Владисла́в Володи́мирович Проне́нко (15 серпня 1960, Харків — 14 листопада 2017, там само) — український журналіст, публіцист, документаліст. Перший головний редактор газети «Український простір». Лауреат премії ім. Василя Симоненка в галузі журналістики.
Життєпис Вищу освіту здобув у Харківському державному університеті, де у 1985—1993 роках працював викладачем кафедри історії зарубіжної літератури та класичної філології. Професійно займався журналістикою з 1988 року. У 1991—2000 роках — працював в українській службі Радіо «Свобода», у 1995—1997 роках одночасно працював в українському відділі радіо Ватикану. У 2000—2005 роках працював кореспондентом східноєвропейської редакції радіо «Німецька хвиля». Маючи вже добряче за сорок, Владислав Проненко почав активно писати, його перу належать понад чотири сотні публіцистичних статей з гуманітарної тематики, надрукованих в періодиці Харкова, Києва, Львова й у Великій Британії, США і Канаді. У харківських видавництвах «Права людини» та «Майдан» вийшли друком дві збірки його публікацій — «Діалектика опору» (2010) та «Заповідник “Zacharpolis”» (2015).
Владислав Проненко був засновником та першим головним редактором загальноукраїнського громадсько-політичного та культурно-релігійного часопису «Український простір».
12 листопада 2009 року в Харкові відбулася академія, на якій було проголошено та вперше відзначено День українськомовної преси. Відзначення розпочалося з виступу директора Інтенсивних курсів журналістики Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича Владислава Проненка. Він зазначив, що історично справедливим є відзначати День українськомовної преси 12 листопада та запропонував звернутися до Президента України щодо визнання такого Дня на державному рівні.У Харкові проголошено День української преси
Останні роки свого життя Владислав Володимирович Проненко спільно з творчою групою «Мальва ТВ» також працював над низкою документальних фільмів «Східний фронт», що розповідали про мужність українських військових та бойові дії на Донбасі.Помер журналіст, публіцист, документаліст Владислав Проненко
14 листопада 2017 року, у віці 57 років, Владислав Проненко відійшов у вічність. Похований 16 листопада 2017 року на Восьмому міському цвинтарі Харкова.Відійшов у вічність Владислав Проненко, 16.11.2017 похорон
Нагороди За свої краєзнавчі студії він удостоєний Муніципальної премії ім. Григорія Сковороди. Владислав Проненко — перший харківський журналіст, удостоєний нагороди Української Греко-Католицької Церкви. У 2009 році Єпископ Степан Меньок, Екзарх Донецько-Харківський УГКЦ нагородив архієрейською Грамотою директора Інтенсивних курсів журналістики Владислава Проненка за визначний внесок у розвиток української релігійної журналістики, екуменічні стосунки й міжконфесійну злагоду.
13 грудня 2016 року Лубенський медіа-клуб оголосив Владислава Проненко лауреатом премії імені Василя Симоненка в галузі журналістики. Вручення нагороди відбулося 8 січня 2017 року у рідному селі Василя Симоненка, у його хаті.
Примітки