Бучацькі

Бу́чацькі — прізвище давніх шляхетських родин гербів «Абданк» («Габданк»), Тарак. Інші гілки роду гербу Абданк — Язловецькі, Монастирські.

Бучацькі гербу Абданк Прізвище взяли від назви поселення (або вже міста) Бучача, яким володіли від XIII до початку XVI ст.

Походження Походження роду до цього часу є дискусійним (руськеРаніше так вважав Шайноха → Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — T. III. — S. 314. , Антоній Роле на додачу вказував, що були православними → Dr. Anoni J… Zameczki podolskie na kresach // Przegla̜d polski. — Т. 5. — Вип. 1—6. — S. 357. , литовське, польське, можливо, вони не пов'язані між собою). В «Енциклопедії Українознавства» вони вказані як польський рід.Бучацькі… — С. 200. Дослідник Олег Однороженко вважає їх (поряд із Кмітами, Одровонжами та іншими) нащадками шляхти з Малопольщі.Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К. : Темпора, 2011. — іл. — C. 72. — ISBN 978-617-569-025-3. Віталій Михайловський також висловив припущення про їхню приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького-Язловецького.Михайловський В. Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą . — S. 124. Про те, що Бучацькі — давній польський рід, стверджував і Владислав СемковичSemkowicz W. Gasztołd Jan (Iwaszko) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958. — T. 7. — S. 297—298. , який також висловив гіпотезу про їх появу в Галичині за Казимира ІІІ.

Владислав Лозинський називав його родом, що осів у Руському воєводстві.Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 25. Сучасний польський дослідник Єжи Сперка, досліджуючи міграцію лицарів із Сілезії на територію Руського домену короляУ польській історіографії вживають термін Червона Русь., стверджує, що Міхал Авданець був одним з наближених до князя Владислава Опольського осіб та отримав від нього найбільше бенефіцій.Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej . — S. 297. Також він вважає, що немає певности, чи Міхал Абданк появився в Галичині за Казимира ІІІ, чи вже за Людовика Угорського.Sperka J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu] — S. 74.

Відомості про представників Першим Бучацьким, якого згадують у доступних джерелах, був Ґабріель (Гаврило) Бучацький — староста кам'янецький у книзі Бартоша Папроцького «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego…  — S. 609. на яке посилається ксьондз Садок Баронч ОП у своїй розвідці «Pamiątki buczackie».Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 40. Ці дані наводить також о. К. Несецький ТІ → Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności…  — T. 1. — S. 216.

Після сутичок за спадок Романовичів близько 1366 р. територія між Віслоком, Карпатами, Серетом та Поліссям відійшла Польщі до кінця життя короля Казимира III ( 1370). Східні кордони терену отримали польські Абданки, які назвались Бучацькими гербу Абданк, змогли поширити вплив вглиб ПониззяKowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — S. 33. — ISBN 83-88863-16-9. . Володіючи маєтностями на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники роду були лояльними до нього, але після його смерти відразу стали на сторону короля Ягайла.Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.—жовт.). — С. 39. — ISSN 0130-5247.

Бучацькі відіграли помітну роль в історії Поділля, зокрема, його прилученні до Корони,Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // кінця XIV–XV, меншу — Галичини. Близько 1440 року їхнім коштом збудували родинну каплицю-усипальницю при Латинському катедральному соборі Львова (пізніше — перебудована, тепер на її місці, за одними даними — каплиця Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими — каплиця святого КазимираOrłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 81. ). Для відправ служб у каплиці Анна з Бучацьких, дружина белзького каштеляна Дерслава з Угнева, записала фундуш.

Представники На сторінці про канцлера є інформація про канцлера з іменем , (з роду ), який по роках виходить явно старшим за всіх Михайлів, згаданих в історії Бучача. Працював канцлером в 1112–1113 роках. Згідно сторінки про герб Awdańcy, Michał Awdaniec був осліплений за бунт в 1117 р. (але не зрозуміло чи то був Міхал-тато чи Міхал-син).

Ганка — дружина Петра ҐаштовтаBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 4., одного з чільних воєвод Ольґерда, намісника у ЛитвіНесецький вказав: 1) 1332 рік як згадку про укладення шлюбу чи вже про те, що вона його дружина; 2) посади П. Гаштовта: староста кам'янецький, віленський воєвода, при цьому посилався на праці Кояловича, Темберського Микола (Миколай) — згідно з Папроцьким, воєвода подільський, 1340 року однак Несецький не вказав його серед них,оскільки не була вказана дата урядування → Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności…  — T. 1. — S. 216. Юрій (Єжи), Іван (Ян) — загинули в сутичці з волохами 1361 року

Міхал Авданець з Бучача — його вважають засновником роду Бучацьких гербу АбданкК. Несецький про нього не згадував. Міхал (Михайло) з Підгаєць (бл. 1370/1384 — 1438) — галицький каштелян; 1430 p. брав участь у захопленні Кам'янця і Поділля та їх приєднанні до Польщі; загинув у бою татарамиBarącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 29., вважається засновником підгаєцької гілки родуDörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)… — S. 84.Несецький вказав, що Кромер ствердив про 3 рідних братів — Михайла, Теодорика та Мірсила Ян Бучацький-Литвинівський — теребовлянський староста Ян Анна — донька Яна, дружина белзького каштеляна Дерслава з Угневайого батько — Зиґмунт з Радзанова, Угнева, доброчинниця Латинського катедрального собору у Львові — S. 939. Миколай Пйотр з Чешибісів Бучацький — молодший брат Яна, 1454 року державив королівщину Грушка Анна — дружина львівського каштеляна Яна Каменецького Зузанна — дружина сондецького каштеляна Станіслава, матір тлумацького старости Героніма Шафранців Якуб (1430—1501) — воєвода руський Якуб (молодший) (бл. 1470-1541/1542) — релігійний та освітній діяч, меценат; єпископ РКЦ Кам'янецький (від 1518), згодом — холмський і плоцький (від 1538); останній представник роду власне Бучацьких (гербу Абданк) по чоловічій лінії Катажина (бл.1490 — по 1558) — після смерті братів успадкувала значну частку родинної «фортуни», дружина подільського воєводи Яна Творовського Теодорик Бучацький-Язловецький — один з перших власників Язловця (середина XV століття), вважається засновником язловецької та монастириської гілок роду Бартоломей (Бартош) Бучацький-Язловецький (бл. 1430-1457/1462) — кам'янецький Jazlowieccy (01) (подільський) староста Міхал «Мужило» Бучацький (рік нар. невід. — 1469Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 44./1470) — воєвода подільський, вважається засновником гілки роду Бучацьких-Мужилів Міхал Ян, дружина — Барбара Шроппе (1°-v. — Миколай з Княгиничів і Дідилова (†1451), середній син Пйотра ВлодковичаBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 8. — S. 276. ) Давид Бучацький (бл. 1440 — 1485) — староста генеральний подільський (від 1483 року) Міхал Станіслав Ян Віт ( по 1489) — староста коломийський, снятинський Катажина — дружина (1503) Петра Олеського (Сененського) з Олеська — сина каштеляна львівського, воєводи руського Яна з Сенна та Олеська Беата — дружина Анджея Прокоповича Гоздзького з Гвіздця Анна — дружина Яна Сененського (з Сенна і Гологорів) — каштеляна кам'янецького Катажина, дружина Анджея Фредра з Плешевичів Малгожата, дружина Миколая Кміти з Дубецька, Станіслава з Яричева, львівського міщанина Юрашка Федерічі N — дружина віленського та кревського старости Андрія ГаштовтаВл. Семкович у біограмі Івашка Гаштовта вказує, що Бучацька правдоподібно була його матір'ю та донькою Міхала Авданьця → Semkowicz W. Gasztołd Jan (Iwaszko) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958. — T. 7. — S. 297.

Маєтності У різні часи представники роду володіли містами Бучачем, Язловцем, Підгайцями, Червоногородом, Кацюбіївом, БаришемQuirini-Popławski R. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 508 il. — S. 13. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. , Монастириськами, УстямBetlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Cz. I. — T. 18. — S. 295., ЧернелицеюZaucha Т. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Cz. I. — T. 18. — S. 53., багатьма селами.

Бучацькі гербу Тарак Представниками Бучацьких гербу Тарак були Якуб Мурза Бучацький, син Селім, онук ЯнKryczyński S. Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 83-84. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0. . Зофія — дружина Алексадера Ахматовича гербу АхматBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 1. — S. 22..

Див. також Бучацький

Примітки

Джерела і література Бучацькі //  — Т. 1. — С. 200.

Дуда І. Бучацькі / Каталог пергаментних док-ів ЦДІА у Львові 1233—1799 . — К. : Наукова думка, 1972. — 676 с. — №. 248. Михайловський В. Вищі урядники Польського королівства на руських землях у 1434—1506 роках: спроба колективного портрета . — С. 162—177. Капраль М. (Львів). Подільська шляхта XIV—XVI століть у дослідженні Віталія Михайловського (Михайловський В. Еластична спільнота: Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття). — С. 693—703. Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego … — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. , Barącz S. http://polona.pl/item/564820/0/ . — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 2. — S. 215—221.  — S. 254.  — S. 749. Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — 248 s. — ISBN 83-88863-16-9. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 216-218. Okolski S. Orbis Polonus… — Kraków, 1641. — ~1000 s. — S. 9.  — S. 734. Paprocki B.Herby rycerstwa polskiego… zebrane i wydane r. p. 1584. — Kraków, 1578. — 1246 s. — S. 609. Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — 480 s. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. Sperka J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu // Średniowiecze Polskie i Powszechne . — 2014. — T. 6 (10). — S. 74—84. Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej . — S. 278—301. Stadnicki K. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 145—159.

Посилання Gastold . Buczacki // Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego. Buczaccy // archive.is (archive.today) - snapshots, captured pages.