Стани́ця Луга́нська (Станиця; 1688—1719 — Луган<ref name="Форостюк ">Форостюк О. Д. До питання про походження найменувань «Лугань» і «Луганськ» // Лінгвістика. — 2012. — № 3, ч. 2. — С. 69-76.</ref>, Луганське, 1719—1923 — Луганська, 1923—2007 — Станично-Луганське) — селище в Україні, адміністративний центр однойменної селищної громади Щастинського району Луганської області. Є однією з двох станиць, які в часи Царської Росії входили до складу Області Війська Донського і тому населення котрих частково складається з нащадків донців, на землях Сучасної України (друга — Станиця Новомиколаївська).
Розташоване на р. Сіверському Донці, у який впадає річка Верхньо-Ольхова. Населення становило осіб (1975) та осіб (2001). Промисловість: підприємства з обслуговування залізничного транспорту, промислові і харчові комбінати, піщаний кар'єр, рибне господарство.
Історія На околицях і поблизу селища було знайдено залишки давніх майстерень з обробки каменю VI—IV тисячоліття до н. е., а також поселення епохи бронзи I тисячоліття до н. е. і могильники VIII—X ст. до н. е. Тут і сьогодні постійно працює археологічна експедиція, на розкопках якої можна побачити сліди найдавніших поселень.
Станиця Луган була заснована козацтвом у другій половині XVII ст. Цей топонім зокрема згадується в листі до Петра І, написаному в 1711 молдовським господарем Димитрієм Кантеміром: «От Бахмута даже до Лагану, понеже суть места пустые…». Ослов'янений варіант назви — Городок-Луганський.
У 1684 знищене татарами, але невдовзі було відновлене і згодом отримало назву Станиця Луганська.
Офіційною датою заснування вважається 1688 рік.
У 1923 селище стає центром новоствореного Станично-Луганського району Донецької губернії. У 1938 Станично-Луганське отримує статус селища міського типу.
У 1932—1933 жителі Станиці Луганської постраждали від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 101 особу, імена яких встановлено.
Козацтво і зараз зберігає свої звичаї й обряди, традиційні способи ведення господарства. Живе тут 16 тисяч осіб. У центрі невеликого містечка знаходиться музей історії й етнографії, де зібрані документи, колекції предметів побуту і бойової слави козаків. У залах музею постійно оновлюються виставки народних промислів: живопису, декоративно-прикладного мистецтва.
Постановою ВРУ № 1155-V від 7 червня 2007 селищу було повернено назву Станиця Луганська.
Війна на сході України
2 липня 2014 року селище було обстріляно російськими військами, унаслідок чого загинули 13 людей, 16 отримали поранення.
18 серпня 2014 року українські захисники увійшли до селища, а 21 серпня його було звільнено від терористів і над будівлею районної ради піднято український прапор. Протягом 2014—2015 поблизу та в Станиці Луганській відбувалися бойові зіткнення із застосуванням автоматів, кулеметів, мінометів, артилерії, танків, «Градів».
В ніч на 17 квітня 2015 року, у селищі було повалено пам'ятник ЛенінуУ Станиці Луганській упав Ленін.
Станом на 30 серпня 2015 року, в Станиці Луганській залишалось близько 600 мешканцівУ Станиці Луганській з 14,5 тис. залишилось близько 600 мешканців.
На січень 2020 року, в селищі проживало близько 12 000 осіб.
Після бойових дій в селищі почалося відновлення підрозділами ЗС України мосту через річку Сіверський Донець. 16 вересня 2019 року на місці ремонту було запущено вебкамеру для спостережень, а роботи планували завершити до 27 листопада.
17 лютого 2022 року, проросійські сили обстріляли дитячий садок в Станиці Луганській, троє працівників контузило, їх відправили до лікарні. Російська пропаганда, стверджувала, що обстріл зробили українці, але МО України спростувало це ствердженняРосійська пропаганда заплуталась у фейках про обстріл дитсадка, УП, 17 лютого 2022.
26 лютого 2022 року в ході російського вторгнення в Україну Станиця Луганська була окупована російськими військамиВорог тимчасово окупував Станицю ЛуганськуРосійські війська захопили Станицю Луганську, Кримське і Марківку — голова обласної ВЦА.
2 березня 2022 року, Офіс Генерального прокурора порушив справу проти керівника селищної ради Станиці Луганської та двох його заступників, які під час російського вторгнення в Україну здали селище окупантамГолова Станиці Луганської здав місто окупантам — проти нього порушено справу. 02.03.2022, 18:34.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська1343992.41 %українська8986.18 %ромська320.22 %вірменська250.17 %білоруська80.06 %румунська10.01 %німецька10.01 %інші/не вказали1390.94 %Усього14543100 %
Транспорт Навесні 2016 року було відновлено рух приміського поїзда Кіндрашівська-Нова — Лантратівка.
Пам'ятки В околицях селища розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Кіндрашівський».
Персоналії Баранов В'ячеслав Григорович (1888—1964) — Інспектор авіації Київського району армії Української Держави. Бочаров Данило Никифорович (1910—2002) — український художник театру. Букаєв Іван Прокопович (1901—1971) — радянський воїн, Герой Радянського Союзу. Денисов Святослав Варламович (1878—1957) — російський воєначальник. Сирін Максим Миколайович (1982—2019) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Юрій Золкін, — голова Станично-Луганської РДАПо той бік дзеркала | Юрій Золкін /17.02.2021
Світлини
Також Населені пункти, що постраждали від Голодомору 1932—1933, Луганська область
Примітки
Джерела
Посилання Облікова картка
Леся Ганжа.'' Станиця Луганська: війна з помідорами та огірками // Українська правда. Життя. — 26 січня 2017.