Пе́рший Ніке́йський собо́р — вселенський собор християнської церкви, що відбувся 325 року у місті Нікея (нині Ізник, Туреччина). Собор скликано імператором Костянтином Великим для того, щоб поставити крапку в суперечці між єпископом Александром і Арієм. На соборі Папа Сильвестр був представлений двома легатами. У загальній кількості собор зібрав 318 єпископів і багато пресвітерів і дияконів, тривав більше двох місяців — і став першим вселенським Собором в історії християнства.
Передумови Євсевій вказував, що імператор Костянтин був розчарований церковною боротьбою на Сході між Олександром Александрійським й Арієм, і в посланні до них запропонував своє посередництво. У ньому він пропонував залишити цю суперечку. Подавачем цього листа імператор обрав єпископа Осію Кордубського, який, прибувши до м. Александрії, зрозумів, що питання насправді вимагає серйозного підходу до його вирішення. Оскільки на той час вимагало рішення також і питання про обчислення пасхалій, було прийнято рішення про проведення Вселенського собору.
Події собору Місцем скликання собору спочатку обрали м. Анкіру (сучасна Анкара) в Галатії, але врешті вибір зупинився на Нікеї — місті, що розташовувалося неподалік від імператорської резиденції. У місті знаходився імператорський палац, який надали для засідань і розміщення його учасників. Єпископи повинні були з'їхатися до Нікеї на 20 травня 325 року. Але офіційно імператор відкрив засідання собору лише 14 червня, а вже 25 серпня 325 року собор був закритий.
У той час на Сході було близько 1000 єпископських кафедр і близько 800 — на Заході. Таким чином, на соборі була присутня приблизно шоста частина вселенського єпископату.
На соборі був присутній імператор як слухач. За свідченням Євсевія Кесарійського імператор діяв як «примиритель». Дослідники назвали «головою» собору Осію Кордубського, який у списках учасників собору значився на 1-му місці; висловлювалися також припущення про головування Євстафія Антіохійського і Євсевія Кесарійського.
У першу чергу розглянули аріанське уявлення про релігію від Євсевія Нікомедійського. Що одразу ж було відкинуте більшістю,серед яких були Олександр Олександрійський, Осій Кордубський, Євстафій Антіохійський, Макарій Єрусалимський. Соборові був запропонований хрещальний символ Кесарійської Церкви, до якого, за пропозицією імператора Костянтина (ймовірно, від імені єпископів термін був запропонований Осіем Кордубським), була додана характеристика Сина «єдиносущного () Отцеві», яка стверджувала, що Син є тим же самим Богом за суттю, що й Отець: «Бог від Бога». Зазначений «Символ віри» був затверджений 19 червня для всіх християн імперії, але не підписали його лівійські єпископи Феона Мармарікський та Секунд Птолемаїдський, котрі були видалені з собору і разом з Арієм відправлені на заслання. Під загрозою заслання свої підписи поставили навіть войовничі аріани Євсевій Нікомедійський і Теогніс Нікейський.
Собор також прийняв канони (правила), що стосуються різних питань церковної дисципліни.
Єпіфаній Кіпрський вказав, що у визначенні дня святкування Великодня відповідно до постанови I Вселенського Собору слід керуватися 3 факторами: повним місяцем, рівноденням, неділею.
Постанови
Протокол Собору не зберігся, про рішення, ухвалені на цьому соборі відомо з пізніших джерел, у тому числі з діянь подальших Вселенських соборів. Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження. Також було складено символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським. Зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської (у 6-му й 7-му каноні). Собор також установив час святкування Великодня у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення. Прийнято 20 канонів церковного життяNicene and Post-Nicene Fathers, Series II, Vol. XIV, The Canons of the 318 Holy Fathers Assembled in the City of Nice (sic), in Bithynia.. Early Church Fathers. Гомоусіанів, История догматических движений в эпоху вселенских соборов (в связи с философскими учениями того времени). Т.1, Тринитарный вопрос (история учения о св. Троице), изд. «Книж. маг. М. С. Елова», Сергиев Посад, , 1914 г., — 644 с. на соборі очолювали александрійський патріарх Александр Александрійський, диякон Афанасій та Мірлікійський єпископ Миколай.
Джерела відомостей Основними джерелами про Нікейський собор є праці двох його учасників: Євсевія Кесарійського й Афанасія Великого, та істориків пізнішого часу: Руфіна Аквілейского, Сократа Схоластика, Созомена, блаженного Феодорита Кирського. Детальна історія собору складена Геласієм Кизікським.
Учасники Було від 250 до 318 учасниківБенешевич В. Н., «Синайский список отцов Никейского I Вселенского Собора» // : типография Императорской Академии наук, 1908. — С.281—306. з різних історичних документів (списки не повні, хоча чисельність «318 єпископів» вказував Іларій Піктавійський, Василій Великий, Афанасій Великий). З них 220 учасників ідентифікували за тогочасними церковними провінціями німецькі дослідники Генріх Гельзер, Генріх Хільгенфельд (1862—1945) й Ото Кунц, котрі брали до уваги списки нікейських єпископів та опубліковували в «Index patrum Nicaenorum restitutus» (стор. LX-LIV).
Осія Кордувійський, Віт і Бісенз із Риму
ЄгипетHonigmann, «La liste originale des Pères de Nicée». — p. 30. <li value=2> Александр I Александрійський <li> Афанасій Александрійський <li> Арпократій з Альфокранона (Хелуан, римська провінція Аркадія, частка патріархату Александрії, заступниця , дієцезія Єгипту) <li> Адамантій з Сінополя (у римській провінції ) <li> Арбізій з Фербета (Хорбейт, римська провінція ) <li> Філіп з Панефісу (біля о. Манзала, римська провінція , заступниця ) <li> Потамон з Гераклеополіса (між Танісом й Пелусією) <li> Секунд з <li> Доротей з (Пелузія) <li> Кай з <li> Тіберій з Тауї (в єгипетській римській провінції) <li> Антіох з Мемфі <li> Пафнутій Єгипетський
Фіваїда <li value=15> Атас зі Схедії <li> Тиран з <li> Плюсіан з Лікополіса (нині Асьют, колишня римська провінція Фіваїда)
Лівія <li value=18> Дакіс з Береніце (біля Бенгазі, Киренаїка) <li> Зопір з (Ель-Мардж, Киренаїка) <li> Сарапіон з Антипіргосу (Тобрух, Мармарика, ) <li> Секонд з Теучіри (, Киренаїка)
Нижня Лівія <li value=22> Тит з Паретонії (біля сучасного м. Мерса-Матрух, Мармарика)
Палестина <li value=23> Макарій I Єрусалимський <li> Євсевій Кесарійський <li> Герман з Неаполіса <li> Мар'ян з Себастії <li> Гаян з Себастії <li> Сабін з Гадари <li> Лонгін з Аскалону <li> єпископ Петро Лонгіус з Емаусу (Нікополісу)Carsten Peter Thiede, The Emmaus Mystery: Discovering Evidence for the Risen Christ, A&C Black, 2006. — p. 57. <li> Макрін з Ямні <li> Максим з Елеутерополісу <li> Павло з (заступники архієпархії Скифополя) <li> Януарій з Єрихона <li> Еліодор з Завулона <li> Аецій з Ліди <li> Сільван з Азоту <li> Патрофіл зі Скифополя <li> Асклепій з Гази <li> Петро з Ела <li> Антіох з Капітоліади (сучасне с. Бет-ер-Рас, або Бейт Рас в мухафазі Ірбід на північному заході Йорданії, заступники архієпархії Скифополя)
Готія <li value=42> Теофіл Готський — з української Готії
Боспор <li value=43> Кадм Боспорський — з українського Боспору
<li value=44> Домн з Панонії
Македонія <li value=45> Александр з (Салоніки) <li> Будій зі Стобі
Дакія <li value=46> Протоген із (Сердика)
Дарданія <li value=47> Дако з Македонії
Європа <li value=48> Федро з (, Перинф, Фракійська єпархія, юрисдикція КПЦ)
Віфінія <li value=49> Євсевій Нікомедійський <li> Теогнід з <li> Марій з Халкедонії (частина КПЦ) <li> Кирило з Хіоса (Єпархія Хіоса) <li> Єсихій з Пруси (частина КПЦ) <li> Горгон з Аполоніади (Аболіонт, частина КПЦ) <li> Георгій з Прусад (нині в Дюздже, частина КПЦ) <li> Еветій з Адріан (Атранос, Малий Олімп, діоцез Понту, юрисдикція КПЦ, заступниця Нікомедійської архідієцезії) <li> Теофан хорєпископ <li> Євлалій хорєпископ <li> Руф з Кесарії (юрисдикція КПЦ, заступниця Нікомедійської архідієцезії, діоцез Понту)
Кіпр <li value=60> Кирило з Пафи (Єпархія Пафо, Кіпрська православна церква) <li> Геласій з Саламіни (, Кіпрська православна церква)
Ахая <li value=62> Піст із (Афіни) <li> Марко з Евбеї <li> Стратег із (Лемнос)
Галлія <li value=65> Нікасій із Ді (Єпархія Ді)
Галатія <li value=66> Маркел Анкірський <li> Дікасій з (діоцез Понту, юрисдикція КПЦ, Тавійська єпархія) <li> Ерецій з Екдаумави (Лікаонія, юрисдикція КПЦ, Екадаумавська єпархія) <li> Горгоній з Ціни (Ціна де нині турецьке Яраслі, юрисдикція КПЦ, Цінська єпархія) <li> Філадельфій з Юліополя (Юліополіс)
Острови <li value=71> Євфросиній з Родосу (м. Родос, ) <li> Меліфрон з Косу (Кіклади, ) <li> Стратегій з Лемносу () <li> Алетодор з (Керкіра, Закінф, Кефалонія)
Калабрія <li value=75> Марк Калабрійський <li> Люцифер Каларійський
Африка <li value=77> Сесіліан з Карфагену (Карфагенська єпархія, Африканська римська провінція)
Фессалія <li value=78> Клавдій з Фессалії (Лариса, Римський Патріархат, дієцезія Лариси) <li> Клеонік з Фів й Фтіотиди (біля м. , Римський Патріархат, Преторіанська префектура Іллірії)
Мезія <li value=80> Піст з Маркіанополя (біля Девні, , Фракійська дієцезія, )
Лікія <li value=81> Євдем з Патару (нині біля турецького Гелемиша в Анталії, Патарська єпархія, заступниця ) <li> Миколай Мирлікійський
Карія <li value=83> Євсевій з (нині турецьке Аліага-Чіфтлік, Антіохійська єпархія Меандру) <li> Амоній з (Афродізії, де нині турецьке -Айдин, юрисдикція КПЦ) <li> Євген з Аполонії (де нині турецький Медет, Єпархія Аполонія Салбас, юрисдикція КПЦ) <li> Летодор з (де нині турецький Корзун, Єпархія Кібіри) <li> Євсевій з Мілету (де нині турецький Балат, )
Пафлагонія <li value=88> Філадельфій з Помпеополя (де нині турецьке Ташкьопрю-Кастамону, ) <li> Петроній з Гіонополя (, де нині турецьке ) <li> Євпсихій з Амастрі (, Понтський діоцез)
Діоспонт <li value=91> Евтихіян з Амасеї (Понт і Віфінія — у КПЦ, де нині турецьке Амасья, Амасейська архиєпархія, Архієпархія Амасеї) <li> Ельпідій з Комана (Понт і Віфінія — у КПЦ, Комана Понтіка, де нині турецький Гюменек, Єпархія Комана Понтіка) <li> Іраклій із Зела (Понт і Віфінія — у КПЦ, де нині турецьке , дієцезія Зела)
Понт Полемоніак <li value=94> Лонгін з Неокесарії (де нині турецьке -Токат) <li> Домн з Трапезунда (Трапезундська архієпархія) <li> Стратофілій з Пітіонта (де нині абхазька Піцунда, Колхида, Єпархія Пітіус, юрисдикція КПЦ)
Кападокія <li value=97> Леонтій з (де нині турецький Кайсері, Каппадокія (римська провінція)) <li> Євтихій з Тіани (де нині турецьке Кілісехісар--Нігде, ) <li> Ерітрій з Колонії (де нині турецький Аксарай, Каппадокія (римська провінція)) <li> Тімотей зі Сібістри (де нині турецький Ереглі, єпархія Сібістра) <li> Елпідій з Комана (де нині турецький Сар або Саркал, Вірменія (римська провінція), Вірменська єпархія Комана) <li> Горгоній хорєпископ <li> Стефан хорєпископ <li> Євдромій хорєпископ <li> Род хорєпископ <li> Теофан хорєпископ
Памфілія <li value=107> Калінік з Перги (15 км на схід від Анталії де нині турецьке Муртана, юрисдикція КПЦ, ) <li> Евресій з Термеси (де нині турецька гора Гюлюк Даґі, юрисдикція КПЦ, Термеська єпархія) <li> Зевксіос з СиарбиHonigmann, La liste originale des Pères de Nicée, p. 28. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie (325—641), p. 976. (де нині турецький Зівінт-Анталія, юрисдикція КПЦ) <li> Домн з Аспенди (де нині турецький Балкіс, юрисдикція КПЦ, Єпархія Аспендо) <li> Квінтіан з СелевкіїDestephen, Prosopographie du diocèse d'Asie (325—641), pp. 590—591. <li> Патрицій з Масіміанополя (де нині турецький , юрисдикція КПЦ) <li> Афродізій з Магіди (де нині турецька Лара, юрисдикція КПЦ, Діоцез Азія)
Ісаврія <li value=114> Стефан з Барати <li> Атеній з Коропісу <li> Едесій з Клавдіополя <li> Агапій з Селевкії <li> Сільван з МетрополяDestephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, pp. 849—850. <li> Фауст з Панемотіка <li> Антонін з Антіохії <li> Нестор з Сідри <li> Есіхій хорєпископ