Хорватія (Республіка Хорватія, Republika Hrvatska) має сервісно орієнтовану економіку; її третинний сектор (сфера послуг) становить до 70 % хорватського валового внутрішнього продукту — ВВП (у 2012 р. — бл. 62 %). Хорватія (разом зі Словенією) була однією з найбільш розвинених республік колишньої Югославії. Дохід на душу населення в соціалістичній Хорватії щонайменше на третину перевищував цей середній показник у СФРЮ.

Крім традиційно потужної туристичної галузі, транспорту, торгівлі та сфери послуг, сучасна Республіка Хорватія має доволі розвинену індустрію (насамперед харчову, машинобудівну, легку і хімічну) та сільське господарство (включно з такою новою галуззю, як штучне розведення риби).

Туризм

Розвиток туризму в Хорватії спирається на сукупність кількох сприятливих чинників: країна має вихід до Адріатичного моря (фактична довжина хорватських берегів становить 1778 км) та велику кількість островів (їх нараховують аж 1185, переважно безлюдних). Морське узбережжя розташоване в зоні середземноморського клімату з температурою води влітку до +26 °C. Має також розгалужену інфраструктуру для прихильників водних розваг.

На іншій території Хорватії клімат континентальний, але відносно м'який. Природно-кліматичні особливості країни створюють можливості і для пляжного відпочинку, і й для екскурсійного та активного туризму.

Додатковою перевагою туристичної Хорватії є її географічна близькість до Центральної та Північної Європи, невипадково чимало німців, чехів, австрійців, скандинавів надають перевагу саме хорватським морським курортам (так було ще за часів Австро-Угорщини та Югославії). Країна спромоглась доволі добре зберегти чисте довкілля. Крім узбережжя, туристів у Хорватії очікують мальовничі гірські райони з численними річками, озерами, водоспадами, печерами та лісами (наприклад, знаменитий національний парк «Плитвицькі озера»).

Крім природних, туристична Хорватія дуже багата і на рукотворні принади: тут збереглися численні пам'ятки античності, середньовіччя та пізніших часів. Всесвітньо відомі історичні приморські міста Дубровник, Спліт і Трогір, палац Діоклетіана та інші об'єкти світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

У 2013 р. країну відвідали 14 млн іноземних туристів (2010—2012 рр. — бл. 11 млн щороку). Національна стратегія розвитку галузі передбачає досягнення в 2020 р. кількості туристів у 17,5 млн осіб, які мають принести країні 17 млрд дол.

Сільське господарство, рибальство, лісництво Сільське, лісове та рибне господарство у 2012 р. загалом давали до 5 % ВВП Хорватії (2,7 % усіх зайнятих в економіці). Проте історично країна була аграрною, ще в 1940-х рр. селяни становили понад половину населення Хорватії, а землеробство, скотарство і виноградарство грали більшу роль, ніж промисловість.

Традиційно для хорватського землеробства провідними культурами є зернові, виноград, оливки, тютюн, олійні та лікувальні рослини (насамперед, лаванда і локриця). В аграрному секторі велику роль і в минулому, і зараз відіграє розведення великої рогатої худоби та свиней. Новою галуззю в незалежній Хорватії є т. зв. «марикультура» — промислове вирощування морської риби та молюсків, орієнтоване на експорт.

На ринку Євросоюзу Хорватія представлена як помітний виробник органічних продуктів, вина та оливкової олії.

Індустрія Хорватії Хорватський індустріальний сектор інтенсивно змінюється, як і вся економіка Хорватії. Повномасштабні ефекти та стратегічно продумане реструктурування цього сектора очевидні в багатьох галузях. А саме, приватизація, зміцнення експорту на західні ринки, розвиток нових виробів і застосування нововведень до існуючих виробів і виробничих процесів, збільшення рівня і стандартів якості, створення умов для захисту довкілля, досягнення ефективності вартості, і т. д. Промисловість нині становить приблизно 20 % валового національного продукту Хорватії, який наближається до рівня Європейського Союзу. Рівень виробництва промисловості, за попередніми оцінками, становить приблизно 93 мільярди HRK на 1999 р. з рівнем зайнятості населення у 293 000 осіб, що становить 27 % всієї робочої сили Хорватії. Індустріальні товари становлять 97 % всього експорту Хорватії.

Будівництво В 1999 р. у хорватській будівельній індустрії, важливій національній промисловості, було зайнято 68 844 службовці в 11 280 компаніях. Повна вартість контрактів на будівництво, виконаних за кордоном, становила 123 мільйони USD, 97 % із яких були зароблені в Європі. У 1998 р. було побудовано 12 557 квартир загальною площею 1 040 000 м², що відповідає середньому рівню будівництва за попередні три роки.

Торгівля Майже 50 % хорватських економічних об'єктів беруть участь у дистрибутивній торгівлі. Ця діяльність використовує 15 % всієї робочої сили і проводить приблизно 10 % хорватського валового внутрішнього продукту, який робить цю галузь надзвичайно важливою для всієї економіки країни. Загальний дохід, досягнутий цією галуззю, в 1998 р. налічував 19 мільярдів доларів (USD).

Примітки

Джерела

https://web.archive.org/web/20110915054704/http://niss.dn.ua/ekonomika-xorvatiji.html