Пропа́н-1-ол (пропі́ловий спирт, 1-оксипропа́н, етилкарбіно́л, 1-пропано́л) СН3СН2СН2ОН — одноатомний первинний спирт, безбарвна рідина з характерним спиртовим запахом. Іноді спирт називається просто пропанол, що не вірно, оскільки існує ізомерний пропан-1-олу ізопропіловий спирт (2-пропанол, пропан-2-ол).
Фізичні властивості
Показник заломлення n 1,3850;
dкрит 0,275 г/см3; pкрит 4,99 МПа; tкрит 263,7 °С; Тиск пари, кПа: 1,987 (20 °С), 6,986 (40 °С), 20,292 (60 °С), 50,750 (80 °С); Теплоємність ср кДж/(кг·К): 2,2 (0 °С), 2,45 (25 °С); Коефіцієнт теплопровідності 1,6·104 кВт/(м·К) (0 °С); Коефіцієнт теплового розширення 0,956·10−3 К−1; Змішується з водою у всіх співвідношеннях, розчиняється в етанолі, діетиловому ефірі, ацетоні, бензолі; утворює з водою азеотропну суміш (температура кипіння 87,5-88,0 °С; 71,7 % за масою пропілового спирту). Пропіловий спирт має всі властивості одноатомних спиртів.
Отримання Пропіловий спирт входить до складу сивушного масла, звідки його і виділяють. Добувають також біохімічно і синтетично. У промисловості пропіловий спирт отримують гідроформілюванням етилену у присутності карбонілів Со або Rh з наступним гідруванням:
— 5861,5 кДж/кг
— 1130,4 кДж/кг
Застосування карбонілів Rh дозволяє знизити тиск з 30,0 до 2,0 МПа, температуру з 150—160 °С до 80—120 °С і збільшити селективність процесу до 98,5 % при сумарній конверсії етилену 95 %. Гідрування пропіонового альдегіду, що утворюється здійснюють гетерогенно-каталітично на мідно-хромових, нікель-хромових та інших каталізаторах з 99%-ю селективністю. Пропіловий спирт утворюється також при гідролізі 1-хлорпропану.
Застосування Застосовують пропіловий спирт як розчинник для воску, поліамідних чорнил, природних і синтетичних смол, поліакрилонітрилу; у виробництві поліетилену низького тиску; для отримання карбометоксицелюлози; як знежирювача металів; співрозчинника полівінілхлоридних адгезивів; желатинуючий та пластифікуючий агент целюлозноацетатних плівок; алкілуючий агент. Його використовують також для синтезу пропіонової кислоти, пропіонового альдегіду, пропілацетату, пропіламіну, ПАР, пестицидів, деяких фармацевтичних препаратів.
Небезпека використання Температура самозаймання 370—540 °С, температура спалаху 15—32,9 °С, КПВ (%): нижній 2,02—2,5, верхній 8,7—13,5; ГДК (мг/м3): у повітрі робочої зони 10, в атмосферному повітрі населених пунктів 0,3.
Джерела Андреас Ф., Гребе К., Химия и технология пропилена, пер. с нем. — Л., 1973. Гончаров А. І., Корнілов М. Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974. — 304 с.