Юрій Віталійович Дегтерьов (5 жовтня 1948, Сталіно, Сталінська область, Українська РСР, СРСР — 9 жовтня 2022, Донецьк, Донецька область, Україна) — радянський футболіст, воротар. Майстер спорту СРСР — 1966, Майстер спорту СРСР міжнародного класу — 1968 рік. Легенда футбольного клубу «Шахтар», у складі якого провів всю кар'єру. Гравець збірної СРСР. Учасник установчої конференції «Футбольного союзу ДНР»
Спортивна кар'єра Розпочав займатися футболом у групі підготовки донецького «Шахтаря». Перший тренер — Петро Пономаренко. Пройшовши всі етапи підготовки, з 1967 року почав з'являтися в основному складі гірників. Перед тим, як стати основним воротарем донеччан, здобув низку командних титулів міжнародного ґатунку з молодіжною збірною СРСР.
З наступного та по 1983 рік був основним воротарем «Шахтаря». На думку Льва Яшина, саме Дегтерьов мав бути його наступником у рамці воріт радянської збірної, але в Москві вважали інакше. Не витримавши конкуренції з Юрієм Дегтерьовим, перейшов у столичне «Торпедо» старший із братів Чанових — В'ячеслав. Молодший, Віктор, на якого покладав надії тренерський штаб, що він прийме естафету від ветерана, відгукнувся на пропозицію київського «Динамо».
Один з найкращих воротарів в історії українського радянського футболу.
Статистика виступів
Клубна
{| class="wikitable" style="font-size:100%; text-align: center;" |- !rowspan="2" width="100"|Клуб !rowspan="2" width="60"|Сезон !colspan="2"|Чемпіонат !colspan="2"|Кубок !colspan="2"|Єврокубки !colspan="2"|Всього |- !width="35"|Ігри !width="35"| !width="35"|Ігри !width="35"| !width="35"|Ігри !width="35"| !width="35"|Ігри !width="35"| |- |rowspan="19"|'Шахтар |- |1967 |1||1||-||-||-||-||1||1 |- |1968 |18||17||4||4||-||-||22||21 |- |1969 |6||4||1||1||-||-||7||5 |- |1970 |2||4||-||-||-||-||2||4 |- |1971 |29||34||3||4||-||-||32||38 |- |1972 |32||16||2||3||-||-||34||19 |- |1973 |24||22||3||5||-||-||27||27 |- |1974 |25||29||7||7||-||-||32||36 |- |1975 |30||23||1||1||-||-||31||24 |- |1976 (в) |14||16||3||2||-||-||17||18 |- |1976 (о) |14||9||-||-||6||5||20||14 |- |1977 |29||24||3||1||-||-||32||25 |- |1978 |21||19||8||4||2||4||31||27 |- |1979 |24||20||4||4||2||3||30||27 |- |1980 |17||25||6||2||-||-||23||27 |- |1981 |4||5||-||-||-||-||4||5 |- |1982 |23||26||2||1||-||-||25||27 |- |1983 |8||7||-||-||-||-||8||7 |- !colspan="2"|Всього !321!!301!!47!!39!!10!!12!!378!!352
Титули та досягнення Срібний призер Чемпіонату СРСР: 1975, 1979 років. Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1978 року. Володар Кубку СРСР: 1980 року. Фіналіст Кубку СРСР: 1978 року. Чемпіон Європи (U-18): 1966, 1967 Найкращий воротар СРСР: 1977 року. Третій футболіст СРСР: 1977 року. У списках 33 найкращих футболістів сезону в СРСР (5): № 1 — 1977; № 3 — 1968, 1976, 1978, 1979 років. У списках 33 найкращих футболістів сезону в Української РСР (7): № 1 — 1977, № 2 — 1968, 1971, 1973, 1974, 1975, 1976 років. Член Клубу Євгена Рудакова: 148 матчів на «0». Входить у символічний «Клуб Лева Яшина» (воротарі, що зіграли «0» понад 100 офіційних матчів): 148 матчів
Примітки
Література Олексій Бабешко, Андрій Бабешко: «„Шахтарю“ — 70 років. Хто є хто. Футболісти „Шахтаря“ (Донецьк) 1936–2005». Донецьк 2005 рік. Олексій Бабешко, Андрій Бабешко'': «„Шахтар“ (Донецьк). Історія команди 1936–2006» Донецьк 2006 рік. В. Хохлюк. «Воротарі» Луганськ. 2012 рік. ISBN 978-966-158-934-3. Стор. 17
Посилання Профіль на сайті «Історія українського футболу» Профіль на сайті «Сборная России по футболу» Профіль на сайті «Я болею за „Шахтер“!» Профіль на сайті Футболфан Статистика на сайті «National Football Teams» Статистика на сайті КЛИСФ