Дзвінкий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/.
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного фрикатива — /ʒ/. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.
Назва Дзвінкий ретрофлексний фрикатив () Дзвінкий ретрофлексний фрикатив-сибілянт () Дзвінкий ретрофлексний фрикативний
Властивості Властивості дзвінкого ретрофлексного фрикативного:
Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння. Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот. Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках. Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Мова Слово МФА Значення Примітки абхазька абжа [ˈabʐa] половина Див. абхазька фонетика адигейська жъы [ʐ̻ə] старий в'єтнамська (півд.) rô [ʐow] діамант Див. в'єтнамська фонетика італійська (діал.) caso || [ˈkäːʐo] || випадок || У стандартній мові — [z]. Див. італійська фонетика |- | colspan="2" | китайська || 肉 / ròu || [ʐoʊ̯˥˩] || м'ясо || Інколи вимовляється як [ɻ]. Див. китайська фонетика |- | colspan="2" | нижньолужицька || Łužyca || [ˈwuʐɨt͡sa] || Лужиця || У верхньолужицькій — [ʒ]. |- | colspan="2" | польська || żona || [ˈʐ̻ɔn̪ä] || дружина || Див. польська фонетика |- | colspan="2" | російська || жена || [ʐɨ̞ˈna] || дружина || Див. російська фонетика |- | colspan="2" | сербська || жут || [ʐûːt̪] || жовтий || Див. сербська фонетика |- | colspan="2" | словацька|| žaba'' [ˈʐäbä] жаба українська жаба [ˈʐɑbɐ] — Див. українська фонетика
Примітки
Джерела