Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʒ⟩. У мовознавчій літературі також позначається символом ⟨ž⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/.
Деякі науковці використовують символ /ʒ/ для позначення дзвінкого ретрофлексного фрикатива /ʐ/ або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ʑ/. У першому випадку, власне дзвінкий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.
Назва Дзвінкий заясенний фрикатив () Дзвінкий заясенний фрикатив-сибілянт () Дзвінкий заясенний фрикативний Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикатив Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикативний Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив () Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт () Дзвінкий палато-альвеолярний фрикативний
Властивості Властивості дзвінкого заясенного фрикативного:
Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння. Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот. Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках. Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Мова Слово МФА Значення Примітки адигейська жакӀэ [ʒaːtʃʼa] борода албанська zhurmë || [ʒuɾmə] || шум || |- |colspan=2| арабська (Магриб) || زوج || [zuʒ] || чоловік || Див. арабська фонетика |- |colspan=2| вірменська (східна)|| ժամ || [ʒɑm] || година || |- |colspan=2| аварська || жакъа || [ˈʒaqʼːa] || сьогодні || |- |colspan=2| азербайджанська || pəjmürdə || [pæʒmyrˈdæ] || сумний || |- |colspan=2| англійська || vision [ˈvɪʒən] бачення Див. англійська фонетика болгарська мъжът [mɐˈʒɤ̞t] чоловік вепська vīž [viːʒ] п'ять гебрейська ז׳אנר [ʒaneʁ] жанр Див. гебрейська фонетика гінді अझ़दहा [əʒd̪əhaː] дракон Див. фонетика гінді голландська garage || [ɣäˈräːʒə] || гараж || Див. нідерландська фонетика |- |colspan=2| грузинська || ჟურნალი || [ʒuɾnali] || журнал || |- |colspan=2| есперанто || manĝaĵo || [maɲˈd͡ʒaʒo̞] || їжа || Див. фонетика есперанто |- |colspan=2| італійська (діал.) || caso || [ˈkäːʒo] || випадок || Відповідає /z/ у стандартній італійській. Див. італійська фонетика |- |colspan=2| кабардинська || жыг || [ʒəɣʲ] || дерево || |- |colspan=2| казахська || жеті || [ʒeti] || сім || |- |colspan=2| латвійська ||žāvēt || [ˈʒäːveːt̪] || сушити || Див. латвійська фонетика |- |colspan=2| литовська || žmona || [ʒmoːˈn̪ɐ] || дружина || Див. литовська фонетика |- |colspan=2| македонська ||жаба || [ˈʒaba] || жаба || Див. македонська фонетика |- |colspan=2| німецька || Garage || [ɡaˈʁaːʒə] || гараж || Див. німецька фонетика |- |colspan=2| польська (діал) || zielony || [ʒɛˈlɔn̪ɘ] || зелений || Див. польська фонетика |- |colspan=2| португальська || beringela || [bɯ̟ɾĩˈʒɛlɐ] || баклажан || Див. португальська фонетика |- |colspan=2| румунська || jar || [ʒar] || жар || Див. румунська фонетика |- |colspan=2| сербська ||жут || [ʒûːt̪] || жовтий || Див. сербська фонетика |- |colspan=2| словенська || žito || [ʒito] || жито || |- |colspan=2| турецька || jale || [ʒäːlɛ] || роса || Див. турецька фонетика |- |colspan=2| туркменська || žiraf || [ʒiraf] || жираф || |- |colspan=2| угорська || rózsa [ˈr̪oːʒɒ] троянда Див. угорська фонетика українська жаба [ˈʒɑbɐ] — Див. українська фонетика французька jour [ʒuʁ] день Див. французька фонетика чеська muži || [ˈmuʒɪ] || мужі || Див. чеська фонетика |- |colspan=2| чеченська || жий'' [ʒiː] вівця
Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт
Приклади Мова Слово МФА Значення Примітки нідерландська meer [meːɹ̠˔] озеро Див. нідерландська фонетика
Примітки
Джерела