Ре́мез звичайний (Remiz pendulinus) — дрібний птах ряду горобцеподібних. Зустрічається біля водойм; живиться комахами. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий.

Морфологічні ознаки Птах менший за горобця. Маса тіла 8-11 г, довжина тіла близько 11 см. Довжина крила до 60 мм. Статевий диморфізм виражений слабко. У дорослого самця голова і шия сіруваті; лоб і широкі смуги, які проходять через очі, чорні; спина каштанова, світлішає до надхвістя; частина покривних пер верху крил руда, інші — каштанові; горло біле; інше оперення низу жовтувато-біле, з каштановими плямами на волі і боках тулуба; махові і стернові пера бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб темно-сірий, основа світліша; нога сірувато-бурі. У дорослої самиці чорні смуги на голові вужчі; каштанові плями на волі і боках тулуба менші або відсутні. У молодого птаха голова і спина світло-бурі; чорного і каштанового кольорів в оперенні нема.

Поширення Він мешкає у Центральній, Південній та Східній Європі, на Близькому Сході а також у Центральноазійському поясі. Зимує у Південній Європі, у Малій Азії, Іраку й Ірані, на схід — аж до західного Пакистану (Белуджистан); місцями — в Центральній Азії на південь від місць гніздування, а також у Північній Африці (на півночі Марокко та північному сході регіону).

В Україні ремез звичайний поширений на всій території, крім високогір'я Карпат та Криму.

Він зустрічається з березня по листопад і надзвичайно зрідка в інші місяці.

Чисельність Чисельність ремеза в Європі станом на 2015 рік оцінено в 219-443 тис. пар, що становить близько 65% світової популяції. Чисельність в цілому зростає.BirdLife International. 2017. Remiz pendulinus (amended version of assessment). The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T22736148A118698614. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T22736148A118698614.en. Downloaded on 12 March 2018.

Гніздування

Приблизно до 1930 року в Центральній Європі цей вид гніздився лише в її східній частині. Відтоді зона розмноження розширилася на захід і південний захід Європи кількома хвилями розселення, які іноді мали нерегулярний характер.

Чинниками розширення ареалу ремеза звичайного, є значна здатність до розмноження завдяки послідовній полігінії та поліандрії (серійній полігамії), а також повторні спроби гніздування після іноді дуже далеких кочівель.

Населяє заплавні листяні ліси, береги повільних річок, водосховища, ставки з заростями верб, очерету, з порослю берези та вільхи. Відомі випадки гніздування ремезів у створених людиною ландшафтах — на зарослих берегах меліоративних каналів та заболочених кар'єрів.

Гніздо ремез будує у вигляді рукавички з бічним входом у вигляді трубки. Гніздо будують разом самиця та самець із сухої трави, пуху тополі та рогозу. На будівництво загалом витрачається близько 3-4 тижнів. Повну кладку із 6-8 білих яєць насиджує тільки самиця, протягом 13-14 діб. Пташенята залишаються в гнізді 2-3 тижні. Після вильоту з гнізда пташенята тримаються з самицею 1-2 тижні, а потім виводок розпадається, утворюються зграйки і починаються їхні кочівлі.

Живлення Птах шукає поживу переважно на деревах, кущах, чагарниках і очереті. Живиться комахами ( яйця, личинки, гусениці, лялечки та імаго), павуками, а як доповнення (восени і взимку) — насінням, здебільшого тополі, верби та очерету.

Охорона

Вид занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції. МСОП визнає ремеза звичайного видом, що викликає найменше занепокоєння (LC). Розмір світової популяції 2019 року оцінювався у понад 1,4 мільйона дорослих особин.

Галерея

Примітки

Література

Посилання