Таїландський бокс муей тайУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ТАЇЛАНДСЬКОГО БОКСУ, також Тайський боксУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ТАЇЛАНДСЬКОГО БОКСУ, або Муай ТайУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ТАЇЛАНДСЬКОГО БОКСУ (англ. muaythai, — це бойове мистецтво, що походить з Таїланду і практикується у багатьох частинах світу. В основі мистецтва лежить ударна техніка (удари руками і ногами). Муай тай походить від бойового мистецтва муай боран, а також має схожість з прадал сереєм (Камбоджа), летвеєм (М'янма), тамоєм (Малайзія) і лаоським боксом (Лаос). Муай тай має довгу історію в Таїланді, де є національним спортом.
Муай тай також називають «бокс восьмируких», тому що в ньому широко та різноманітно використовуються руки, гомілки, лікті та коліна (тобто вісім ударних поверхонь). Таким чином, боєць має для завдавання удару вісім «контактних точок», на відміну від двох у боксі (кулаки) або чотирьох у кікбоксингу (кулаки, ступні). Муай тай по праву вважають одним із найжорстокіших видів бойових мистецтв на планеті.
Історія
Різноманітні форми кікбоксингу довго практикувались по всій Південно-Східній Азії. Як і в більшості тамтешніх країн, тайська культура зазнала значного впливу стародавніх цивілізацій. Походження муай тай є не зовсім ясним. Одна теорія свідчить, що цей стиль зародився до еміграції тайців до Південно-Східної Азії з Китаю. Інша — що він був запозичений і вдосконалений з кхмерських бойових мистецтв коли тайська культура зазнала впливу кхмерської. Третя теорія підтримує і першу і другу. Муай тай еволюціонував з його попередника муай боран («стародавній бокс»), як мистецтво бою без зброї, що використовувалося сіамськими солдатами у поєднанні з крабі крабонг («мечі і палиці»), базованим на зброї стилем. Врешті-решт муай боран було поділено на
муай корат (північний схід) — акцентована сила. Техніка на кшталт «удар буйвола». За допомогою такої техніки, згідно з усталеною думкою, можна перемогти буйвола одним ударом. муай лопбурі (центральний регіон) — акцент на рухи. Перевагою техніки є прямі удари і контрудари. муай чайя (південь) — акцент на стійці і захисті, а також ліктях і колінах. муай та сао (північ) — акцент на швидкості, частково на ударах ногами. Через свою швидкість ця техніка була названа «лінг лом». Продовжуючи бути практичною бойовою технікою для використання в реальному бою, муай тай став спортивним змаганням, а також видовищною розвагою для глядачів. Змагання з муай тай поступово стало невіддільною частиною місцевих фестивалів і святкувань, особливо влаштованих біля храмів. Це мистецтво було також розвагою для королівської знаті. З часом, бійці стали обмотувати руки і передпліччя мотузками. Цей тип матчу називали «муай каад чуек».
Королівський муай Муай тай помалу став можливим значенням просування в соціальній драбині, бо дворянство все частіше звертало увагу на майстерних знавців цього бойового мистецтва і запрошувало обраних жити в королівський палац для тренування королівського персоналу, солдат, особистих охоронців та членів королівської родини. Цей «королівський муай» називали «муай луанг». Протягом періоду Аюттхаї, було започатковано взвод королівських охоронців, чиїм обов'язком було захистити короля і країну. Їх називали «гром нак муай» (полк бійців муай). Це королівське заступництво існувало в часу царювання Рами V і Рами VII.
Відродження муай тай Сходження на трон короля Чулалонкорна (Рама 5) в 1868 році оголосило золотий вік не лише для муай тай, але й для Таїланду в цілому. Муай тай сильно прогресував під час правління Рами V, так як король прямо цікавився ним. Тоді був мирний час і муай тай розвивався як фізична культура, система самозахисту і спосіб відпочинку. Майстри мистецтва, такі як колишні бійці чи солдати, стали вчити муай таю охочих в тренувальних таборах, де учням надавали їжу і притулок. Учні були як одна сім'я, і для них звичним стало приймати назву табору як своє прізвище.
Після випадку смерті на рингу, король Рама VII наказав встановити правила муай тай, і їх встановили. Вони включали в себе обов'язкове використання рукавичок і бавовняних обмоток на стопу і щиколотку. В цей же час (близько 1920 року) термін «муай-тай» став широковживаним, стару ж форму стилю стали називати муай боран.
Легендарні герої
В час падіння стародавньої столиці Сіаму Аюттхаї, в 1763 році нападаючі солдати Бірми оточили групу тайських жителів і взяли їх у полон. Серед них було багато тайських боксерів, яких забрали в Бірму, в місто Унгва. В 1774 році в бірманському місті Рангун король Бірми Хсінбюшін (відомий в Таїланді як «Король Мангра»), вирішив організувати фестиваль на сім днів і ночей в честь Будди. Святкування включали в себе багато форм розваг, таких як карнавал, театралізовані дійства і бої на мечах. Королю також захотілось порівняти муай боран з бірманським бойовим мистецтвом летвей. Для поєдинку з бірманським чемпіоном був обраний Най Ханом Том. Боксерський ринг поставили перед троном короля і Най Ханом Том провів перед боєм традиційну церемонію «рам муай» для вираження поваги королю і глядачам, танцюючи навколо свого опонента, чим здивував і приголомшив їх всіх. Коли почався бій, він атакував, використовуючи удари кулаками, ногами, ліктями і колінами, доти, доки його опонент не впав. Рефері зазначив, що бірманський боєць був занадто заплутаний церемонією, і тому нокаут не зарахується. Король тоді запропонував тайцеві битися з дев'ятьма іншими бійцями, щоб довести своє вміння. Най Ханом Том згодився і побив їх усіх, одного за одним без відпочинку між боями. Його останнім опонентом був відомий учитель боксу з міста Я Кай. Після того, як Най Ханом здолав і його, більш ніхто не посмів кинути йому виклик. Вражений король Мангра виголосив: «Кожна частина тайця освячена отрутою. Навіть з пустими руками він зміг звалити дев'ять чи десять суперників. Але його повелитель був невмілим, тому і програв країну ворогові. Як би він був хоч трохи здібним, то у міста Аюттхаї не було б шансу впасти». Король нагородив бійця свободою, і, запропонував йому обрати додаткову нагороду: гроші або дві чарівні бірманські дівчини. Най Ханом Том вибрав дівчат, і сказав, що гроші знайти легше. Потім він вирушив зі своїми нареченими в Сіам. Подвиг Най Ханом Тома святкується кожен рік 17 березня як «День боксера» чи «Національний день муай тай».
В наш час, дехто помилково приписує легенду про «Най Ханом Тома» королю Наресуану, який також колись потрапив в полон бірманцям. Проте Най Ханом Том і король Наресуан жили з різні часи, їх розділяло два сторіччя.
Ударна техніка муай тай Для завдання ударів, як для захисту, так і для нападу, в тайському боксі використовують клінч. У своїй оригінальній формі муай тай використовувались дев'ять ударних поверхонь людського тіла — голова, кулаки, лікті, коліна і ноги; така форма боксу відома як на-ва арвуд. Згодом, в сучасному муай таї (як в любительському, так і в професійному) удари головою були заборонені.
Муай тай часто є бійцівським стилем виснаження, коли суперники обмінюються ударами один з одним. Це характерно для Таїланду з його прихильниками традицій, і досі є популярною формою поєдинку в сучасних спортивних боях. З успіхом муай тай в змішаних бойових мистецтвах, стиль став де-факто стилем для починаючих свою кар'єру в MMA. Як наслідок, стиль розвинувся і включив техніку значно потужніших ударів руками з західного боксу і тайський стиль обміну «удар за удар» більше не підходить. Коли бійці муай тай змагаються з бійцями інших стилів (і якщо правила це дозволяють), вони майже завжди роблять акцент на техніках завдання ударів ліктями («сок») та колінами («као») для досягнення переваги в бою. Всі техніки муай тай формально поділяються на дві групи: «мае май», або першочергові, і «лук май», або другорядні. Майже всі техніки в муай тай використовують рух усього тіла, поворот стегна при кожному ударі ногою, удар кулаком і блок. Обертання стегон в муай тай та інтенсивне зосередження на «серединних м'язах» (таких як м'язи живота і навколишні) є тою характерною ознакою, що ставить муай тай окремо від інших стилів бойових єдиноборств.
Удари руками (чок) Техніка ударів руками у тайському боксі вважається допоміжною, оскільки руки анатомічно мають менший потенціал ураження, ніж ноги. В новітні часи ударна техніка рук муай-таю зазнала значного впливу класичного боксу та кікбоксингу: окрім притаманних тайському стилю прямих ударів руками, з'явились амплітудні флангові та обертові удари, удари навідліг: хуки, свінги, аперкоти, бекфісти, хамерфісти тощо. + Назва удару Тайською мовою Транслітерація Джеб หมัดตรง Мад трон Хук หมัดเหวี่ยงสั้น Мад віан сан Свінг หมัดเหวี่ยงยาว Мад віан яо Удар кулаком з розвороту หมัดเหวี่ยงกลับ Мад віан глаб Аперкот หมัดเสย (หมัดสอยดาว) Мад суй+
Удари ліктями (ті сок) Лікоть може бути використаний багатьма способами удару: горизонтальним, діагонально-висхідним, діагонально-низхідним, висхідним (аперкотом), низхідним (спадним), з розвороту і в стрибку. Удар ліктем використовується як фінішний рух і як спосіб розсічення шкіри обличчя, для того, щоб кров стала зоровою завадою для суперника. Кровотеча також збільшує обережність опонента, що може вплинути на його тактику. Це найзагальніший спосіб використання ліктя. Діагональні удари ліктем швидші, але не такі сильні. Аперкоти і «літаючі» лікті (удари, виконані в стрибку) є найпотужнішими, але вони помітніші, а значить легші для блокування і уникнення. Удар ліктем вниз зазвичай використовується як кінцевий рух.
+Назва ударуТайською мовоюТранслітерація Діагональний удар ліктем ศอกตี Сок ті Горизонтальний удар ліктем ศอกตัด Сок туд Аперкот ліктем ศอกงัด Сок нгуд Поштовх ліктем уперед ศอกพุ่ง Сок пун Зворотний горизонтальний удар ліктем ศอกเหวี่ยงกลับ Сок віан клаб Удар ліктем з розвороту ศอกกลับ Сок клаб Рубаючий удар ліктем зверху ศอกสับ Сок саб Рубаючий удар двома ліктями зверху ศอกกลับคู่ Сок клаб мару Удар ліктем в стрибку กระโดดศอก Кра доуд сок+
Є виразна різниця між одиночним ударом ліктем і повторним ударом. Одиночний — це рух ліктя незалежно з будь-якого іншого руху, в той час повторний лікоть — це другий удар з тої ж руки, зразу ж після попереднього удару, тобто коротка серія ударів. Такі удари, і багато інших ударів, використовуються, коли відстань між бійцями стає замалою і бракує простору для сильнішого замаху. Лікті також можуть бути використані як блоки або захист проти ударів коліньми, ударів ногою в корпус або ударів кулаками.
Удари ногами (тех)
+Назва ударуТайською мовоюТранслітерація Прямий удар ногою เตะตรง Тех трон Верхній круговий удар ногою เตะตัด Тех туд Діагональний удар ногою เตะเฉียง Тех чіан Удар ногою з розвороту เตะกลับหลัง Тех клаб лан Удар ногою в стрибку กระโดดเตะ Гра доуд тех Нижній круговий удар ногою เตะกด Тех код Удар п'ятою зверху เตะเข่า Тех кхао+
Двома найбільш вживаними в тайському боксі ударами ногою є поштовх ногою і діагональний удар по ребрах під руку. Удар ногою з арсеналу муай тай широко використовується бійцями з інших бойових мистецтв і розглядається як один з найпотужніших ударів в бойових мистецтвах.
Поштовх ногою, або удар поштовхом, або «тіп» (дослівно «джеб ногою») є одним з найзагальніших технік в муай тай. Поштовхи ногами відрізняються від інших технік муай тай за метою використання. Поштовх ногою найчастіше використовується як захисна техніка для контролю дистанції. Поштовх повинен бути проведений швидко, але з достатньою для втрати опонентом рівноваги силою. Розрізняють прямий, боковий, зворотний, дотичний поштовх і поштовх у стрибку.
Діагональний удар на перший погляд подібний до кругового удару. Діагональний удар бере свою потужність повністю з обертального руху тіла. Багато бійців муай тай використовують інерцію рук, обертаючи їх у бік, протилежний до удару, для підсилення удару.
Муай тай також включає інші варіанти ударів ногою, такі як рубаючий удар, боковий удар чи удар з розвороту. Ці удари використовуються не всіма бійцями. Техніки виконання таких ударів відрізняються від подібних техніки в інших ударних єдиноборствах.
Удари коліньми (ті као)