Микола Миколайович Середа (* -1948), оперовий співак, ліричний тенор, родом з с. Старі Санжари на Полтавщині.
З життєпису Закінчив Московську Консерваторію; соліст столичної Харківської (1926—1933).
Залишив сцену цього театру, адже від нього вимагали, аби він виконав партію Германа з "Винової кралі" Чайковського, яка була недосяжна його ліричному тенорові.
Згодом соліст Свердловської (1933—1935) і Ленінградської (1935—1948) опер. Основні партії: Андрій («Тарас Бульба» М. Лисенка), Левко («Майська ніч» Римського-Корсакова), Ленський («Євгеній Онєґін» Чайковського), Альфред («Травіата» Верді), Лоенгрін (однойменна опера Ваґнера) та ін.
Народний артист РСФСР.
Ось що писав про нього часопис "Всесвіт" 1929 року:
"Артист Харківської столичної опери Микола Середа родом з села Старі-Санжари Полтавського округи. За чудовий дитячий голос (альт) його взяли із селянської школи в губерніяльний полтавський хор, де його за спів вчили в семінарії. Але з 5 класи М. Середу було виключено за революційну роботу. З Вінниці М. Середа, де він був навчителем, командирували до Московської державної консерваторії, де він і одержав вищу музичну освіту по класу проф. Гандольфі. В 1926 році на конкурсі артистів до Московського великого театру М. Середу було прийнято до Великого театру. В тому ж році він перейшов на роботу до столичної Харківської опери.
В 1928 році М. Середу було командировано для вдосконалення за кордон.
За три роки роботи в Харківській столичній опері М. Середа виступав у таких операх: „Євген Онєгін“ — Ленський, "Снігуронька" — Берендей, „Севільський цирульник“ — Альмавіва, „Фауст“ — Фауст, „Князь Ігор“ — Володимир і „Русалка“ — Князь. Артист одержав запрошення від Берлінської опери проспівати партію Де-Гріє в опері „Манон“ на німецькій мові, а також запрошення від дирекції Ленінградської Академічної опери виступити в операх „Євген Онєгін“, „Ріголето“ й „Травіата“.
("Всесвіт", 1929, ч. 18).
Література
Прес-центр Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара Посилання