Герман Готліб Гельмер () — німецько-австрійський архітектор мюнхенської школи кінця XIX — початку XX століть. Разом з Фердинандом Фельнером спроектував і побудував близько 48 театрів у багатьох містах Центральної й Східної Європи в стилі ренесанс із елементами бароко.
Біографія Герман Готліб Гельмер народився в 1849 році на околиці Гамбурга (з 1885 р. — місто Гарбург, з 1937 р. — район міста Гамбург ()). Батько — Генріх Адольф Ернст Гельмер (), мати — Луїза Аманда, до шлюбу Фрітц ()Mitteilung Staatsarchiv Hamburg, Kirchenbuchamt Harburg: Taufregister 1849, Nr. 113, Hermann Gottlieb geb. 13.7.1849, getauft 10.8.1849. Vater: Goldarbeiter Heinrich Adolph Ernst Helmer, Mutter: Louise Amanda geb. Fritz.
Спочатку вчився в Нінбурзі. Продовжив навчання у Мюнхенській академії витончених мистецтв.Helmer, Hermann Gottlieb
У 1873 році разом з Фердинандом Фельнером заснував архітектурну контору «Фельнер і Гельмер» у Відні (Австро-Угорщина). Під керівництвом двох хазяїв фірма спроектувала й побудувала театри в містах Австрії, Німеччини, Болгарії, Хорватії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії, Швейцарії й України (Одеса й Чернівці).
Будинок Одеського національного академічного театру опери й балету був побудований цими архітекторами в стилі віденського «бароко» в 1887 році. Архітектура залу для глядачів витримана в стилі пізнього французького «рококо». Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської був зданий 3 жовтня 1905 року.
Сучасна будівля львівського готелю «Жорж» на площі Міцкевича та проспекті Шевченка була зведена Фельнером і Гельмером в 1901 році. Також вони спорудили «Шляхетське казино» у Львові у 1897 році на вулиці Листопадового чину, де зараз знаходиться Будинок Вчених.
«Фельнер і Гельмер» також звели новий будинок Віденської обсерваторії в 1874—1879 роках. Після врочистого відкриття обсерваторії цісарем (імператором) Францем Йозефом І у ній перебував найбільший телескоп в усьому світі того часу.
Примітки
Джерела Гусар Ю. Будівничий Чернівецького театру [про Германа Гельмера] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2014. — 3 липня (№ 27). — С. 3.