Вале́рій Фе́ліксович Івано́в ( 19 липня 1961, Луганськ, УРСР) — доктор філологічних наук (1996), професор (2000). Президент Академії української преси з квітня 2001.Офіційний сайт АУП Автор першого в Україні підручника «Журналістська етика» (2006, у співавторстві з Володимиром Сердюком).«Журналістська етика» — підручник Автор посібника «Практикум із журналістської етики» (2012, у співавторстві з Сергієм Штурхецьким).«Практикум із журналістської етики» — посібник Член НСЖУ і Комісії з журналістської етики (до 2013 року). Завідувач кафедри реклами та зв'язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 1999 року).
Біографія Народився у Луганську 19 липня 1961 року. З 17 років працював на шахті «Ворошиловградська 1-2» у Шахтопрохідницького управління № 5 тресту «Ворошиловградшахтопроходка».
Закінчив історичний факультет Луганського педагогічного інституту. 1988 року став аспірантом, асистентом, доцентом факультету журналістики КНУ ім. Шевченка. З 1995 року — заступник директора з наукової роботи. У 1996 році захистив докторську дисертацію на тему «Методологія та методика дослідження змісту масової комунікації». З 1997 року — професор кафедри періодичної преси, згодом — завідувач кафедри організації масово-інформаційної діяльності Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Є сумісником на кафедрі соціальних комунікацій філологічного факультету Маріупольського державного університету.
Досягнення Професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри організації масово-інформаційної діяльності (згодом — реклами та зв'язків з громадськістю) Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка (з 1999); президент Центру вільної преси; член Комісії з журналістської етики; перший віцепрезидент ВБФ «Журналістська ініціатива», член Європейської асоціації комунікаційних досліджень та освіти (ECREA), президент Академії української преси і заступник голови навчально-методичної комісії з журналістики Міністерства освіти і науки України.
Член Громадської ради при Комітеті BHE з питань свободи слова (з 2024) . 1992 — золота медаль НАН України в конкурсі молодих науковцівhttp://static.rada.gov.ua/intranet/ukrzmi/human/0132832.htm. 2009 — Почесна грамота Верховної Ради Україниhttp://labs.journ.univ.kiev.ua/spring2017/іванов-валерій-феліксович/ 2014 — Грамота НАН України
Доробок Автор і співавтор понад 300 наукових робіт, зокрема 28 монографій, 6 підручників і 15 посібників, 45 брошур, всього 531 наукової роботи.
Автор «Это нашей истории строки» (1990) «Техніка оформлення газети» (1994, 1997, 2000) «Соціологія і журналістика» (1994, 1998) «Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження» (1994) «Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації» (1996) «Соціологія журналістики» (1998) «Соціологія масової комунікації» (1999, 2000, 2003) «Законодавство про ЗМІ» (1999) «Інформаційне законодавство» (1999) «Основи техніки оформлення газети» (2000) «Медіа та політреклама у дзеркалі закону» (2001)
Співавтор «Основи комп'ютерної журналістики» (1995) «Сучасні комп'ютерні технології і засоби масової комунікації» (1996) «Масова комунікація» (1997) «Комп'ютерні технології в ЗМІ» (1997) «Комп'ютер для журналіста» (1998, у 2 т.) «Основи масово-інформаційної діяльності» (1999) «Телебачення спецоперацій» (2003) «Досвід контент-аналізу» (2003) «Experience of Content Analysis» (2005).
Особисте життя
Батько — гірничий інженер, мати — інженер-хімік. Дружина — доктор педагогічних наук, професор, працює в системі Академії педагогічних наук України. Син — Денис Валерійович Іванов — журналіст, учасник проєкту журналістських розслідувань, який 2018 року публікував інформацію про одного з високопоставлених чиновників Нацполіції .
Захоплюється класичною літературою, товаришує з Петром Тимофійовичем Мірошниченком і Георгієм Почепцовим.
Примітки
Посилання
Валерій Іванов про журналістське розслідування, 2010, блог на «УП»
Валерій Іванов про медіа в передвиборчий період, рік 2014, ефір з Миколою Вереснем
Валерій Іванов. Основні теорії масової комунікації, 2010, підручник
Іванов: Завдання медіапедагогів — навчити дітей відрізняти якісну медіапродукцію від неякісної, 2013, інтерв'ю з Діаною Дуцик