X Japan — японський рок-гурт, створений у 1982 році барабанщиком і піаністом Йошікі та вокалістом Тоші. Гурт працював в різних жанрах, починаючи як переважно павер/спід-метал-гурт з важкими симфонічними елементами, згодом змінивши звучання на більш прогресивне. Вони були одним із перших японських гуртів, які досягли мейнстримового успіху під час роботи на незалежному лейблі. Гурт вважається одним із засновників жанру японської рок-музики — Visual Kei.
Історія
1977–1992: X Йошікі й Тоші були друзями дитинства ще з дитсадка. 1977 року вони створили групу під назвою Dynamite у своєму рідному місті Татеяма, префектура Чіба, коли їм було всього 11 років. Dynamite змінив назву на Noise у 1978 році. У цей час Тоші грав на гітарі, а на вокалі у них був Курата. У 1982 році Noise розпався, а Йошікі та Тоші створили нову групу, назвавши її X тимчасово, але назва застрягла. X почали активно виступати в районі Токіо в 1985 році з частим змінним складом. Спочатку вони намагалися приєднатися до андеграундного панк-руху Японії, але гурт не вписався в нього, оскільки вважався надто яскравим. Їх перший сингл «I'll Kill You» вийшов на Dada Records у червні, а в листопаді гурт написав «Break the Darkness» для семплера Heavy Metal Force III, який також містив пісню написану Saver Tiger. У листопаді 1985 року басист Тайджі приєднався до X, хоча незабаром після цього залишив грурт. Склад гурту в цей час постійно змінювався через Йошікі, який був занадто вимогливий щодо учасників."月刊feature" З випуску за червень 1999 року, «hideの一周忌を前に始めて明かしたX JAPANの真実 YOSHIKI 完全独占インタビュー».
Щоб забезпечити постійний вихід музики гурту, Йошікі заснував незалежний лейбл Extasy Records у квітні 1986 року та випустив другий сингл «Orgasm». Тайджі офіційно приєднався до гурту в листопаді того ж року. Пісні «Stab Me in the Back» і «No Connexion» для семплера Skull Thrash Zone Volume I від Victor Records у лютому 1987 року були записані з Пата як допоміжним гітаристом. Незабаром після цього Хіде приєднався як гітарист. Також згодом приєднується Пата, вже як офіційний член гурту.
26 грудня 1987 року гурт взяв участь у прослуховуванні, проведеному CBS/Sony, після чого вони підписали контракт на запис у серпні наступного року. Тоді гурт випустив свій перший альбом, Vanishing Vision, на лейблі Extasy Records 14 квітня 1988 року та розпочав тур у підтримку альбому. Перший тираж альбому в 10 000 примірників був розпроданий за тиждень, очоливши інді-чарт Oricon і досягнувши 19 місця в головному чарті Oricon Albums Chart, зробивши їх першою незалежною групою, яка потрапила в головний чарт. У листопаді X взяли участь у концерті музичного журналу Rockin'f's Street Fighting Men на Differ Ariake Arena. Того року учасники також зробили коротку епізодичну появу в американському фільмі «Токійський поп» з Керрі Гамільтон і Даймондом Юкай у головних ролях.
Тур Blue Blood Tour розпочався 13 березня, причому два концерти були розпродані заздалегідь, включаючи шоу 16 березня в Shibuya Public Hall, яке пізніше вийшло на домашньому відео як Blue Blood Tour Bakuhatsu Sunzen Gig. Альбом Blue Blood вийшов 21 квітня 1989 року і дебютував на шостому місці в чарті Oricon. Сингл «Kurenai» посів п’яте місце, і гурт вирушив у тур «Rose & Blood Tour», який було тимчасово призупинено, коли Йошікі втратив свідомість після концерту 22 листопада. Цей успіх приніс гурту нагороду «Новий виконавець року» на 4-й щорічній церемонії вручення нагороди Japan Gold Disc Awards у 1990 році. 24 листопада 1990 року X прилетіли до Лос-Анджелеса, щоб розпочати запис свого наступного альбому Jealousy. Коли учасники повернулися до Японії в червні, 500 членів Японських сил самооборони були в аеропорту, щоб контролювати натовп. Альбом вийшов 1 липня 1991 року і дебютував під номером один, продавши понад 600 000 копій. У серпні гурт виступив зі своїм першим концертом на найбільшому в Японії закритому концертному майданчику Tokyo Dome. Відео з більшості концертів гурту на цьому стадіоні пізніше вийдуть на CD. Шоу було частиною туру Violence in Jealousy Tour, який тривав до кінця року, і в якому Йошікі знову втратив свідомість після концерту в Yokohama Arena 24 жовтня. 8 грудня відбувся концерт X with Orchestra в NHK Hall, де, як випливає з назви, гурт виступав у супроводі оркестру.
1992 рік почався з трьох аншлагових концертів у Tokyo Dome під назвою Tokyo Dome 3 Days: On the Verge of Destruction 5-7 січня. 31 січня було оголошено, що бас-гітарист Тайджі покинув групу. Офіційною причиною його відходу були музичні розбіжності. Проте в автобіографії Тайджі стверджує, що його попросили піти, оскільки він зіткнувся з Йошікі через значну різницю в доходах між Йошікі та кожним з інших членів. Коли Йошікі запитали про Тайджі у 2016 році, він відповів: «він переступив межу правил нашої групи» і «До цього дня я все ще не знаю, чи було це рішення правильним, чи неправильним, але у нас не було вибору». 24 серпня 1992 року гурт провів прес-конференцію в Нью-Йорку в Рокфеллер-центрі. Там Хіт був оголошений новим бас-гітаристом. Приблизно в цей час успіх гурту в Японії зробив ймовірним міжнародний прорив, що призвело до того, що вони залишили Sony для контракту з Atlantic Records і перейменували гурт з X на X Japan, щоб відрізнити його від американського панк-гурту X. (Альбом в амереці так і не вийшов)
1993–1997: X Japan Альбом «Art of Life» вийшов 25 серпня 1993 року на лейблі Atlantic Records і складається суто з 29-хвилинної важкої оркестрової пісні. Він дебютував під номером один , однак того року гурт дав лише два концерти, оскільки кожен із учасників почав сольну кар'єру. Концерти під назвою «X Japan Returns» відбулися в Tokyo Dome 30 і 31 грудня , поклавши початок новорічній традиції, яка триватиме до розпуску групи. В наступному році X Japan виступили лише з чотирма концертами. Перші два були останніми двома днями The Great Music Experience, а інші відбулися 30–31 грудня в Tokyo Dome під назвою Aoi Yoru (青い夜, Блакитна ніч) і Shiroi Yoru (白い夜, Біла ніч) відповідно. 1995 року 19 листопада вони розпочали тур для свого наступного альбому Dahlia Tour 1995–1996. Приблизно в цей час гурт відмовився від більшості оригінальної естетики visual kei на користь простіших образів. Хоча він вийшов лише 4 листопада 1996 року, сингли з альбому вийшли вже через кілька місяців після Art of Life. Хоча це призвело до того, що Dahlia містив відносно мало нового матеріалу, альбом досяг першого місця в чартах. Спочатку тур мав закінчитися 31 березня 1996 року, однак його було перервано через стан здоров'я Йошікі. Проте 30-31 грудня вони провели два концерти Tokyo Dome під назвою Resurrection Night (復活の夜, Fukkatsu no Yoru) і Reckless Night (無謀な夜, Mubōna Yoru).
22 вересня 1997 року Йошікі, Хіде, Пата і Хіт провели прес-конференцію, на якій оголосили, що X Japan розпадається. Вокаліст Тоші вирішив покинути групу, стверджуючи, що гламурне, орієнтоване на успіх життя рок-зірки не задовольнило його емоційно, на відміну від простішого життя та кар'єри. Він заявив, що ухвалив рішення ще у квітні 1996 року, хоча воно не було оприлюднено. Однак приблизно через дванадцять років він підтвердив те, що давно повідомлялося в ЗМІ; що йому «промили мізки» шляхом насильства та жорстокого поводження та обманом позбавили грошей, що призвело до банкрутства. X Japan провели своє прощальне шоу під назвою The Last Live: Last Night у Tokyo Dome 31 грудня 1997 року, зробивши його останнім із п'яти послідовних новорічних шоу, які гурт давав на стадіоні. Хоча пізніше того ж дня вони зіграли «Forever Love» на Kōhaku Uta Gassen того року, відзначивши їх справжній останній виступ.
1998–2007: Після X Japan У той час як перевидання, компіляції та концертні записи продовжували випускатися, учасники X Japan продовжували сольну кар’єру та інші проєкти. Хіде, який випустив свій перший сольний альбом Хіде Your Face у 1994 році, продовжував свою сольну кар'єру зі звучанням, якє помітно відрізнялося від музики X Japan, більше схиляючись до альтернативного року, аж до своєї смерті 2 травня 1998 року. Буквально через два місяці вийшов дебютний альбом 3.2.1. з його американської групи Zilch, до якої увійшли Рей Маквей (The Professionals), Пол Рейвен (Killing Joke) і Джої Кастільо (Queens of the Stone Age). Його третій сольний альбом Ja, Zoo, формально включно з концертною групою Spread Beaver, вийшов у листопаді 1998 року і став його найуспішнішим, досягнувши першого місця та продавши понад мільйон копій. До його смерті Хіде та Йошікі обговорювали перезапуск X Japan з новим вокалістом у 2000 році.
Сольну кар'єру Тоші почав в 1992 році. Він випустив понад 30 альбомів і виконав численні акустичні шоу для невеликої аудиторії. Згідно з його вебсайтом, його тур Utatabi Travelling Concert включав понад 3000 концертів між 1999 і 2003 роками. Після того як обидва випустили сольні альбоми на початку 90-х, Пата та Хіт об'єдналися з перкусіоністом/програмістом Spread Beaver I.N.A, який працював над кількома релізами X Japan, щоб створити трек для триб'ют-альбому Хіде 1998 року Tribute Spirits. У 2000 році вони возз’єдналися знову, щоб створити Dope HEADz, який випустив два альбоми, перш ніж припинити діяльність. Потім Хіт продовжив свою сольну кар'єру, а Пата створив інструментальну рок-групу Ra:IN, до якої пізніше додався клавішник з Spread Beaver DIE.
До розпаду гурту Йошікі вже самостійно співпрацював з барабанщиком Queen Роджером Тейлором над синглом «Foreign Sand» і зробив внесок у міжнародний триб’ют-альбом Kiss «Kiss My Ass: Classic Kiss Regrooved» — оркестрове аранжування пісні "Black Diamond". Також вийшла компіляція з оркестровими обробками пісень X Japan під назвою Eternal Melody. Її виконав Лондонський філармонічний оркестр, а аранжувальником виступив продюсер The Beatles Джордж Мартін.
З 1998 року Йошікі брав участь у численних видах діяльності, наприклад, недовго був учасником поп-гурту Globe, продюсував сингли для корейського рок-гурту TRAX та багатьох інших.Також працював над своїм сольним проєктом Violet UK. Він також написав музику до фільму «Катакомби» та продюсував саундтрек до Repo! The Genetic Opera. 25 травня 2007 року утворен супергурт S.K.I.N., до складу якого, окрім Йошікі, увійшли Ґакт і Міяві, а також гітарист Luna Sea Суґізо. Гурт дав свій перший і єдиний виступ на конвенції Anime Expo в Лонг-Біч, штат Каліфорнія, 29 червня 2007 року.
2007–2008: Воз'єднання Згідно зі звітом газети Sponichi, Тоші відвідав Йошікі в Лос-Анджелесі в листопаді 2006 року для роботи над піснею «Without You» як триб'ют Хіде. 21 березня 2007 року Тоші оголосив на своєму вебсайті, що він і Йошікі нещодавно відновили спільну роботу, заявивши, що незабаром розпочнеться «новий проєкт». Пізніше почалися чутки про возз’єднання X Japan, і в червні повідомлялося, що Йошікі висловив зацікавленість у турі, «Without You» вийде як сингл, і що він веде переговори з Хіт і Патою щодо їх участі.
Гурт вперше виступив перед публікою 22 жовтня 2007 року на даху торгового центру Aqua City в Одайба, Токіо, щоб зняти кліп на щойно записану пісню «I.V.». Пісня була використана як тема американського фільму жахів «Пила IV». Його написав Йошікі та записали усі учасники X Japan, які входили до розпаду, оскільки в ньому використовуються раніше невидані гітарні треки Хіде. «I.V.» вийшов через iTunes 23 січня 2008 року, очоливши чарти одразуж.