Га́лицький націона́льний приро́дний парк — природоохоронна територія в Україні, у межах Галицького району Івано-Франківської області.
Історія Галицький національний природний парк створений згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми від 9 серпня 2004 року на площі 14684,8 га, з яких у постійному користуванні парку перебуває 12159,3 га.
Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових та лісостепових природних комплексів Передкарпаття. Основними напрямками діяльності парку є: охорона екосистем, науково-дослідна робота, туристсько-рекреаційна і еколого-просвітницька діяльність.
Згідно з чинним законодавством на території Галицького національного парку встановлено диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних комплексів та об'єктів. Його територія розподілена на функціональні зони: заповідну — площею 5105,0 га, регульованої рекреації — 4405,0 га, стаціонарної рекреації — 14,0 га і господарську — 5160,8 га.
Головна садиба парку розташована в місті Галичі. У межах садиби працює музей «Природа Землі Галицької» (адреса: м. Галич, вул. Галич-Гора, 1).
Є колективним членом Асоціації природоохоронних територій України.
Природні умови Територія парку розміщена вздовж річки Дністер та пониззі його приток — річок Лімниці, Лукви, Гнилої Липи. До складу території парку включено лісові урочища (загальною площею близько 11 тис. га), водно-болотні угіддя (площа водного дзеркала — 4096 га), ділянки з цінними угрупованнями лучно-степової рослинності, геологічні утворення.
Широке різноманіття ландшафтів лівобережжя Дністра зумовлене розвитком ерозійних, гравітаційних і карстових процесів. Для річок Гнила Липа, Нараївка, Бебелка характерний розвиток V-подібних долин. Їх межиріччя глибоко розчленовані, на вододілах і схилах переважають світло-сірі опідзолені ґрунти з лучно-степовою рослинністю і невеликими масивами дубово-грабових лісів. У нижній течії Гнилої Липи і вздовж лівобережжя Дністра значну площу займають низькі тераси, складені суглинисто-лесовими відкладами, з лучними і чорноземно-лучними ґрунтами, де переважають агроландшафти.
Для правобережжя Дністра характерні ландшафти терасованих суглинисто- і лесово-галькових межирічь р. Лімниця-Бистриця. Тут розповсюджені масиви дубово-букових лісів і розорані ділянки на дерново-підзолистих ґрунтах різного ступеня оглеєності. Уздовж долин річок Лімниця, Луквиця, Луква в піщано-галькових заплавах розвинена лучна рослинність і верболози чагарники, а на суглинисто-галькових низьких терасах з дерново-опідзоленими оглеєними ґрунтами широко розповсюджені агроландшафти.
Біота Розташування парку на стику трьох фізико-географічних країн (Опілля, Галицька улоговина та Передкарпаття) сприяло збереженню унікального генофонду рослинного і тваринного світу — тут трапляються як подільські, так і карпатські види. На території мешкає близько 5 тис. видів тварин (з них 355 видів хребетних) і виявлено 700 видів вищих судинних рослин. У межах парку зареєстровано 45 видів рослин і 48 видів тварин, занесених до Червоної книги України.
На степових ділянках «Касова Гора» та «Каменя» виявлено 25 видів рослин і 8 видів тварин, занесених до Червоної книги України, описано шість рідкісних степових угруповань, занесених до Зеленої книги України: формації ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили пірчастої, ковили вузьколистої, костриці бліднуватої, осоки низької. Тут охороняються, крім чотирьох видів ковили, також зіноваті подільська та Пачоського, дев'ятисил осотовий, сон великий, очиток застарілий тощо, а також «червонокнижні» тварини: пугач, тхір степовий і горностай.
Рослинність Тут зростають типові та рідкісні лісові рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України: група асоціацій дубових лісів ліщинових, асоціації грабово-дубового лісу плющевого та маренниково-плющевого, грабово-дубового лісу волосистоосокового та яглицевого (старі типові насадження), липово-дубових та кленово-липово-дубових лісів волосистоосокових та яглицевих (типові угруповання), асоціація букового лісу барвінкового.
Охороняються водні угруповання, занесені до Зеленої книги України: формація сальвінії плавучої, глечиків жовтих, водяного горіха, плавуна щитолистого.
Флора Унікальні букові ліси на лівобережжі Лімниці з безліччю карстових скель, лійок і печер вапнякового походження та 80-літні діброви з дуба звичайного, заболочене урочище «Корчева», глибоководне карстове лісове озеро «Сімлин» надають паркові неабиякої привабливості й цінності. Тут охороняються «червонокнижні»: підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, билинець комарниковий, цибуля ведмежа, рябчик великий, любка дволиста, лілія лісова, пальчатокорінники Фукса і травневий, місячниця гірська, зозулині черевички і булатка великоквіткова.
У Галицькому НПП виявлено одну із найрідкісніших орхідей України — Офрис бджолоноснийУнікальну орхідею знайдено у Галицькому національному парку http://www.naturalist.if.ua/?p=3477
На водно-болотних угіддях серед рідкісних видів рослин зростають плавун щитолистий, сальвінія плавуча і водяний горіх.
Панівним типом рослинності в минулому на території парку були дубові й букові ліси. На сьогодні в регіоні ліси займають близько 11 тис. га. Це, переважно, похідні дубово-грабові й дубові (представлені дубом звичайним та дубом північним) ліси, букові діброви. В дубових і дубово-грабових лісах перший ярус сформований дубом звичайним та дубом північним, другий — грабом звичайним. Тут ростуть клен гостролистий, явір, липа серцелиста, ясен звичайний, в'яз голий, бук лісовий, рідко трапляється ялиця біла, ялина європейська. Підлісок представлений в основному ліщиною звичайною, видами глоду, бруслиною європейською, бруслиною бородавчастою, калиною цілолистою, свидиною кров'яною, видами шипшини та ін. У трав'яному покриві в дубових лісах ростуть види осоки, яглиця звичайна, підмаренник запашний, зірочник гайовий, квасениця звичайна, орляк, веснівка дволиста, апозерис смердючий, герань лісова, герань темна, барвінок малий, купина кільчаста, тирлич ваточниковий тощо. Дубово-грабові ліси приурочені до добре дренованих вологих світло-сірих і сірих опідзолених суглинистих ґрунтів на підвищеннях рельєфу з хвилястою розчленованою поверхнею. Це дуже затінені густі насадження з погано вираженим підліском та трав'яним ярусом. У таких лісових масивах трапляються вапнякові та гіпсові відслонення, трапляються карстові западини з глибокими підземними печерами.
В дубових і дубово-грабових лісах яскраво виражена присутність ранньовесняних ефемероїдів — це підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, що занесені до Червоної книги України, пшінка весняна, зірочки жовті, анемона жовтецева, анемона дібровна, ряст порожнистий, ряст ущільнений, зубниця бульбиста, зубниця залозиста, медунка темна, медунка лікарська та ін. З рідкісних зникаючих видів, занесених до Червоної книги України, у дубових та дубово-грабових лісах ростуть лілія лісова, скополія карніолійська, любка дволиста, любка зеленоквіткова, коручка пурпурова, коручка чемерникоподібна, зозулині сльози яйцеподібні, булатка великоквіткова.
Букові ліси на території ГНПП представлені кількома невеликими масивами. В їх деревостані беруть участь дуб звичайний, граб звичайний, липа серцелиста, ясен звичайний та ін. У підліску ростуть ліщина звичайна, калина цілолиста, вовчі ягоди звичайні, бруслина бородавчаста, бруслина європейська. Травостій формують підмаренник запашний, види осоки, яглиця звичайна, копитняк європейський, медунка темна, медунка лікарська, зірочник гайовий, зеленчук жовтий, барвінок малий, купина кільчаста, квасениця звичайна та ін. З раритетних видів, занесених до Червоної книги України, у букових лісах трапляються підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, цибуля ведмежа, лілія лісова, любка дволиста, любка зеленоквіткова, коручка пурпурова, коручка чемерникоподібна, зозулині сльози яйцеподібні, астранція велика, місячниця гірська.
Велику наукову і природоохоронну цінність на території ГНПП мають осередки лучно-степової флори та наскельні степи, що формуються на південних схилах опільських горбистих пасом з відслоненнями на денну поверхню карбонатних порід та гіпсів. Осередки чистого гіпсу у вигляді кристалічного гіпсангідриту на території парку є ендемічними та рідкісними і представлені особливим різновидом грубозернистого, у вигляді щільно стиснутих плиточок гіпсу. Утворення цієї характерної для Опілля породи відбулося під час висихання теплого міоценового моря, яке вкривало цю територію багато мільйонів років тому, внаслідок перенасичення в його водах концентрації сульфату кальцію. З відступом моря, теплоємні гіпсові товщі древніх морських берегів опинилися на денній поверхні і стали реліктовими рідкісними осередками зростання давньої середземноморської флори. Нині на південних схилах гіпсових горбів збереглися осередки древньої теплолюбної флори, представлені унікальними наскельними степами та кальцифільними остепненими луками, що мають надзвичайно високу природоохорону регіональну цінність у зв'язку з тим, що на території ГНПП вони перебувають в екстремальних умовах антропогенного навантаження і синантропізації природної флори, що обумовлює поступове зникнення цих древніх видів рослин. Флора і рослинність регіональних реліктових екстразональних лучно-степових ділянок надзвичайно багаті, різноманітні й своєрідні. У травостої трапляються рідкісні види, що занесені до Червоної книги України та потребують найпильнішої охорони, це сон великий, анемона розлога, билинець комарниковий, зіновать Блоцького, зіновать Пачоського, зіновать подільська, зозулині черевички справжні, траунштейнера куляста, зозулинець шоломоносний, зозулинець салеповий, любка дволиста, дев'ятисил татарниколистий, дев'ятисил осотовий, молочай волинський, лілія лісова, костриця бліднувата, очиток застарілий, ковила найкрасивіша, ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила пірчаста, рутвиця смердюча.
Фауна За приблизними оцінками фахівців, на території Парку можна виявити не менше 12—15 тисяч видів комах. Згідно з попередніми даними і прогнозами ентомологів, лише одних метеликів — денних й нічних разом, буде виявлено близько 700—800 видів, а жуків — 1500—2000 видівЕнтомологічні замальовки із Галицького національного парку http://www.naturalist.if.ua/?p=2251 .
З водно-болотних угідь найціннішими в науковому і природоохоронному плані є Бурштинське водосховище, річка Дністер та риборозплідні ставки. Ці водойми відіграють важливе значення для збереження видового багатства птахів. Під час міграцій тут скупчується до 20 тис. особин птахів 85 видів, на зимівлі реєструється до 3,5 тис. особин птахів 40 видів, на території парку розмножується 57 видів птахів.
У Галицькому НПП виявлено першу гніздівлю рідкісного виду птахів косаря у Верхньому Подністров'ї.Косарі колонізують Галичину http://www.naturalist.if.ua/?p=3498
Червонокнижні представники тваринного світу — борсук, сова довгохвоста, підорлик малий, лелека чорний та інші.
Типовими «червонокнижними» представниками тваринного світу, життя яких пов'язане з водоймами, є: стерлядь, вирезуб, харіус європейський, чернь білоока, гоголь, крохаль довгоносий, скопа, кроншнеп великий, видра річкова тощо.
В лісових масивах типовими мешканцями є олень благородний, сарна європейська, свиня дика, нориця руда, мишак жовтогорлий, вивірка звичайна, вовчки сірий та лісовий, борсук, куниця лісова і лисиця звичайна, рясоніжки велика та мала, мідиця звичайна, їжак європейський.