Двійко́вий код (іноді біна́рний код) — код, за використання якого повідомлення передаються послідовностями (секвенціями) з двох символів (наприклад, «1» та «0»).
Велике значення двійковий код має в цифровій обробці інформації.
З комбінаторики відомо, що в загальному випадку число комбінацій (кодів) n-розрядного двійкового коду дорівнює числу розміщень з повтореннями:
,
де — число кодів, — число розрядів двійкового коду.
Таблиця двійкових кодів числове (букве) значення двійковий код 0 0000 1 0001 2 0010 3 0011 4 0100 5 0101 6 0110 7 0111 8 1000 9 1001 A 1010 B 1011 C 1100 D 1101 E 1110 F 1111
Приклад «доісторичного» використання коду
Інки мали свою систему лічби кіпу, яка фізично являла собою мотузкові сплетення і вузлики. Генрі Ертан виявив, що у вузликах закладено якийсь код, найбільше схожий на двійкову систему числення.Инки изобрели двоичный код за 500 лет до компьютера
У комбінаторній хімії Спосіб опису співвідношення між набором тегів і відповідних їм лігандів, де про ідентичність структурного блоку свідчить присутність або відсутність цього тегу або набору тегів (тобто використовуються два біти 1 та 0).
Див. також Двійкова система числення Вісімкова система числення Шістнадцяткова система числення
Примітки