Успенський збірник, велика (304 фоліо) збірка текстів для читання кінця XII — початку XIII століття (переважно житія святих із травневого циклу, менше — з інших місяців, а також казання, переважно Івана Золотоустого); більшість текстів — перекладено з візантійських оригіналів у Болгарії, деякі, можливо, в Моравії, включно з найстаршим збереженим відписом Житія святого Методія; серед текстів є також найдавніший запис оригінальних староруських творів («Сказаніє і страсть і похвала святому мученику Бориса і Гліба», Сказаніє чудес Романа й Давида, Житіє Феодосія Печерського).

Відкритий О. Бодянським 1855 в Успенському соборі в Москві. Зберігається в Державному історичному музеї в Москві (видано за редакцією С. Коткова 1971 року). На думку В. Яґича, О. Соболевського і О. Шахматова та інших, Успенський збірник виник у Києві (або взагалі в Україні). Мову окремих його частин описували О. Попов (1879), Шахматов (1881), Соболевський (1885), (1907), І. Попова (1913), Р. Айтцетмюллер (1970) та інші.

Загальні відомості До 1895 року рукопис входив до складу бібліотеки Успенського собору, потім разом з іншими рукописами Успенської бібліотеки його передано до та приєднано до Синодального зібрання рукописів, разом із яким 1920 року він надійшов до Державного історичного музею (Москва).

Рукопис Успенського збірника має обсяг 304 аркуші, дійшов без початку та кінця; за змістом є збірником особливого складу типу , включає житійні читання на деякі місяці, а також Слова переважно Івана Золотоустого на страсний і великодній тижні.

Особлива значущість Успенського збірника обумовлена тим, що серед інших текстів до нього входять найдавніші списки важливих творів, як-от Житіє Феодосія Печерського (арк. 26а—67в), Сказання про святих Бориса і Гліба (арк. 8б—18б).

Вивчення рукопису Вивчення Успенського збірника істориками та філологами почалося в XIX столітті, і доинні рукопис є одним із найчастіше залучених дослідниками до розгляду пам'яток давньоруської мови. Одними із перших до рукопису звернулися М. П. Погодін та О. М. Бодянський. Бодянський запропонував перше аргументоване датування рукопису:

Також О. М. Бодянський першим зауважив, що рукопис написано двома переписувачами.

Серед лінгвістів XIX — початку XX століття до матеріалу Успенського збірника також зверталисяО. О. Шахматов, І. В. Ягич, О. І. Соболевський, П. О. Лавров, . О. О. Шахматов та П. О. Лавров 1899 року опублікували перші 115 аркушів збірника; О. І. Соболевський 1903 року опублікував текст аркушів 124б-130а.

Повний текст рукопису з описом палеографії та графіки видано 1971 року.

Склад збірника Успенський збірник включає тексти різного походження: оригінальні східнослов'янські та давньоболгарські твори, а також переклади, здійснені південними слов'янами з грецької та латинської мов. Твори, що увійшли до збірника, в жанровому плані поділяються на дві частини: в першій половині (від арк. 1 до 175) містяться житія святих, у другій (від арк. 175 до кінця) — повчання та слова. №АркушіТекстиМісце створення / перекладу11а—5аПовість Єремії про полон Єрусалиму25а—8бЖитіє Афанасія Александрійського38б—18бСказання про Бориса і ГлібаКиївська Русь418б—26аСказання про чудеса Романа і ДавидаКиївська Русь526а—67вЖитіє Феодосія ПечерськогоКиївська Русь667в—84аМука Ірини784а—86гПам'ять Йова886г—90аЯвлення чесного хреста990а—95аВидіння пророка Ісаї1095а—102бМука Христофора11102б—109вЖитіє Мефодія Солунського12109в—115гПохвальне слово Кирилу і Мефодію13115г—118гЖитіє Пахомія14118г—124аЖитіє і мука Еразма15124а—130аЖитіє і мука Віта, 16130а—143аЖитіє і мука 17143а—146аЖитіє Феодосії18146а—157аЖитіє Єпіфанія Кіпрського19157а—175бПовість Полівія про кончину Єпіфанія20175б—180вСлово Івана Дамаскина про всохлу смокву і про притчу винограду в святий понеділок21180в—188аСлово Івана Золотоустого про десять дів22188а—190вСлово Івана Золотоустого у 23190в—195аСлово Івана Золотоустого у Великий вівторок і про десять дів24195а—197бСлово Івана Золотоустого про 25197б—201вСлово Івана Золотоустого у Велику середу про заздрість26201в—203бСлово Івана Золотоустого про блудницю у Велику середу27203б—206бСлово Івана Золотоустого у Великий четвер на омивання ніг28206б—212бСлово Івана Золотоустого про честний хрест у Велику п'ятницю29212б—216бСлово Івана Золотоустого на Євангеліє від Матвія на ранній по Великій п'ятниці30216б—222вСлово Євсевія, єпископа Александрійського у Великий четвер про зішестя Івана Предтечі в пекло31222в—233гПохвала Андрія, єпископа Критського, в Лазареву суботу про чотириденного Лазара32233г—239вСлово Івана Золотоустого на Вербну неділю33239в—245вСлово на Воскресіння Ісуса Христа34245в—250бСлово Івана Золотоустого на Воскресіння Ісуса Христа35250б—254гСлово Івана Золотоустого про розслабленого36254г—260гСлово Івана Золотоустого про самарянина37260г—263аСлово Івана Золотоустого на Вознесіння Господнє38263а—265вСлово Івана Екзарха Болгарського на Вознесіння39265в—270бБесіда Кирила, архієпископа Александрійського, про Богородицю і святих отців Ефеського собору40270б—278бСлово Івана Золотоустого про терпіння і про благопохвалу41278б—282гСлово Івана Золотоустого на зішестя Святого Духа42282г—287гСлово Івана Золотоустого про всіх святих43287г—292гСказання отця нашого Агапія, чого ради залишають роди й доми свої й жінки й діти і, взявши хрест, ідуть услід Господа44292г—303гПовість блаженного Єфрема про святу Авраамію, Слово 4845303гСлово святого Григорія46303гІвана Золотоустого 13 висловів

Палеографічні та кодикологічні особливості Успенський збірник написано на пергамені гарної якості, має розміри 45 см х 34 см. Текст записано уставним почерком у два стовпці по 32 рядки; у всьому рукописі пергамент розліновано однаково. Початкова обкладинка рукопису не збереглася, дійшла пізніша, виконана в XV столітті, що являє собою дошки в шкірі з простим тисненням.

Текст переписано двома переписувачами: перший почерк обривається на арк. 46 зв. у тексті Житія Феодосія, а другий закінчує зворот цього аркуша і продовжує писати до кінця рукопису. Устав першого переписувача стрункіший; у його тексті використано кіноварні заголовки та орнаментовані ініціали на початку творів. Другий почерк більший, ініціали та заголовки відрізняються від основного тексту тільки розмірами та подвійним чорнильним обведенням без кіноварі. Написання деяких літер у двох почерках помітно відрізняється. Зокрема ѡ (омега) в першого переписувача має пізніше накреслення з розведеними петлями і низькою серединою, а в другого — зберігає архаїчний вигляд із високою серединою.

Примітки

Література

Т. Л. Вілкул. Успенський збірник (ХІІ-ХІІІ ст.) // Із Успенського збірника XII віку / Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської старо-українщини XI—XVIII в.в. — К., 1922. — С. 149—150. З Успенського збірника / Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIII стол.). — Прага, «Сіяч», 1932. — С. 111—121. В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія. — на сайті «Ізборник».

В. Успенский сборник XII века: к вопросу о характере состава.→

→