А́нгел або я́нгол () — в християнській, мусульманській і юдейській релігіях — духовна істота, посередник між Богом і людьми, що виконує волю Бога. Зазвичай ангели зображаються як гарні люди з пташиними крилами, але можуть набувати будь-якої форми чи бути невидимими. У християнській релігії ієрархія янголів складається з дев'яти ступенів, залежно від могутності та роду занять. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха.
Етимологія Грецьке слово «ангелос» () — прямий переклад івритського «мал'а́х» () з тим же значенням, яке походить від архаїчного кореня «посилати», засвідченого в угаритській мові; прямо з івриту позичено й арабське слово «мала́к» ().
Ангел мовою Біблії — малах, що означає посланець — певна сила, вид духовного впливу, через які Всевишній впливає на світ.
Переважно янголи розуміються як особливі духовні істоти, створені Богом для служіння Йому. Проте янголом також може називатися і людина, послана Богом іншій людині з певною метою.
Янголи в християнстві
Природа янголів Апостол Павло називає янголів службовими духами (До євреїв 1:14). Янголи безтілесні, втім, деякими богословами допускається, що вони мають відмінне від людського духовне тіло. Володіють розумом, почуттями та свободою волі, котрі перевершують людські, але в той же час обмежені їхніми призначеннями. Янголи виконують різні завдання: передусім прославляють Бога, в тому числі Ісуса Христа, та сприяють спасінню людей — приносять звістки як окремим особам, так і спільнотам, пояснюють істину, підтримують у важкі часи, втручаються в перебіг подій для здійснення Божої волі, допомагатимуть Христові під час суду. Вони здатні творити великі знамення, руйнування, проте нездатні творити надприродні чудеса (Псалми 71:18).
Янголи не пізнають цілком Бога, а також не знають майбутнього, якщо його не відкрито їм Богом. Їм притаманна здатність дуже швидко, або й миттєво, переміщуватися в просторі, ігноруючи будь-які матеріальні перепони. Разом з тим вони мають здатність впливати на матеріальний світ згідно свого завдання. В той же час вони обмежені законами простору і не можуть одночасно перебувати в різних місцях. Янголи безсмертні та не потребують розмноження, не мають потреби в їжі чи будь-яких інших потреб, притаманних людському тілу.
Янголів було створено Богом, як вважається більшістю богословів, до створення світу. Деякі богослови й конфесії уважають, що янголи здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів (синів Божих, Буття 6:2-4). З іншого погляду, у цьому випадку під синами Божими малися на увазі нащадки Сифа, а дочками людськими — нащадки Каїна. Число янголів дуже велике, місцями зазначається, що людина навіть не здатна виразити його. В Об’явленні 5:11 вказується, що їх «десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч», тобто, принаймні 100 млн, але це число може відображати і просто дуже велику кількість.
Попри поширені марновірства, богослів'я заперечує, що душі померлих людей стають янголами. В Біблії згадуються вірні, що воскреснуть для життя в небі, проте їхнє призначення описується відмінним від янгольського.
Ті янголи, що відкинули своє призначення, звуться палими янголами, демонами чи бісами. Палим янголами приписується обман людей з метою завадити їхньому спасінню. Біси спонукають до гріховних вчинків, спотворення Святого Писання, видають себе за чистих янголів, богів чи Бога. Також біси здатні вселятися в предмети, істот, у тому числі людей, щоб придушити людську свободу.
Чини янголів
У християнській традиції янголи поділяються на чини за ступенем сил, даних їм при створенні. У трьох Посланнях ап. Павла (між 48 й 58 рр.) названі додатково до власне янголів як найнижчого чину: Престоли, Панування, Начала, Влади й Сили. У своєму коментарі «Правила святих апостолів» св. Григорій Богослов (нар. бл. 394) пише, що існують дев'ять янгольських чинів: Янголи, Архангели, Престоли, Панування, Начала, Сили, Сяйва, Сходження й Сили розумні (Розуміння).
Св. Кирило Єрусалимський виділяє також дев'ять чинів, хоча в такому порядку: Ангелів, Архангелів, Сили, Панування, Начала, Влади, Престоли, Херувимів многоочих ( й ) і Серафимів ().
В одній зі своїх проповідей св. Амфілохій Іконійський перераховує: Херувими, Серафими, Архангели, Панування, Сили й Влади.
Основою для створення церковного вчення про янголів є написана в V столітті книга Діонісія Ареопагіта «Про небесну ієрархію» (, ), більше відома в редакції VI століття. За Діонісієм Ареопагітом ангели розташовуються в такому порядку:
Перший чин (вища ієрархія)
Престоли (), згідно Діонісія: «Богоносні» (; ) — на них Господь сидить як на престолі й вирікає Суд Свій. Херувими ( від , керубим — заступники, розуми, розповсюджувачі пізнання, вилив мудрості (; ; ) — чотирьохкрилі й чотирьохликі янголи. Їхнє ім'я значить: вилив премудрості, освіта. Сатана був із чину херувимів. Серафими ( — палаючі, полум'яні, вогненні, () — шестикрилі янголи. Вони полум'яніють любов'ю до Бога й спонукають до неї.
Другий чин (середня ієрархія)
Панування, , () — наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню, учать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення. Сили, , ( ; ) — творять чудеса й низпосилають благодать чудотворення й прозорливості Божим угодниками. Влади, , () — мають владу приборкувати силу диявола.
Третій чин (нижча ієрархія)
Начала (архонти), , (; ; ) — їм доручено управляти Всесвітом і стихіями природи. Архангели (начальники, } — учителі небесні, учать людей, як чинити в житті. Зокрема відомий архангел Михаїл . Янголи, — найближчі до людей. Вони оголошують наміри Божі, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Поіменно згадуються Гавриїл (); Рафаїл ( ); (для Псевдо-Діонісія архангел Михаїл є «ангелом»); Сім Янголів із золотими чашами, наповненими гнівом Бога (); Ангел Безодні Аваддон з ланцюгом і ключем від безодні (, ; ); Сім Ангелів із трубами ().
Іконографія Янголи уявляються як недоступні людському сприйняттю, проте здатні набувати чуттєвих образів для спілкування з людьми. Їхнім типовим чуттєвим образом є крилата, іноді багатоока прекрасна людина, що відображає духовні якості янголів: досконалість, швидкість, незалежність від матеріальних перепон, і здатність бачити більше, ніж доступно людям. В цьому наявна паралель з язичницькими зображеннями Ерота, Ніки, геніїв.
Одне з найраніших відомих християнських зображень янгола — це юнак в білій туніці, що зображено в катакомбах Присціллі в Римі III ст. На римських зображеннях до IV ст. янголи типово безкрилі. Перше крилате наявне на мозаїці в базиліці Санта-Пуденціана IV ст. З V ст. янголи зазвичай зображаються в туніках, палліях (плащах), римських сандалях, та крилатими, з німбами над головою. Як небесні воїни можуть зображатися в обладунках та зі зброєю.
У Священних писаннях авраамічних релігій
В Корані
Віра у янголів є невід'ємною частиною віри мусульманина (Аль-Бакара 2:177). Янголи невидимі та з'являються лише пророкам. Існують янголи-посланці, охоронці та писарі — котрі записують вчинки людини, щоб оголосити їх на суді. Окремі групи янголів опікуються різними подіями в житті людей, а також силами природи. На відміну від християнства, в ісламі поклоніння і молитви янголам заборонені.
У Торі Юдейський філософ та рабин Маймонід, який у своїх працях робив спроби примирити вчення Арістотеля з положеннями Тори в їх більш традиційному розумінні, так висловлювався щодо янголів.
У Старому Заповіті Слову «янгол» в Старому Заповіті найчастіше відповідає «мал'ах» (מַלְאָךְ), тобто «посланець», що включає і духів, і людей. Згадується і книзі Буття, Суддів, Аггея, Псалмах, Йова, Ісайї, Малахії, Суддів, першій книзі Самуїла. Тільки в післябіблійному івриті воно стало позначати саме янголів-духів.
У Старому Заповіті містяться основні відомості про янголів. Вони згадуються як у людській подобі, так і фантастичних тварин; служать Богу, приносять пророкам звістки, супроводжують їх у видіннях, рятують праведників від мученицької смерті. Саме в Старому Заповіді згадується, що янголи володіють індивідуальністю та мають власні імена.
Частина Богословів у християнстві і юдаїзмі притримуються думки про те, що у книзі Буття говориться про янголів, які колись вступали в одруження з людьми, народжуючи велетнів (нефілімів). Для цього вони перероджувалися у людське тіло і сходили на землю:
Ці погляди викладені у апокрифічних книгах Єноха і Ювілеїв, цієї думки притримувалися багато авторів (Юстин Філософ, Амвросій та ін.). В теперішній час цих поглядів притримуються Свідки Єгови. Більшість прославлених своїм екзегетичними працями отців Церкви (Іван Золотоустий, Єронім, Августин та ін.) притримувалися думки, що під «синами Божими» розуміють нащадків Сифа.
Також є версії на основі послання Юди, що янголи, згадані тут, і є ті самі, що .
Послання Павла до Євреїв .
В апокрифах У книзі Ювілеїв ізраїльський народ прирівнюється до янголів. У книзі Єноха стверджується, що існують янголи, котрі керують стихіями природи, опікуються місцями та народами та наводиться автентичний перелік їхніх імен. Наприклад, Барадиїл керує градом, а Гавриїл доглядає за Раєм. Кумранські рукописи згадують серед янголів «князів світла», котрі вестимуть сили добра у фінальній битві.
У Новому Заповіті
В Новому Заповіті янголи також являлись багатьом: священнику Захарії, Діві Марії (Благовіщення), Йосифу Обручнику, , волхвам, Марії Магдалині та іншим жінкам-мироносицям, апостолам, Корнилію сотнику .
Янголи служили Ісусу Христу під час спокус в пустелі: .
Видіння про янголів лежить в основі одкровення, даного святому Іоанну Богослову: .
У більшості перекладів Біблії при згадуванні грішних янголів використовують малу літеру, а при згадуванні святих Янголів — велику.
Паралелі в інших релігіях Подібні на янголів істоти фігурують у різних релігіях. Характерно, що часто вони жіночої статі. В індуїзмі та буддизмі це апсари — жіночі духи хмар і води. В давньогрецькому язичництві з ними можна порівняти ор — служниць Зевса, богинь сезонів. У скандинавському язичництві спільні риси з янголами мають валькірії — помічниці Одіна, що забирають з поля бою душі видатних воїнів. У зороастризмі є помічники Агура-Мазди, язати.
Янголи й астрологія У середньовіччя сформувалось уявлення про співвідношення янголів-оборонців і семи відомих на той час у Європі планет Сонячної системи. До середньовічної Європи прийшли арабські уявлення про янголів — покровителів планет. Так, мусульманський мислитель аль Барселоні гадав, що Місяцем керує янгол Гавриїл, а Сонцем — Рафаїл. У рамках Кабали також була розроблена своя система порівнянь, яку пізніше застосовували в пророкуванні й магії.
У масовій культурі Зображень демонів загалом більше, ніж янголів, оскільки увагу людей передусім привертає щось страшне і загрозливе. Проте, є численні зображення чи згадки янголів у літературі, кіно та на телебаченні, коміксах і музиці. Незмінною рисою зображень янголів є пташині крила як доповнення до людської подоби. Але якщо янголи діють у творі приховано, то набувають цілком людського вигляду, як у фільмі «Це прекрасне життя» (1947) чи «Янголи на краю поля» (1994). В XXI ст. в західній культурі з'явився інтерес до «біблійно точних» янголів химерного вигляду, з багатьма крилами та численними очима.
Нерідко янголи в кіно постають зарозумілими та зверхніми, як у «Догма» (1999), «Константин: Володар темряви» (2005) чи майже всі янголи в серіалі «Надприродне».
Янголи в сучасній українській літературі
«Крила кольору хмар» — фантастичний роман Дари Корній і Тали Владмирової, що вийшов в 2015 році у видавництві Клуб сімейного дозвілля. Твір розповідає про пригоди дівчини, яка дізнається про те, що є нащадком янголів. З розвитком сюжету читач знайомиться із авторською типологію янголів.
«Нострадамус і всі скорботи»Барліг О. Звірі подивляться замість тебе. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2017. — 306 с. — п'єса Олеся Барліга, що містить персонажа янгола на ім'я Адан'арвер. Він зазначає: