Філі́стер ( — філістимлянин) — людина з обмеженим світоглядом, самозадоволена, яка не цінує знання, науку, не розділяє естетичних або духовних цінностей; неосвічений обиватель, що відрізняється лицемірною, святенницькою поведінкою; людина без духовних потребАртур Шопенгауер: «Афоризми життєвої мудрості» .
Філістер також є людина заскорузла, дріб'язкова, без ідеалів, зарозуміла, раб міщанської моралі.Богацький Павло. Мала Літературна Енциклопедія, Сідней 2002, ст. 221 ISBN 0-908168-12-8
Філістер спирається на традицію, не виявляючи соціальної гнучкості й також не знаходячи стабільної опори в собі.Макеєв С. О. Соціологія: навчальний посібник. 4-те вид. «Українська енциклопедія», 2008 р. — 344 с
Поняття спочатку виникло у студентському середовищі міста Єни наприкінці XVII століття внаслідок кривавих сутичок між студентами університету і містянами-бюргерами. Так називали не пов'язаних з університетом містян, які займали стосовно студентів таку ж позицію, як філістимляни у ставленні до євреїв. У 1693 році, під час промови на похованні одного зі студентів, вбитого містянами, пастор процитував біблейські слова Даліли з її звернення до Самсона:Benét's Reader's Encyclopedia, 3-е видання (1987), с. 759
Англійський поет і культурний критик Метью Арнолд (1822—1888) адаптував і застосовував німецьке слово філістер для позначення антиінтелектуалізму у своїх творах.Див. текст книжки Метью Арнолда «Culture and Anarchy» Розділ III
Примітки
Посилання