Сини́цеві (Paridae) — родина лісових птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes). Широко розповсюджені в Євразії та на прилеглих островах, в Африці та невеликою кількістю видів представлені в Північній Америці.

Зовнішній вигляд Родина об'єднує птахів, подібних як за зовнішнім виглядом, так і за способом життя. Сюди належать дрібні птахи: довжина тіла у них 100−170 мм, вага − 7−23 г. Дзьоб у синиць короткий, конусоподібний, зверху дещо заокруглений, з боків сплюснений. Ніздрі прикриті коротким твердим щетинкоподібним пір'ям. Ноги сильні та товсті, з міцними пальцями та сильно загнутими кігтями, добре пристосованими для лазання гілками дерев. Крила порівняно короткі та тупі, мають 10 першорядних махових пер. Хвіст досить короткий, рівний або з невеликою вирізкою. Оперення густе та м'яке. Самці та самки забарвлені подібно. Молоді птахи відрізняються від старих лише блідішими тонами забарвлення. Линяння майже у всіх видів родини один раз на рік.

Спосіб життя

Синицеві − рухливі птахи, які живляться переважно комахами, яких збирають у кронах дерев та у кущах підліску. При цьому багато видів родини добувають собі корм під корою, роздовбуючи її подібно до дятлів. Восени нерідко збираються у зграї, об'єднуючись з іншими видами синиць, з дятлами та повзиками.

Синиці роблять закриті гнізда, які розміщують зазвичай у дуплах дерев, рідше − між гілками та сучками гнізд хижих птахів, у норах, щілинах скель та інших укриттях. У кладці від 4−6 до 14−16 яєць білого кольору з червонувато-коричневими крапками. У більшості видів, принаймні у центральних та південних частинах ареалу, дві кладки на рік. Приступають до гніздування синиці рано, нерідко коли у лісі ще лежить сніг.

Синиці живляться майже вийнятково комахами, головним чином шкідниками лісів, парків та садів. Тому у більшості країн їх охороняють. Для приваблювання синиць на гніздування розвішують закриті гніздівлі та залишають у насадженнях дерева з дуплами.

Більшість видів веде осілий спосіб життя, деякі види перелітніЖизнь животных. — М., 1986. — Т. 6..

Систематика

Родина об'єднує 56—65 видів, що належать, залежно від класифікації, до 5−11 родівHarrap, Simon & Quinn, David (1996): Tits, Nuthatches & Treecreepers. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-3964-4: Вогнистоголовий ремез (Cephalopyrus) — раніше відносили до золотомушкових Оливкова синиця (Sylviparus) Золоточуба синиця (Melanochlora) Мала синиця (Periparus) — раніше відносили до роду Синиця (Parus) Pardaliparus — раніше відносили до роду Синиця (Parus) Чубата синиця (Lophophanes) — раніше відносили до роду Синиця (Parus) Американська синиця (Baeolophus) — раніше відносили до роду Синиця (Parus) Sittiparus — раніше відносили до роду Синиця (Parus) Гаїчка (Poecile) — раніше відносили до роду Синиця (Parus) Блакитна синиця (Cyanistes) — раніше відносили до роду Синиця (Parus) Довгодзьоба синиця (Pseudopodoces) — лише нещодавно був перенесений з родини Воронових (Corvidae) Синиця (Parus) Machlolophus — раніше відносили до роду Синиця (Parus) Melaniparus — раніше відносили до роду Синиця (Parus)

Раніше до синицевих відносили рід Ремез (Remiz), але зараз його відносять до окремої родини ремезових (Remizidae)

В Україні зустрічається 8 видів: Синиця велика (Parus major L.) Синиця чорна (Parus ater) Синиця блакитна (Cyanistes caeruleus L.) Синиця біла (Cyanistes cyanus L.) Синиця чубата (Lophophanes cristatus L.) Гаїчка болотяна (Poecile palustris L.) Гаїчка-пухляк (Poecile montanus) Ремез (Remiz pendulinus)

Примітки

Література

Птахи родини Синицеві (Paridae) в умовах Поділля (структура популяцій, біологія розмноження, міжвидові зв'язки): дис… канд. біол. наук: 03.00.08 / Матвєєв Микола Дмитрович ; НАН України, Ін-т зоології ім. І. І. Шмальгаузена. — К., 1998. — 179 л.

Посилання