Сехме́т, Сахмет, Сохмет — у староєгипетській міфології богиня війни. Була володаркою Єгипту, її зображували як жінку з головою левиці в довгій перуці та сонячним диском на голові. Часто носила червону сукню, звідки її образна назва «володарка червоного льону». Зрідка Сехмет зображували у вигляді або тільки левиці, або вогнедишної змії.
Образ і заняття
У Мемфісі її вважали консорткою Птаха та матір'ю Нефертума. Часом асоціювалася з богинями Хатхор, Мут, Пахет і Баст. Іноді вона виступала як войовнича іпостась інших богинь.
Сехмет наділялася двоїстою природою: вона була покровителькою єгипетських завоювань і водночас захисницею Єгипту. В її владі, крім воїнів, перебували також епідемії та спекотний пустельний вітер, який єгиптяни називали «подихом Сехмет», а крім того — цілительство та безпека фараона.
У міфології У міфі про кінець правління Ра на землі Ра посилає богиню Хатхор в образі Сехмет, щоб знищити людей, які змовилися проти нього. Жага крові Сехмет була така велика, що вона знищила майже все людство. Щоб зупинити її, Ра пролив пиво, змішане з червоною фарбою, щоб воно нагадувало кров. Сприйнявши пиво за кров, Сехмет випила його та, сп'янівши, відмовилася битися далі й мирно повернулася до Ра.
Культ Сехмет Жерці Сехмет відомі ще з часів Старого царства. Центром поклоніння Сехмет був Мемфіс, але її вшановували по всьому Єгипті. Відоме святилище богині стояло в Абусірі. Особливо храми Сехмет поширилися за греко-римської доби, при цьому в них нерідко вшановували Сехмет разом із богинею Хатхор. Коли Фіви стали столицею Єгипту, Сехмет об'єднали з Мут і вшановували як єдине синкретичне божество Мут-Сехмет.
Ім'я Сехмет згадується в замовляннях, призначених вилікувати хворих. Багато заклять і амулетів призначалися відвернути гнів Сехмет та її посланців. Амулети з зображенням цієї богині були популярними подарунками на свято Нового року.
Галерея
Див. також 5381 Сехмет — астероїд, названий на честь богині. Маахес Баст Шезметет
Джерела
Richard H. Wilkinson. Complete Gods and Goddesses of Ancient Egypt. Thames & Hudson, 2003. pp.181-182. Heike Owusu. Egyptian Symbols. Sterling Publishing Company, Inc., 2008. p.105. Lichtheim, Miriam. Ancient Egyptian Literature, Volume Two: The New Kingdom. University of California Press, 2006. pp. 197—199.