Династія Туґлак () — мусульманська династія тюркського походження, що правила Делійським султанатом з 1321 по 1398 роки.
Династія отримала владу, коли Ґазі Туґлак (після коронації Ґіятх ал-Дін Туґлак) захопив владу під час суперечки за престол серед членів династії Хілджі та їхніх посадовцівW. Haig (1958), The Cambridge History of India: Turks and Afghans, Volume 3, Cambridge University Press, pp 153-163Mohammad Arshad (1967), An Advanced History of Muslim Rule in Indo-Pakistan, pp 90-92 . Межі султанату були розширені під час правління спадкоємця Ґазі, Мухаммада бін Туґлака, але пізніше династія стала відома поганим керуванням країною, зокрема переносом столиці з Делі до Даулатабада і введенням мідних грошей, без забезпечення їхнього захисту від підробки. В результаті в Індії династія стала символом упертості та поганих ідей. Після смерті Мухаммада династія почала поступово втрачати володіння, а після періоду анархії на початку XV століття її змінила династія Сайїд.
Султани Ґіятх ал-Дін Туґлак (1321—1325) Мухаммад бін Туґлак (1325-1351) Фіроз Шах Туґхлак (1351-1388) Ґіятх ал-Дін II Туґлак (1388-1389) Абу-Бакр-шах (1389-1390) Мухамад-шах (1390—1394) Алауддін Сікандар-шах (1394) Нусрат-шах Туґлак (1394—1398) Махмуд-шах Туґлак (1394—1413) Посилання на джерела