Гіппокра́т з Ко́су (; близько 460 до н. е. — бл. 370 до н. е.) — грецький лікар золотої доби Афін (Класична Греція), який вважається однією з найвизначніших осіб в історії медицини. На знак визнання його значного внеску до розвитку цієї науки, зокрема за створення Гіппократової школи медицини, Гіппократа називають «батьком сучасної медицини». Створена ним інтелектуальна школа здійснила революцію медицини стародавньої Греції, встановивши її як окрему від теургії та філософії наукову дисципліну та, відповідно, як окремий фах.
Досягнення авторів Корпуса, практиків Гіппократової медицини та діяльність самого Гіппократа завжди змішувались, тому і дуже мало відомо, про що Гіппократ насправді думав, що писав і що робив. Гіппократа традиційно змальовують як взірця стародавньої лікарської справи, а йому приписують створення клятви Гіппократа, що не втрачає свого значення і сьогодні. Гіппократу приписують також значний внесок до розвитку практичної медицини, впорядкування історично нагромаджених медичних знань попередніх шкіл і надання практичних інструкцій іншим лікарям через Корпус та інші праці.
Біографія Народився близько 460 до н. е. на острові Кос, Греція. Гіппократ був з роду Асклепіадів — династії лікарів, яка вела своє походження від Асклепія — бога медицини.
Сім'я Асклепіадів, яку також називають Коською школою, зберігала в V ст. до н. е. релігійні форми та звичаї, наприклад, у них була заведена клятва, яка тісно пов'язувала учнів із учителем, із побратимами за професією.
Перші навички медицини Гіппократ отримав від батька — лікаря Геракліда. З метою наукового вдосконалення Гіппократ у молодості багато мандрував та вивчав медицину в різних країнах з практики місцевих лікарів та з обітниць, які вивішувалися на стінах храмів Асклепія — асклепейонів.
Гіппократ жив за часів Перикла, Сократа й Платона, лікував від удаваного божевілля усміхненого філософа Демокрита. Він є однією з видатних фігур в історії медицини, визнаний «Батьком медицини» та засновником власної медичної школи. Ця інтелектуальна школа докорінно змінила медицину в Давній Греції, відокремила її від чаклунства й філософії, з якими вона традиційно була пов'язана, й зробила медицину професією.
Гіппократу приписують авторство відомого Корпусу Гіппократа. Утім, це збірка трактатів практикуючих фахівців медицини, які належали до школи Гіппократа, й особистих творів Гіппократа; тому дуже мало відомо про те, що сам Гіппократ справді думав, написав й зробив. Але без сумніву, Гіппократ протягом багатьох століть сприймається як взірець лікаря. Зокрема, з ним пов'язують систематичне вивчення клінічної медицини, систематизацію медичних знань попередніх шкіл та інші роботи. З ім'ям Гіппократа пов'язують Присягу, яка регламентує діяльність лікарів і в якій вперше було сформульовано етичні засади медицини.
Ймовірно, він помер у місті Лариса, де тривалий час жив і працював, у віці 83 чи 90 років, хоча деякі підрахунки свідчать про те, що він жив понад 100 років.
Теоретичні погляди Гіппократа
Гіппократа сприймають як першого лікаря, який відкинув забобони, легенди й віру, що хвороба надприродна та є породженням божественної сили. Гіппократа критикували послідовники Піфагора, які поєднували теологію та медицину. Він відокремив медицину як дисципліну від релігії, стверджуючи та переконуючи, що хвороба не є покаранням, божою карою, але радше продуктом зовнішніх чинників, дієти та шкідливих звичок. Справді, у текстах, що належать до Корпусу Гіппократа, немає жодної згадки про містичні причини хвороб. Проте у Гіппократа є роботи з поглядами, що спиралися на недосконалі знання анатомії та фізіології.
Школи давньогрецької медицини сперечалися про те, як чинити з хворобою. Медицині за часів Гіппократа майже нічого не було відомо про людську анатомію й фізіологію через грецьке табу на розтин тіла людини. Тому лікарі не в змозі були розрізнити, коли одна хвороба спричинювала багато різних симптомів. Школа Гіппократа домоглася більшого успіху, використовуючи узагальнені діагнози й нешкідливе лікування. Акцент був на догляді за пацієнтом й прогнозі, а не діагнозі. Це допомогло фактично лікувати хвороби і ви́кликало великий прогрес у клінічній практиці.
До важливих положень Гіппократа належать вимоги чистоти (для пацієнтів і лікарів), помірність в їжі й питві, можливість надати природі вести своє лікування, жити там, де чисте повітря: він був упевнений, що здоров'я залежить від балансу «рідин» в організмі людини, а порушення спричинює хворобу. Ці ідеї пізніше були сприйняті Галеном.
Родовід За легендарним родоводом Гіппократа простежується його родовий зв'язок із Асклепієм за батьковою лінією та з Гераклом за материнською лінією. Відповідно до «Хіліад» , поколінний розпис Гіппократа II виглядає так:
1. Гіппократ II. «Батько медицини»
2. Гераклід
4. Гіппократ I
8. Гносидик
16. Небр
32. Сострат III
64. Теодор II
128. Сострат II
256. Теодор
512. Клеоміттад
1024. Крізаміс
2048. Дардан
4096. Сострат
8192. Гіпполох
16384.
32768. Асклепій
Див. також Присяга Гіппократа Історія медицини Медицина Стародавньої Греції Ubi pus, ibi evacua Primum non nocere Вогнем і мечем Натуропатія
Примітки
Джерела
. . . . . . PMID 3959439
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Література
Гіппократ // Україна і українці очима світу: бібліогр. покажч. / НПБУ; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко; — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 33. — 248 с. .
Craik, Elizabeth M. (ed., trans., comm.), The Hippocratic Treatise On glands (Leiden; Boston: Brill, 2009) (Studies in ancient medicine, 36).
. .
.
Pliny the Elder, Natural History: Book XXIX., translated by John Bostock. See original text in Perseus program .
Посилання
Гіппократ (Hippocrates) // Фармацевтична енциклопедія Грушевський М. Гіппократ // Виїмки з жерел до історії України-Руси до половини XI віку / Грушевський М. С. Твори у 50 томах. — Львів: Світ, 2004 р., т. 6. — С. 10–11. The Harvard Classics Volume 38 with «The Oath of Hippocrates», project gutenberg Праці Гіппократа на LibriVox Допис про Гіппократа в Internet Encyclopedia of Philosophy
Перші друковані видання з Гіппократової колекції Wesley D. Smith. Hippocrates. Повний текст статті з Encyclopædia Britannica Online.