театр», 1886) Кечкемет: Katona József Színház (1896) Клаґенфурт: Міський театр () (як «Ювілений театр кайзера Франца Йозефа І» (), 1910. План — копія театрів у Яблонці та Ґісені. Клуж-Напока: Teatrul National (як «Nemzeti Színház», 1906) Ліберець: Divadlo F. X. Saldy (як «Міський Театр», 1883) Львів Нереалізований конкурсний проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).Левицький К. Чому припізнилася у нас перед світовою війною будова українського театру у Львові? // Діло. — 1937. — 4 листопада. — № 243 (14787). — С. 3. Млада-Болеслав: Mestské divadlo (1909)
Одеса: Театр опери та балету (1887) Орадя: Teatrul de Stat (як «Szigligeti Színhzáz/Stadttheater», 1900) Оттенсгайм під Лінцом: Замковий Театр (), 1902; закритий у 30-х роках, збереглися тільки залишки Прага: Státní Opera (як «Neues Deutsches Theater», 1887) Равенсбурґ: Концертхаус (), 1897 Рієка: Хорватський національний театр імені Івана Зайца (Hrvatsko Narodno Kazaliste «Ivan Zajc» як міський театр, 1885) Сеґед: Nemzeti Színház (1883) Софія: Болгарський Національний Театр, 1906 Тата: Замковий Театр (), 1889, знесений 1913 Тімішоара: Teatrul National (як «Ferenc József szinház/Stadttheater», 1875; пізніше сильно перебудовано) Торунь (місто): Teatr im. Wilama Horzycy (як «Міський Театр», 1904) Гамбурґ: Німецький драматичний театр, (Deutsches Schauspielhaus), 1900
Фюрт: «Міський Театр» (), 1902 Цешин: Teatr im. Adama Mickiewicza (як «Німецький Театр», 1910) Цюрих: Будинок опери (), як «Міський театр», 1891 Тонхалле (), 1895, сьогодні — частина (), ззовні цілком перебудовано
Чернівці: Театр ім. Ольги Кобилянської, як «Міський театр» (), 1905 Яблонець-над-Нісою: Mestské divadlo (1907) Ясси: Teatrul National «Vasile Alecsandri» (1896)
Інші проєкти
Відень: Обсерваторія Головного Університету Міський палац (), на Prinz-Eugen-Straße 40, з 1916 — посольство Османської імперії у Відні Торговельний дім Ґернґросс () Семінарський готель «Шпрінґер-Шльоссль» () Тонет-хаус «Залізний дім» (), на Kärntner Straße 12 Торговельний дім «Ротбеґер» (), колишня площа Stephansplatz 9 та 11 Палац «Адольф Ріттер фон Шенк» (), посольство Іспанії, Відень Палац «Ротшильд» (), на Prinz-Eugen-Staße 26, Відень Багатоквартирний будинок на Baungasse 5, Відень Багатоквартирний будинок на Landstraßer Hauptstraße 46, фасад Палац «Шнаппер-Вайсвайлер» (), Відень, Salesianergasse 3a Reisnerstraße 50, Відень, Палац Сейбель () численні багатоквартирні будинки (зокрема, на вулицях Webgasse 24, Währinger Straße 15, Schottengasse 7, Margaretenhof у 5 районі) численні вілли та замки (зокрема мисливські замки барона Ротшільда у Langau, Steinbach та Unterleiten, вілла Stifft у Відні/Hohe Warte, вілла Schwarzenbach у Rüschlikon/Цюрих, вілла Böhler у Kapfenberg) Карлові Вари: Колонади паркових джерел (), 1900 Рієка: Палац «Modello», 1885 Ґрандготель «Пупп» (), 1913 1-а Ванна — кайзерівська (), 1895 Інші міста: Бад Фьослау (): Замок «Шлумберґер» () Ґрац: Торговельний дім Kastner & Öhler Ґрац: Деякі будинки на Herrengasse Лізінґ (), тепер 23-й район Відня: Ратуша () Пльзень: «Шнееберґготель» () Жінкови (): Замок Žinkovy Шнееберґ: Гірський готель () Земмерінґ: готель Панхас () Львів: готель «Жорж», споруджений у 1899—1900 роках. Проєкт модифікований Іваном Левинським і Юліушем Цибульським. Будинок вчених, колишнє Національне казино, 1897—1898 роки.Архітектура Львова… — С. 313. У 1897—1898 роках за проєктом бюро споруджено будинок філії Австро-угорського банку на нинішній вулиці Січових Стрільців.Архітектура Львова… — С. 319. Одеса: Картинна галерея М. М. Толстого (Фор-проєкт бюро Фельнер і Гельмер, доробка проєкту арх. Г. К. Шеврембрандт), 1896—1897 рр. Івано-Франківськ: Пасаж Гартенбергів між кам'яницями на вулицях Незалежності, Галицькою і Сотника Мартинця. Проєкт 1903 року, будівництво тривало протягом червня-грудня 1904, спочатку під наглядом Генрика Густава Кошиця, пізніше Антонія Рудольфа Фляйшля. При спорудженні було задіяно архітекторів Яна Томаша Кудельського і Карела Боубліка.Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Skleniarz, 2008. — S. 288. — ISBN 978-83-89273-52-9. Цешин: Ліцей Миколая Коперника (споруджував арх. Алойзи Єдек), 1879
Примітки
Література Joseph Schwaighofer: Zur Geschichte des Wiener Warenhauses, Wettbewerbe Architekturjournal 267/268, Februar/März 2008, S. 36f. Ferdinand Fellner: Die Entwicklung des Theaterbaus in den letzten fünfzig Jahren. Öffentlicher Vortrag. Wien 1909 Fellner & Helmer: Sammelwerk der ausgeführten Bauten und Projekte in den Jahren 1870/1914. Wien ca. 1914 Alois von Wurm-Arnkreuz: Architekt Ferdinand Fellner und seine Bedeutung für den modernen Theaterbau. Verlag für Technik und Industrie, Wien und Leipzig 1919 Felix Czeike: Historisches Lexikon. Wien 1953 Hans-Christoph Hoffmann: Die Theaterbauten von Fellner und Helmer. Prestel, München 1966 Dieter Klein: Fellner & Helmer. Wiener Atelier mit Weltgeltung. In: Baukultur 4/1997 Gerhard M. Dienes, Gerhard Dienes (Hrsg.): Fellner & Helmer — Die Architekten der Illusion. Theaterbau und Bühnenbild in Europa. Stadtmuseum, Graz 1999 (Ausstellungskatalog mit Übersicht über alle Theaterbauten der Architekten) Österreichische Kunsttopographie, Band XLIV, Wien 1980 Tadeusz Jaroszewski: Wiedeńskie atelier Fellner & Helmer i Polska // Rocznik Historii Sztuki, t. XVI, 1986, s. 311—329, ISSN 0080-3472.
Посилання
Theatergalerie von Thilo Reffert Theaterbauten auf Postkarten Grandhotel Pupp, Karlsbad Die Theaterbauer Helmer und Fellner — Räume für Träume