Підпільні християни (, какуре кірісітанТакож: сенпуку кірісітан (潜伏キリシタン, せんぷくキリシタン) або ханаре кірісітан ().) — японські християни, які таємно зберігали свою віру протягом 17 — 19 століття в Японії, в умовах заборони християнства сьоґунатом Токуґава.
Короткі відомості З початку 17 століття християнство в Японії було заборонено сьоґунатом. Влада вигнала з країни все священство і клір. Через масові репресії і страти християн, частина з них перейшла в підпілля. Основними районами проживання цих підпільних християн стали північно-західні райони острова Кюсю, а саме околиці острова Хірадо, захід півострова Нісі-Соноґі, архіпелаг Ґото, а також місцевості Уракамі та АмакусаТериторія сучасних префектур Наґасакі та Кумамото.. Підпільники потайки зберігали свою віру, передаючи її з покоління в покоління, хоча на людях і перед лицем чиновників дотримувались буддизму. Формально, вони були приписані до регіональних буддистських монастирів і щорічно проходили процедуру топтання ікон, проте вдома вшановували Ісуса Христа, Богородицю і святих, статуї яких виготовляли за буддистським каноном. Така практика релігійна спричинила появу християнсько-буддистського синкретизму. Сьоґунат час від часу виявляв підпільні церкви і проводив показові страти, проте викорінити християнство не мігЗокрема на 1805 рік урядовці виявили 5000 підпільних християн, які були поголовно страчені..
Коли в середині 19 століття, заборона на проповідування християнства була скасована, більшість підпільних християн повернулося в лоно Церкви. Проте частина підпільників відмовилась визнавати її авторитет і по-сьогодні проводить власні обряди без священиків. У сучасному релігієзнавстві та антропології цю групу, яка залишається поза Церквою, називають «відокремленими християнами» (ханаре кірісітан). На кінець 20 століття їхня кількість становила 30 000 осіб.
Примітки
Див. також Фуміє Наказ про вигнання священиків Двадцять шість японських мучеників
Джерела та література